ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.05.2005 Справа N 2-13/2929-2004
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 08.09.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
[...]
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
касаційної скарги Феодосійської міжрайонної державної податкової
інспекції
на постанову від 01.11.2004 року Севастопольського
апеляційного господарського суду
у справі N 2-13/2929-2004
господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом ВАТ "Симиренко"
до Кіровської МДПІ АР Крим
про визнання недійсними рішення та податкових повідомлень-
рішень
В С Т А Н О В И В:
По справі оголошувалася перерва до 25 травня 2005 року до
17.00 годин.
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим [...]
від 24.06.2004 року, позов задоволено частково; визнано
недійсним рішення Кіровської МДПІ від 05.09.2003 року
N 0000732310/N 1010/4782/230 про застосування фінансової санкції у
вигляді штрафу за сплату ПДВ векселем в розмірі 24 457,40 грн.;
визнано недійсним податкове повідомлення-рішення про стягнення з
ВАТ "Симиренко" донарахованого ПДВ в розмірі 279 246,85 грн.
частково в частині 184 907,90 грн. - ПДВ, 93 082,28 грн. -
штрафних санкцій; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення
N 1011/4781/23-0 від 04.09.2003 року частково, в частині
9028,80 грн. - пені, 129,95 грн. - прибуткового податку та
1 395,12 грн. - штрафні санкції; стягнуто з відповідача в доход
Державного бюджету України суму 42,50 держмита; стягнуто з
відповідача на користь ДП "Судовий інформаційний центр" суму
59 грн. оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу; стягнуто з відповідача на користь позивача
523,08 грн. витрат по судово-бухгалтерській експертизі.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
[...] від 01.11.2004 року по справі N 2-1/2929-2004 рішення
Господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.06.2004 року
змінено, викладено резолютивну частину в наступній редакції: позов
задоволено частково; податкове повідомлення-рішення Кіровської
МДПІ N 0000801700/0 від 04.09.2003 року про визначення
ВАТ "Симиренко" податкового зобов'язання по прибутковому податку з
працівників і службовців у сумі 697,56 грн., штрафних санкцій
1 395,12 грн., всього 2 092,68 грн., пені в сумі 9 028,80 грн.
визнано недійсним в частині нарахування пені в сумі 9 028,80 грн.;
податкове повідомлення-рішення Кіровської МДПІ N 0000722310/0 від
05.09.2003 року про визначення ВАТ "Симиренко" податкового
зобов'язання по ПДВ у сумі 186 164,57 грн., штрафних санкцій
93 082,28 грн., всього 279 246,85 грн. визнано недійсним в частині
донарахування ПДВ в сумі 184 907,90 грн. і застосування штрафних
санкцій в сумі 92 453,95 грн., всього на 277 361,85 грн.; рішення
Кіровської МДПІ N 0000732310/N 1010/4782/23-0 від 05.09.2003 року
про застосування штрафних санкцій у вигляді штрафу за сплату ПДВ
векселем в розмірі 24 457,40 грн. визнано недійсним повністю; в
іншій частині позову відмовлено; стягнуто з відповідача на користь
позивача судові витрати у вигляді державного мита в сумі
83,00 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу - 116,47 грн., витрат на оплату судової експертизи -
516,28 грн., всього стягнуто - 716,65 грн.
В касаційній скарзі Феодосійська МДПІ АР Крим просить
скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 01.11.2004 року і прийняти нове рішення, яким відмовити в
задоволенні позовних вимог ВАТ "Симиренко", посилаючись на
неправильне застосування норм матеріального права, а саме:
ст.ст. 1, 3 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої
і тютюнові вироби" ( 329/95-ВР ) (329/95-ВР)
, ст. 1 Закону України "Про
державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,
коньячного і плодового, алкогольних напої та тютюнових виробів"
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
, ст. 2 Закону України "Про ставки акцизного збору на
спирт етиловий і алкогольні напої" ( 178/96-ВР ) (178/96-ВР)
, п. 11.29 ст. 11
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.
Відповідач не скористався наданим процесуальним правом на
участь в засіданні суду касаційної інстанції.
