ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.05.2005 Справа N 05/358-04
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 04.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі: суддя
Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.
розглянув касаційну скаргу суб'єкта підприємницької
діяльності - фізичної особи М.Л.В., м. Харків (далі - СПД М.Л.В.)
на постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 02.03.2005
зі справи N 05/358-04
за позовом прокурора Дзержинського району м. Харкова в
інтересах держави в особі Харківського обласного управління у
справах захисту прав споживачів, м. Харків (далі - Прокурор)
до СПД М.Л.В.
про стягнення 1700 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий
господарський суд України В С Т А Н О В И В:
Прокурор звернувся з позовом про стягнення з СПД М.Л.В.
1700 грн. штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері
роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Рішенням господарського суду Харківської області від
17.01.2005 (суддя Ольшанченко В.І.), залишеним без змін постановою
Харківського апеляційного господарського суду від 02.03.2005
(колегія суддів у складі: суддя Карбань І.С. - головуючий, судді
Твердохліб А.Ф., Шутенко І.А.), позов задоволено. Названі судові
акти мотивовано тим, що реалізація алкогольних напоїв без
наявності сертифікатів відповідності або їх копій є підставою для
застосування до відповідача заходів майнової відповідальності в
порядку частини другої статті 17 Закону України "Про державне
регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і
плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
(далі - Закон).
Не погоджуючись з висновками попередніх судових інстанцій,
СПД М.Л.В. звернулася до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову
апеляційного господарського суду з даної справи, посилаючись на
неправильне застосування судом норм матеріального права та
невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи. Зокрема,
в обґрунтування касаційних вимог скаржник посилається на
документально підтверджену сертифікацію алкогольних виробів, що
реалізовувалися відповідачем, в зв'язку з чим застосування до
останнього штрафних санкцій є неправомірним.
У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає про порушення
відповідачем вимог Закону ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
під час продажу
алкогольних напоїв та просить залишити оскаржуваний судовий акт
без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі -
ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду
скарги.
Представники сторін у судове засідання не з'явились.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими
інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування
ними норм матеріального і процесуального права, Вищий
господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав
для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- в ході проведеної перевірки дотримання СПД М.Л.В.
законодавства про захист прав споживачів Харківським обласним
управлінням у справах захисту прав споживачів (далі - Управління)
було виявлено факт порушення відповідачем вимог Закону
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
шляхом реалізації алкогольних напоїв за відсутності
засвідченої постачальником копій сертифікатів відповідності або
сертифікатів про визнання, про що складено акт від 31.08.2004
N 01235;
- за наслідками перевірки на підставі статті 17 Закону
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
Управлінням було прийнято рішення від 04.11.2004
N 00035 про застосування до СПД М.Л.В. штрафних санкцій у сумі
1700 грн.;
- зазначене рішення про застосування фінансових санкцій
відповідачем не оскаржувалося, проте суму цих санкцій СПД М.Л.В.
сплачено не було;
- дослідження наданих відповідачем копій сертифікатів
підтвердило висновки Управління в зв'язку з невідповідністю цих
сертифікатів сертифікованим алкогольним напоям.
Причиною виникнення спору з даної справи стало питання щодо
правомірності стягнення з відповідача штрафних санкцій в порядку
статті 17 Закону ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
за порушення законодавства у сфері
захисту прав споживачів під час роздрібної торгівлі алкогольними
напоями.
Відповідно до статті 10 Закону ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
спирт етиловий,
коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний,
спирт етиловий ректифікований плодовий, спирт-сирець виноградний,
спирт-сирець плодовий, алкогольні напої та тютюнові вироби
підлягають обов'язковій сертифікації в порядку та у строки,
визначені законодавством.
Пунктом 5 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями,
затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996
N 854 ( 854-96-п ) (854-96-п)
(далі - Правила), визначено, що алкогольні
напої повинні надходити до торговельної мережі з накладними,
товарно-транспортними накладними, а також сертифікатами
відповідності державної системи сертифікації або свідоцтвами про
визнання чи їх копіями, засвідченими постачальником.
Відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України "Про
захист прав споживачів" ( 1023-12 ) (1023-12)
товари (роботи, послуги), на
які актами законодавства або іншими нормативними документами
встановлено обов'язкові вимоги щодо забезпечення безпеки життя,
здоров'я споживачів, їх майна, навколишнього природного
середовища, підлягають обов'язковій сертифікації згідно з чинним
законодавством. Реалізація та використання таких товарів (у тому
числі імпортних), виконання робіт та надання послуг без
сертифіката відповідності забороняються. Частиною ж першою
статті 18 цього Закону передбачено, що стосовно товарів (робіт,
послуг), які підлягають обов'язковій сертифікації, споживачеві
повинна надаватись інформація про їх сертифікацію.
За пунктом 6 Правил ( 854-96-п ) (854-96-п)
суб'єкт господарської
діяльності зобов'язаний забезпечити згідно із статтями 18 та 19
Закону України "Про захист прав споживачів" ( 1023-12 ) (1023-12)
надання
споживачам необхідної, доступної та достовірної і своєчасної
інформації про товари, а також на вимогу споживачів - додаткової
інформації про наявність сертифіката відповідності, документи, що
підтверджують якість та ціну товару.
Крім того, згідно з пунктом 39 постанови Кабінету Міністрів
України від 08.02.1995 N 108 ( 108-95-п ) (108-95-п)
"Про порядок заняття
торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування
населення" усі товари у суб'єкта господарської діяльності повинні
бути з відповідними документами, наявність яких передбачена чинним
законодавством (товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури,
прибутково-видаткові накладні, сертифікат відповідності державної
системи сертифікації або копія зазначеного сертифіката, завірена
суб'єктом господарської діяльності, що відпустив товар, який
підлягає обов'язковій сертифікації, тощо).
Таким чином, наведеними нормами чинного законодавства України
встановлено обов'язковість наявності у суб'єкта господарювання
засвідченої постачальником копії сертифіката відповідності під час
роздрібної торгівлі алкогольними напоями, у тому числі й для
надання необхідної інформації споживачам названого товару.
Відповідно до частини другої статті 17 Закону ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
у
разі оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та
тютюновими виробами без наявності засвідченої постачальником копії
сертифіката відповідності або сертифіката про визнання до
суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові
санкції у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості
отриманої для реалізації партії товарів, але не менше
1700 гривень.
Відтак попередні судові інстанції з огляду на встановлені
ними обставини справи дійшли вірного висновку про правомірність
застосування до відповідача штрафних санкцій у сумі 1700 грн.
Посилання скаржника на наявність необхідної документації на
підтвердження сертифікації алкогольних виробів спростовуються
встановленими попередніми судовими інстанціями обставинами, а тому
не може бути взято до уваги Вищим господарським судом України.
За таких обставин, на думку Вищого господарського суду
України, відсутні правові підстави для скасування оскаржуваного
рішення місцевого господарського суду з даної справи.
Керуючись статтями 111-9 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Харківської області від
17.01.2005 та постанову Харківського апеляційного господарського
суду від 02.03.2005 зі справи N 05/358-04 залишити без змін, а
касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної
особи М.Л.В. - без задоволення.