ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.05.2005 Справа N 4/497-04
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 04.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
[...]
розглянувши касаційну скаргу Сумської міжрайонної державної
податкової інспекції
на постанову від 21.12.2004 р. Харківського апеляційного
господарського суду
у справі N 4/497-04 господарського суду Сумської області
за позовом Державного підприємства "Стецьківський спиртовий
завод"
до Сумської МДПІ
про Визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
За участю представників сторін: [...]
12.05.2005 р. в судовому засіданні оголошувалася перерва до
26.05.2005 р.
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до господарського суду Сумської області з
позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Сумської міжрайонної державної податкової інспекції N 0000081500/0
від 20.01.2004 р. про нарахування штрафних санкцій в сумі
62040,00 грн.
Рішенням господарського суду Сумської області від
22.10.2004 р. (підписано 28.10.2004 р.) у справі N 4/497-04, яке
залишене без змін постановою від 21.12.2004 р. Харківського
апеляційного господарського суду, позовні вимоги задоволені.
Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Сумської
міжрайонної державної податкової інспекції N 0000081500/0 від
20.01.2004 р. Стягнуто з відповідача на користь позивача
85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. судових витрат.
Відповідач із судовими рішеннями не погодився, звернувся до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить скасувати постанову від 21.12.2004 р. Харківського
апеляційного господарського суду та рішення господарського суду
Сумської області від 22.10.2004 р. у справі N 4/497-04, а в
задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи
правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню, виходячи з наступних обставин.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.01.2004 року Сумською
міжрайонною державною податковою інспекцією було проведено
позапланову документальну перевірку Державного підприємства
"Стецьківський спиртзавод" (позивач) з питання правильності
нарахування і сплати частини прибутку (дивідендів) державними
підприємствами за 2002-2003 роки та сплати авансового внеску з
податку на прибуток, нарахованого на суму дивідендів. За
результатами перевірки було складено акт N 1/15/00375237, у
висновках якого зазначено, що позивачем порушено п.п. 7.8.2 п. 7.8
ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від
28.12.1994 року N 334/94-ВР ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
із змінами та
доповненнями, а саме: "...емітент корпоративних прав, який приймає
рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам),
нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на
прибуток ... до/або одночасно з виплатою дивідендів".
З цих підстав відповідачем було прийнято податкове
повідомлення-рішення та нараховані штрафні санкції в сумі
62040,00 грн. за здійснення грошових виплат без попереднього
нарахування та сплати збору і податку, які є обов'язковою
передумовою, відповідно до законодавства.
Податкове повідомлення-рішення прийнято відповідно до
п.п. 17.1.9 п. 17.1. ст. 17 Закону України " Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" N 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
, яким застосовані
штрафні санкції у подвійному розмірі авансового внеску за перше
півріччя 2003 року в сумі 62040 грн. 00 коп., як за здійснення
грошових виплат без попереднього нарахування та сплати збору і
податку, які є обов'язковою передумовою, відповідно до
законодавства.
У відповідності зі ст. 52 Закону України "Про державний
бюджет України на 2003 рік" ( 380-15 ) (380-15)
державне підприємство
"Стецьківський спиртовий завод" повинно було сплатити за
результатами фінансове - господарської діяльності за 2002 рік та
результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності за
2003 рік до загального фонду Державного бюджету України частину
прибутку. Норматив відрахування прибутку 15%, та порядок
відрахування частини прибутку встановлено постановою Кабінету
Міністрів України N 557 ( 557-2003-п ) (557-2003-п)
від 22 квітня 2003 року.
Згідно п.п. 7.8.2 п. 7.8. ст. 7 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в редакції від
22.05.1997 року (зі змінами і доповненнями), передбачено, що
"емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату
дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до
бюджету авансовий внесок з податку на прибуток в розмірі ставки,
встановленої п. 10.1. ст. 10 цього Закону" (30%). Зазначений
авансовий внесок з податку на прибуток вноситься до бюджету до/або
одночасно з виплатою дивідендів.
Згідно п.п. 7.8.3 вказаного Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
платник
податку - емітент корпоративних прав, державне некорпоратизоване,
казенне чи комунальне підприємство зменшує суму нарахованого
податку на прибуток звітного періоду на суму авансового внеску,
попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку
із нарахуванням дивідендів згідно з підпунктом 7.8.2 цього пункту.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, при поданні
декларації про прибуток підприємства за 1 квартал 2003 року
позивач у рядку 20 декларації "Авансові внески" зазначив нульовий
показник. У рядку 21 "Дивіденди та прирівняні до них платежі, що
сплачуються до бюджету державними некорпоративними, казенними або
комунальними підприємствами", позивач зазначив 103,4 тис. грн.
Нараховані позивачем дивіденди у сумі 103400 грн., сплачені до
бюджету платіжним дорученням 19.06.2003 року.
Вищенаведені обставини, на думку ДПІ свідчать про порушення в
частині сплати авансового внеску. Тобто, підприємство повинно було
сплатити з частини прибутку перерахованого до державного бюджету в
сумі 103400 грн. 00 коп. авансовий внесок в сумі
31020 грн. 00 коп. з податку на прибуток не пізніше дня
перерахування прибутку, та у відповідності до п.п. 7.8.3. п. 7.8.
ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
зменшити суму нарахованого податку з прибутку
звітного періоду на суму авансового внеску.
Як встановлено судами, виплата дивідендів була проведена у
другому кварталі 2003 року і сума авансового внеску податку на
прибуток в сумі 31020,00 грн. була сплачена при сплаті податку на
прибуток по результатам діяльності другого кварталу 2003 року.
Зазначена сума віднесена відповідачем, як узгоджена сума
податкового зобов'язання до особової картки платника податку ДП
"Стецьківський спиртовий завод" і сплачена позивачем у
встановлений термін. Якщо б позивачем була сплачена в день
перерахування сума авансового внеску - 31020 грн. 00 коп., то у
відповідності із п. п. 7.8.3. Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, сума прибутку яка підлягала б
сплаті до бюджету по поданій декларації за перше півріччя
2003 року була б зменшена на 31020 грн. 00 коп.
За таких обставин, відповідальність підприємства не може
розглядатися як недоплата податку на прибуток, відповідно не
можуть застосовуватися штрафні санкції визначені п.п. 17.1.9.
ст. 17 Закону N 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
у подвійному розмірі від суми
зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що
оскаржувана постанова апеляційного господарського суду прийнята у
відповідності до вимог чинного законодавства і підстави для її
зміни або скасування відсутні.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою сторін
оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Сумської міжрайонної державної податкової
інспекції залишити без задоволення.
Постанову від 21.12.2004 р. Харківського апеляційного
господарського суду у справі N 4/497-04 господарського суду
Сумської області залишити без змін.