ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.05.2005 Справа N Б-31/133-02
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 11.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Бур'янової С.С. (доповідач) - головуючого, Панової І.Ю.,
Ткаченко Н.Г.
розглянувши касаційну скаргу Української державної
інноваційної компанії в особі Харківського регіонального
відділення
на постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 31.01.2005 р.
у справі N Б-31/133-02 господарського суду Харківської
області
за заявою ДПІ у Ленінському районі м. Харкова
до ВАТ "Харківський завод пластмас"
про визнання банкрутом
За участю представників сторін
від кредитора - не з'явилися,
від боржника - Кубара М.М. дов. від 30.05.05 р. N б/н,
від скаржника - Негребецький В.В. дов. від б/д, N б/н,
Медінцев З.Л. дов. від б/д, N б/н
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Харківської області від
06.12.2004 року (суддя О.А. Пуль) припинено розгляд вимоги в
частині визнання належним кредитором по справі Українську державну
інноваційну компанію в особі Харківського регіонального відділення
(далі по тексту - Компанія) на суму вимог 1640800,00 грн. на
підставі договору застави від 25.11.97 р. Заяву Компанії про
перегляд ухвали господарського суду від 20.03.2003 року залишено
без задоволення. Ухвалу господарського суду від 20.03.2004 р.
залишено без змін. Постановою Харківського апеляційного
господарського суду від 31.01.2005 року зазначену ухвалу суду
першої інстанції залишено без змін з тих же підстав. Не
погоджуючись з постановою апеляційного суду, Компанія звернулася з
касаційною скаргою до Вищого господарського суду України в якій
просить ухвалу господарського суду Харківської області від
06.12.2004 року і постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 31.01.2005 року скасувати та визнати
Компанію належним кредитором за договором застави реєстровий
N 22563 від 25.11.97 р., укладеного між Харківським регіональним
відділенням Держіннофонду і ВАТ "Харпластмас" в забезпечення
повернення ТОВ "Укрпінополіетилен" позики за інноваційним
договором N 6397-25/53 від 17.12.97 р. та виконавчим написом
N 4291 від 06.11.2000 року і включити зазначені безспірні вимоги
окремо до реєстру вимог боржника - ВАТ "Харпластмас", посилаючись
на неправильне застосування судами норм матеріального і
процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу, ВАТ "Харпластмас" заперечує
проти доводів викладених в ній, вважає їх безпідставними і такими,
що протирічать нормам діючого законодавства, і тому просить ухвалу
господарського суду Харківської області від 06.12.2004 року і
постанову Харківського апеляційного господарського суду від
31.01.2005 року залишити без змін, а касаційну скаргу без
задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши доводи
касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами
норм матеріального і процесуального права, судова колегія вважає,
що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з
наступного.
Як видно з матеріалів справи, постановою господарського суду
Харківської області від 20.05.2003 року ВАТ "Харківський завод
пластмас" було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну
процедуру, ліквідатором підприємства призначено арбітражного
керуючого - Завязкіну О.Б.
Судова колегія не може погодитись з прийнятими рішеннями
господарських судів попередніх інстанцій, оскільки вони не
відповідають нормам діючого законодавства і фактичним обставинам у
справі.
Господарські суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані
рішення, не надали правової оцінки тій обставині, що наявна
подвійна застава двох одиниць заставного майна за договором
застави від 25.11.97 р., а саме: магазину "Побутова хімія",
розташованого у м. Харкові по вул. Пискуновській, б. 3 і дитячого
саду "Белочка", розташованого у м. Харкові по вул. Полтавський
шлях, 193. Факт подвійної застави прямо впливає на можливість
визнання вимог Компанії за цим договором застави, оскільки згідно
ст. 18 Закону "Про заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
наступні застави вже
заставленого майна допускаються в разі, якщо інше не передбачено
попередніми договорами застави.
Крім того, колегія суддів зазначає, що в частині доведеності
саме існування у боржника грошових зобов'язань перед кредитором -
Компанією, господарські суди не взяли до уваги існування
виконавчого напису (матеріали справи) N 4291 від 06.11.2000 року з
доповненнями згідно рішення Ленінського районного суду м. Харкова
від 13.07.2001 року про стягнення з ВАТ "Харплатсмас" на користь
Компанії заборгованості в сумі 2142500,00 грн.
Апеляційний суд не надав оцінки тому, що в порушення норм
процесуального права судом першої інстанції було залишено без
реагування клопотання представника Компанії про витребування
доказу - оригіналу виконавчого напису N 4291 від 06.11.2000 року
про стягнення з боржника на користь Компанії заборгованості в сумі
2142500,00 грн. і представлення його для огляду в судове
засідання.
Відповідно зі ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права встановлювати
або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
чи постанові господарського суду, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими.
За таких обставин, судова колегія суддів Вищого
господарського суду України дійшла до висновку, що ухвалу
господарського суду Харківської області від 06.12.2004 року і
постанову Харківського апеляційного господарського суду від
31.01.2005 року у справі N Б-31/133-02 необхідно скасувати, а
справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно
розглянути питання, а також інші обставини, зазначені в цій
постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і
вирішити спір відповідно до діючого законодавства.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 111-5, 111-7, п. 3 ч. 1
ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Української державної інноваційної
компанії в особі Харківського регіонального відділення
задовольнити частково.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 31.01.2005 року та ухвалу господарського суду Харківської
області від 06.12.2004 року скасувати.
3. Справу передати до господарського суду Харківської області
на новий розгляд.