ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.05.2005 Справа N 19/403А
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 25.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого), Вовка І.В., Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державного науково-дослідного інституту організації та механізації
шахтного будівництва м. Харків, Донецького
науково-конструкторського центру державного науково-дослідного
інституту органі ації та механізації шахтного будівництва на
постанову Донецького апеляційного господарського суду від 2 лютого
2005 року у справі N 19/403А за позовом Державного
науково-дослідного інституту організації та механізації шахтного
будівництва м. Харків, Донецького науково-конструкторського центру
державного науково-дослідного інституту організації та механізації
шахтного будівництва до відкритого акціонерного товариства
"Донецький інститут по проектуванню організації шахтного
будівництва та підприємств будівельної індустрії"
про визнання недійсним статуту,
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2004 року Державний науково-дослідний інститут
організації та механізації шахтного будівництва м. Харків,
Донецький науково-конструкторський центр державного
науково-дослідного інституту організації та механізації шахтного
будівництва зверну ся до господарського суду Донецької області з
позовом до відкритого акціонерного товариства "Донецький інститут
по проектуванню організації шахтного будівництва та підприємств
будівельної індустрії" про визнання недійсним статуту відповідача
від 19 квітня 2001 року, посилаючись на те, що до складу
статутного фонду відповідача входять акції, вартість яких не
визначена, що є грубим порушенням Закону України "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
, оскільки розмір статутного фонду
відповідача визначений неправильно, статут підприємства не містить
всіх передбачених законом відомостей, а тому є незаконним.
Рішенням господарського суду Донецької області від 13 грудня
2004 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного
господарського суду від 2 лютого 2005 року, в позові відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати вказані судові
рішення, посилаючись на те, що вони прийняті з порушенням та
неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального
права, та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали
справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що
касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Відмовляючи в позові та залишаючи рішення місцевого суду без
змін, попередні судові інстанції виходили з наступного.
Засновником державного відкритого акціонерного товариства
"Донецький інститут по проектуванню організації шахтного
будівництва та підприємств будівельної індустрії і виробничих
баз", правонаступником якого є відповідач, є Міністерство
вугільної промисловості України, яке відповідно до положень
чинного законодавства розглянуло та затвердило акт оцінки вартості
цілісного майнового комплексу підприємства, що підлягає
корпоратизації, прийняло рішення про створення відкритого
акціонерного товариства "Донецький інститут по проектуванню
організації шахтного будівництва та підприємств будівельної
індустрії" та затвердило його Статут відповідним наказом.
Відповідно до п. 8 Указу президента України "Про
корпоратизацію підприємств" ( 210/93 ) (210/93)
засновники відкритих
акціонерних товариств після прийняття рішення про їх приватизацію
передають акції цих товариств державним органам приватизації і
об'єктом приватизації є, зокрема, акції, що належать державі у
складі майна господарських товариств. Рішення про продаж акцій, що
належать державі, приймається саме органами приватизації. План
розміщення акцій відповідача погоджено з Міністерством вугільної
промисловості України.
Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що
твердження позивача щодо невизначеності статутного фонду
відповідача спростовується п. 5 Статуту відповідача "Статутний
фонд товариства", згідно якого останній становить 1173813 грн.,
поділений на 4695252 простих іменних акцій номінальною вартістю
0,25 грн. кожна, тобто є визначеним та поділеним на акції.
Твердження позивача, що при реєстрації Статуту відповідача були
порушені його права та законні інтереси, так як у власність
відповідача при проведенні приватизації незаконно включені
виробничі приміщення позивача, є безпідставними, оскільки
постановою Донецького апеляційного господарського суду від
10 січня 2002 року у справі N 35/412в за участю тих же сторін
встановлено, що в процесі корпоратизації позивача спірні
приміщення передані у власність відповідача і належать йому на
праві власності.
Висновок попередніх судових інстанцій про безпідставність
заявлених позовних вимог та посилань позивача є законним,
обґрунтованим, відповідає нормам матеріального і процесуального
права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, а доводи
касаційної скарги його не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування
постановлених у справі судових рішень не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України - П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державного науково-дослідного інституту
організації та механізації шахтного будівництва м. Харків,
Донецького науково-конструкторського центру державного
науково-дослідного інституту організації та механізації шахтного
будівництва залишити без задоволення, а рішення господарського
суду Донецької області від 13 грудня 2004 року та постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 2 лютого 2005 року
у справі N 19/403А - без змін.