ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.05.2005 Справа N 7/394
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 22.09.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
[...]
розглянувши касаційну скаргу СПД К[...]
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
15.02.2005 року
у справі за позовом ВАТ "Донбаскабель"
до СПД К[...]
про стягнення 33 696 грн.
В С Т А Н О В И В:
у жовтні 2004 року, ВАТ "Донбаскабель" звернулось до суду з
позовом про стягнення з підприємця К[...]. 33 696 грн. на
відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням взятих на
себе зобов'язань з перевезення вантажу по замовленню від
10.09.2004 року, що призвело до його втрати.
Рішенням господарського суду міста Києва від 22.11.2004 року,
залишеним без змін постановою Київського апеляційного
господарського суду від 15.02.2005 року позов задоволено.
У касаційній скарзі відповідач посилається на неправильну
правову оцінку судами обставин справи, помилковість висновків щодо
його обов'язку відшкодувати вартість втраченого вантажу і просить
постановлені у справі судові рішення скасувати, а позов залишити
без розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної
скарги судова колегія не вбачає підстав для її задоволення
виходячи з наступного.
Згідно ст. 929 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, за договором
транспортного експедирування одна сторона (експедитор)
зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта)
виконати або організувати виконання визначених договором послуг,
пов'язаних з перевезенням вантажу.
Ці відносини регулюються Цивільним кодексом України
( 435-15 ) (435-15)
, Господарським кодексом України ( 436-15 ) (436-15)
, Законом
України "Про транспорт" ( 232/94-ВР ) (232/94-ВР)
, Законом України "Про
транспортно-експедиторську діяльність" ( 1955-15 ) (1955-15)
, іншими
нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.
Як передбачено ст. 14 Законом України "Про
транспортно-експедиторську діяльність" ( 1955-15 ) (1955-15)
за невиконання
або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором
транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт
несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України
( 435-15 ) (435-15)
, іншими законами та договором транспортного
експедирування.
Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх
осіб, залучених ним до виконання договору транспортного
експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, а відповідач це і
не оспорює, по договору N 2/1009 від 10.09.2004 року ним було
залучено перевізника для здійснення, за прийнятою ним заявкою
позивача від 10.09.2004 року перевезена з міста Львова до
міста Донецька 3 тон каучуку.
Проте отриманий для перевезення вантаж, що підтверджується
товарно-транспортною накладною N ААК N 037792, не був доставлений
за призначенням, що спричинило збитки позивачу на суму вартості
оплачених ним матеріальних цінностей, а тому суди правильно
визнали такими, що не мають правового значення для зобов'язань
сторін посилання відповідача на дії вантажовідправника,
обґрунтовано постановили про задоволення позову і підстав для
скасування постановлених у справі судових рішень, з наведених у
касаційній скарзі мотивів судова колегія не вбачає.
Враховуючи наведене, Вищий господарський суд України,
керуючись ст.ст. 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову
Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2005 року -
без змін.