Відповідно до поданих з касаційною скаргою матеріалів
відповідача - Кіровську МДПІ АР Крим - реорганізовано. Оскільки на
момент розгляду справи в касаційній інстанції Феодосійська МДПІ АР
Крим є правонаступником у повному обсязі прав і обов'язків
реорганізованої Кіровської МДПІ АР Крим, то колегія суддів
відповідно до ст. 25 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
вважає за необхідне
здійснити заміну сторони відповідача - Кіровської МДПІ АР Крим її
правонаступником - Феодосійською МДПІ АР Крим.
Заслухавши заперечення на касаційну скаргу представника
позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та
правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного
господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду
України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню з наступних підстав.
Начальником Кіровської МДПІ на підставі акту перевірки
N 997/23-0/00413104 від 3 вересня 2003 року прийняті наступні акти
ненормативного характеру у відношенні ВАТ "Симиренко":
1) 04 вересня 2003 року податкове повідомлення-рішення
N 0000801700/0 (рег. N 1011/4781/23-0) про визначення податкового
зобов'язання по прибутковому податку з працівників і службовців у
сумі 697,56 грн., штрафних санкцій 1 395,12 грн., всього
2 092,68 грн., пені в сумі 9 028,80 грн. (а.с.38 т.1);
2) 05 вересня 2003 року податкове повідомлення-рішення
N 0000722310/0 (рег. N 1012/4777/23-0) про визначення податкового
зобов'язання по ПДВ у сумі 186 164,57 грн., штрафних санкцій
93 082,28 грн., всього 279 246,85 грн. (а.с.39 т.1);
3) 05 вересня 2003 року рішення N 0000732310/N 1010/4782/23-0
про застосування штрафних санкцій у виді штрафу за сплату ПДВ
векселем у розмірі 24 457,40 грн. (а.с.37 т.1).
1. По податковому повідомленню-рішенню N 0000722310/0
(рег. N 1012/4777/23-0) про визначення податкового зобов'язання по
ПДВ у сумі 186 164,57 грн., штрафних санкцій 93 082,28 грн.
За висновками податкового органу, викладеними у
вищезазначеному акті документальної планової перевірки
(а.с.6-36 т.1) і письмових поясненнях відповідача (а.с.8-9 т.3),
позивач у перевіряємому періоді припустився наступних порушень при
вирахуванні і сплаті ПДВ:
1) не включив до складу податкових зобов'язань у загальних
деклараціях по ПДВ податок від продажу вина і виноматеріалів,
реалізованих підприємствам вторинного виноробства на загальну суму
ПДВ 163 648,69 грн. (204 447,50 грн. - 40 798,81 грн.);
2) не включив до складу податкових зобов'язань у загальних
податкових деклараціях по ПДВ податок від продажу кришок
(продукції не власного виробництва) у сумі 387,17 грн.;
3) за лютий, березень, квітень, травень 2002 року не включив
до складу податкових зобов'язань у загальних деклараціях по ПДВ
податок від реалізації борошна, крупи (виготовлених ЗАТ
"Бахчисарайський комбікормовий завод", тобто продукції не власного
виробництва) на суму 10 152,27 грн.
4) у березні 2003 року не включив у загальну податкову
декларацію по ПДВ податок від реалізації покупної продукції,
виноматеріалів, послуг по оренді в сумі 11 976, 44 грн.;
5) з січня 2002 року по березень 2003 року занизив податковий
кредит на 40 798,81 грн.
Судами встановлено, що з довідок про наявність земельних
ділянок, реалізацію зерна вбачається, що позивач мав земельні
ділянки для вирощування зерна, випікав хліб із власної і
давальницької сировини і реалізовував зерно в 2002-2003 роках
(а.с.79-83, 99 т.1). Судами не взято до уваги доводів відповідача
про те, що позивач реалізовував продукцію комбікормового заводу,
оскільки встановлено, що останній, одержуючи продукцію (зерно) у
цього комбікормового заводу, переробляв зерно в борошно і
хлібобулочні вироби, тим самим, створюючи нову продукцію власного
виробництва.
