ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.05.2005 Справа N 15/367
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 11.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України в складі колегії [...]
розглянувши касаційну скаргу ДПІ в м. Івано-Франківську
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
18.01.2005 р.
у справі N 15/367 господарського суду Івано-Франківської
області
за позовом приватного підприємства "Обрій"
до
ДПІ в м. Івано-Франківську
ВДК в м. Івано-Франківську
про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ у сумі
457198,00 грн.
за участю представників сторін: [...]
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від
18.10.2004 р. (суддя [...]), залишеним без змін постановою
Львівського апеляційного господарського суду від 18.01.2005 р.
(судді [...]), задоволено позов та стягнуто з Державного бюджету
України (рахунок N 3112134800002, код бюджетної класифікації
14010201, МФО 836014, банк УДК в Івано-Франківській області) на
користь приватного підприємства "Обрій" 457198,00 грн. бюджетної
заборгованості з податку на додану вартість за вересень-листопад
2003 року та лютий - квітень 2004 року.
Судові рішення вмотивовані правом позивача, передбаченим
підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 ст. 7, пунктом 8.6 ст. 8 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, на
стягнення коштів з Державного бюджету України на погашення
бюджетної заборгованості з бюджетного та експортного відшкодування
за даними податкових декларацій з ПДВ, поданих позивачем за
вересень, жовтень, листопад 2003 року, лютий, березень, квітень
2004 року.
В касаційній скарзі ДПІ в м. Івано-Франківську просить
скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове
рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами
попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема,
підпункту 3.4 наказу ДПА України "Про затвердження форми
податкової декларації та Порядку її заповнення і подання"
30.05.1997 р. N 166 ( z0250-97 ) (z0250-97)
, зареєстрованого в Міністерстві
юстиції України від 09.07.1997 р. за N 250/2054, ст. 11 Закону
України "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
,
частин 1, 3 ст. 4 Указу Президента України "Про деякі зміни в
оподаткуванні" від 07.08.98 N 857/98 ( 857/98 ) (857/98)
.
Заслухавши представників сторін, перевіривши повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
постанові суду апеляційної інстанції, колегія суддів Вищого
господарського суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що протягом
2003-2004 років на території України позивачем придбавались шкури
великої рогатої худоби у суб'єктів підприємницької діяльності та
експортувались за межі митної території України.
За даними податкових декларацій з податку на додану вартість,
розрахунків експортного відшкодування позивача та результатів
проведених ДПІ в м. Івано-Франківську документальних перевірок,
викладених в актах від 17.12.2003 р., від 26.02.2004 р., від
28.04.2004 р., від 20.05.2004 р., від 18.08.2004 р., різниця між
сумою податкових зобов'язань позивача та сумою податкового кредиту
мала від'ємне значення і складала:
- за вересень 2003 року 33051 грн. ПДВ;
- за жовтень 2003 року 187375 грн. ПДВ, в тому числі
102660 грн. - експортне відшкодування;
- за листопад 2003 року 59841 грн. ПДВ, в тому числі
13066 грн. - експортне відшкодування;
- за лютий 2004 року 34141 грн. ПДВ, в тому числі 4850 грн. -
експортне відшкодування;
- за березень 2004 року 103920 грн. ПДВ, в тому числі
4572 грн. - експортне відшкодування;
- за квітень 2004 року 61561 грн. ПДВ, в тому числі 5772 грн.
- експортне відшкодування.
Всього на суму 480128,00 грн., в т.ч. 130760,00 грн. -
експортне відшкодування.
ДПІ в м. Івано-Франківську було погашено 22930 грн. бюджетної
заборгованості до моменту звернення позивача до суду.
Згідно податкових декларацій за вказані звітні податкові
періоди (рядки 23.2 і 25.2 ( z0250-97 ) (z0250-97)
) способом відшкодування
позивачем визначено перерахування на рахунок в установі банку 100%
задекларованих до відшкодування сум, в тому числі залишки сум ПДВ,
що підлягає відшкодуванню після погашення податкових зобов'язань
протягом трьох наступних звітних періодів.
Відповідно до підпунктів 7.7.1, 7.7.3 пункту 7.7 ст. 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у разі коли
за результатами звітного періоду різниця між загальною сумою
податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем
товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою
податкового кредиту звітного періоду має від'ємне значення, така
сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету
України протягом місяця, наступного після подачі декларації.
Підставою для отримання відшкодування є дані тільки
податкової декларації за звітний період. Відшкодування
здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум з
бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку,
що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека, який
приймається до оплати (погашення) будь-якими банківськими
установами.
Суми, що не відшкодовані платнику протягом зазначеного
строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної
заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від
облікової ставки НБУ, встановленої на момент її виникнення,
протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку
має право у будь-який момент після виникнення бюджетної
заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів
бюджету.
Пунктом 8.1 ст. 8 цього ж Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачено,
що платник податку, який здійснює операції з вивезення
(пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території
України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за
наслідками податкового місяця, має право на отримання такого
відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого
розрахунку.
На виконання вимог цього підпункту позивачем були подані до
органу державної податкової служби розрахунки експортного
відшкодування за жовтень, листопад 2003 року та лютий-квітень
2004 року разом з вантажними митними деклараціями (п'ятим основним
аркушем "примірник для декларанта"), які містять стверджувальний
напис відповідальної особи Івано-Франківської митниці про
вивезення задекларованих товарів за межі митної території України
відповідно до вимог постанови КМ України "Про вдосконалення
механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на
додану вартість за операціями з експорту продукції" від 01.03.2002
N 243 ( 243-2002-п ) (243-2002-п)
, та копіями платіжних доручень, завірених
банком, про перерахування позивачем коштів іншим платникам
податків, в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), з
урахуванням ПДВ, нарахованого на ціну придбання.
Цей факт підтверджений ДПІ у м. Івано-Франківську у
вищезазначених актах документальних перевірок.
Спір стосовно правильності визначення позивачем сум
експортного відшкодування у відповідних розрахунках чи
правильності визначення позивачем сум податкових зобов'язань і
податкового кредиту між сторонами відсутній.
Обираючи спосіб відшкодування, позивач реалізував право,
встановлене ст. 4 Указу Президента України "Про деякі зміни в
оподаткуванні" від 07.08.1998 р. N 857/98 ( 857/98 ) (857/98)
, та
задекларував суми до відшкодування після погашення податкових
зобов'язань протягом трьох наступних звітних періодів.
Згідно вказаної статті, якщо сума від'ємного значення податку
не погашається сумами податкових зобов'язань, що виникли протягом
трьох наступних звітних періодів, така сума підлягає відшкодуванню
з Державного бюджету України на умовах, визначених законодавством,
протягом місяця, що настає після подання декларації за третій
звітний період після виникнення від'ємного значення податку.
На час пред'явлення позивачем позову (вересень 2004 року)
встановлений ст. 4 вказаного Указу ( 857/98 ) (857/98)
строк зарахування
задекларованих сум бюджетного відшкодування, з приводу яких виник
спір у даній справі, в рахунок зменшення сум податкових
зобов'язань наступних податкових звітних періодів, збіг за
відсутності підстав для такого зарахування.
Встановивши факт неперерахування на банківський рахунок
позивача задекларованих сум бюджетного та експортного
відшкодування в строки, встановлені чинним законодавством, суди
попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність у
позивача права на стягнення бюджетної заборгованості в загальній
сумі 457198 грн.
Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги про
порушення апеляційною інстанцією норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДПІ в м. Івано-Франківську залишити без
задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 18.01.2005 р. - без змін.