ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.05.2005 Справа N 2/215а
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 25.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Добролюбової Т.В.
суддів: Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.
за участю представників сторін котрі
позивача - Бунтовський С.Ф. - дов. від 06.04.2005 р.
відповідача - Салова І.С. - дов. від 24.05.2005 р.
Бабіч Н.В. - дов. від 24.05.2005 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції в місті Краматорську
у справі N 2/215а
на постанову Донецького апеляційного господарського суду
від 30.09.2004 року
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Краматорська ТЕЦ"
до Державної податкової інспекції в місті Краматорську
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю "Краматорська ТЕЦ"
звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної
податкової інспекції в місті Краматорську від 20.04.2004 року
N 0000342640/0/16420/10/26-213, яким позивачу визначені податкові
зобов'язання з податку на прибуток загальною сумою 156955,32 грн.
у тому числі 112110,94 грн. - основного платежу та 44844,38 грн.
фінансових санкцій відповідно до пункту 5.9 статті 5 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
та
підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Господарський суд Донецької області рішенням від
27.07.2004 року (суддя Ханова Р.Ф.) позовні вимоги задовольнив,
визнавши недійсним податкове повідомлення-рішення Державної
податкової інспекції у місті Краматорську від 20.04.2004 року
N 0000342640/0/16420/10/26-213.
Рішення вмотивоване тим, що виходячи з правил податкового
обліку, декларація за звітний період нараховується наростаючим
підсумком з початку календарного року, а вказане в акті перевірки
порушення не привело до необхідності визначення податкового
зобов'язання. Виходячи з наведеного суд вважав за непотрібне
здійснювати аналіз пункту 5.9 статті 5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
. Оскільки за
спірним податковим повідомленням-рішенням донарахування здійсненні
неправомірно, відтак немає підстав і для застосування санкцій
підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Донецький апеляційний господарський суд постановою від
30.09.2004 року (судді Москальова І.В., Алеєва І.В., Волкова Р.В.)
рішення господарського суду Донецької області від 27.07.2004 року
залишив без змін з тих самих підстав, а апеляційну скаргу
Державної податкової інспекції в місті Краматорську без
задоволення.
Не погоджуючись з судовими рішеннями Державна податкова
інспекція в місті Краматорську звернулась з касаційною скаргою до
Вищого господарського суду України в якій просить скасувати
рішення господарського суду Донецької області від 27.07.2004 року
та постанову Донецького апеляційного господарського суду від
30.09.2004 року у справі N 2/215а та прийняти нове рішення, яким
відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, мотивуючи
касаційну скаргу доводами про неправильне застосування судами
попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема пункту
підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 та абзацу "б"
підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
В судовому засіданні скаржник змінив вимоги касаційної
скарги, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати, справу
скерувати на новий розгляд до господарського суду Донецької
області.
Позивач надав відзив на касаційну скаргу проти доводів якої
заперечує з підстав, які вказані у судових рішеннях.
Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г. та присутніх у судовому
засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали
справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи,
повноти їх встановлення в рішенні господарського суду Донецької
області та постанові Донецького апеляційного господарського суду,
Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню.
Господарськими судам попередніх інстанцій при розгляді справи
встановлено, що Державною податковою інспекцією в місті
Краматорську була проведена перевірка Товариства з обмеженою
відповідальністю "Краматорська ТЕЦ", з питань дотримання
податкового та валютного законодавства за результатами якої було
складено акт N 91/23-2-31037774 від 16.04.2004 року. На підставі
акта перевірки податковою інспекцією було прийняте податкове
повідомлення-рішення від 20.04.2004 року
N 0000342640/0/16420/10/26-213, яким позивачеві визначено до
сплати 156955,32 грн. податкових зобов'язань з податку на прибуток
за порушення приписів пункту 5.9 статті 5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Задовольняючи позовні вимоги господарський суд Донецької
області (з чим погодився і апеляційний господарський суд) виходив
з того, що позивачем не були допущені порушення визначення
податкового зобов'язання з податку на прибуток за 11 місяців
2003 року. Проте, до такого висновку суди дійшли передчасно не
дослідивши всі обставини справи на які податкова інспекція
посилалася в акті перевірки, в відзиві на позов та апеляційній
скарзі. Податкова інспекція зокрема зауважувала, на тому, що
продаж насіння з цукрового буряку за договором комісії
здійснювався компанією "Lupergus Trading Ltd" за контрактом від
01.10.2003 року, продаж товару відбувся в листопаді 2003 року, а
відтак на кінець 3 кварталу 2003 року насіння в бухгалтерському
обліку ТОВ "Краматорська ТЕЦ" повинно відображатися як
нереалізоване.
Суперечить вимогам підпункту 4.2.3 пункту 4.2 статті 4 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
і
посилання суду апеляційної інстанції на не доведення відповідачем
факту порушення з боку позивача вимог Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, оскільки
обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування здійснене
контролюючим органом у випадках визначених підпунктом 4.2.2 цього
пункту, є помилковим, покладається на платника податків за
винятком випадків, визначених пунктом 4.3 цієї статті. Наведене
дає підстави для скасування ухвалених у справі судових рішень, з
направленням справи на новий розгляд до господарського суду
Донецької області.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 3 статті 111-9,
статями 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Донецької області від
27.07.2004 року та постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 30.09.2004 року у справі N 2/215а
скасувати, справу скерувати на новий розгляд до господарського
суду Донецької області.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті
Краматорську задовольнити.