З огляду на встановлені судами обставини справи за цим
епізодом, колегія суддів вважає правомірним висновок судів
попередніх інстанцій про те, що реалізація позивачем борошна,
крупи і хлібобулочних виробів є реалізацією продукції власного
виробництва, звідси, відповідно до пункту 11.29 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
позивач правомірно
включив суми ПДВ по таких операціях (10 152,27 грн.) у спеціальну
податкову декларацію і не перерахував ПДВ до бюджету.
Стосовно донанарахування ПДВ в частині не включення в базу
оподатковування операції по оренді напівпричепа (ПДВ - 150 грн.) і
реалізації працівникам у рахунок погашення заборгованості по
зарплаті власної продукції - вина (ПДВ - 784 грн.) і невласної
продукції - кришок (ПДВ 322,67 грн.) суди дійшли висновку про
безпідставність позовних вимог та правомірність донарахування, з
огляду на таке. Позивач, реалізовував вино кінцевому споживачеві,
а не заводові вторинного виноробства, тобто пункт 11.29 статті 11
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
по
цих операціях не застосовується; позивач реалізовував товари не
власного виробництва, реалізація яких відповідно до
підпункту 3.1.1 статті 3 цього ж Закону є об'єктом
оподатковування. Ці висновки позивачем в касаційному порядку не
оскаржуються.
Стосовно донарахування ПДВ в сумі 11 042,44 грн.
(із розрахунку 11 976,44 грн. - 150 грн. - 784 грн.) (пп. 2.5.1.1
акту перевірки) по факту невключення цієї суми у загальну
податкову декларацію, місцевим господарським судом встановлено, що
ВАТ "Симиренко" реалізовував виноматеріали ПП "Лібер" - ПДВ
3587,20 грн. та АПФ "Червоний мак" ПДВ - 7455 грн. без включення в
порушення пп. 3.1.1 ст. 3 та п. 11.29 ст. 11 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
в спеціальну податкову
декларацію. Оскільки невключення в спеціальну декларацію, за умови
правомірності таких дій, не тягне за собою донарахування ПДВ до
бюджету по загальній декларації суди в цій частині, ґрунтуючись на
висновку судової експертизи (т.2 а.с. 7 оборот), погодились з
позивачем щодо неправомірності донарахування відповідачем ВАТ
"Симиренко" ПДВ в сумі 11 042 грн.
У цій частині (11 042,44 грн.) та в частині виключення
із спеціальної декларації та включення в загальну
декларацію по ПДВ операцій по реалізації ВАТ "Симиренко"
підприємствам вторинного виноробства виноматеріалів
(донараховано по загальній декларації ПДВ та податковий кредит:
204447,50 грн. - 40 798,81 грн. = 163 648,69 грн.), колегія суддів
вважає висновки судів про правомірність позовних вимог та
необґрунтованість донарахування помилковими, з огляду на таке.
Судами встановлено, що позивач реалізовував виноматеріали і
вина підприємствам вторинного виноробства, зокрема ЗАТ "Інститут
виноробства", ПП "Лібер", АПФ "Червоний Маяк", ЗАТ ЕМВК
"Коктебель", ТОВ "Джерело" тощо. Самостійно розлив вина позивач не
здійснював, тому що лінія розливу знаходилась в неробочому стані
(а.с.84-85, 100 т.1).
Задовольняючи в цій частині позов суди виходили із того, що
позивач відноситься до числа сільськогосподарських
товаровиробників, здійснював операції з продажу товарів власного
виробництва, виготовлених із власної сільськогосподарської
сировини, підприємствам вторинного виноробства, які з цієї
сировини виробляли алкогольні напої - підакцизні товари, а тому
правомірно включив суми ПДВ у спеціальну (сільськогосподарську), а
не в загальну декларацію, і по цих операціях не відносив суми ПДВ
до складу податкового кредиту.
Доводи відповідача про те, що виноматеріали, реалізовані
позивачем, є підакцизним товаром, а ці операції є виключенням з
пункту 11.29 статті 11 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
судами до уваги не прийняті з огляду на
те, що реалізовані позивачем виноматеріали є сировиною, що вимагає
певної доробки для доведення по показниках, передбачених вимогами
ГСТУ 202.001-96 "Виноградні матеріали оброблені", ТУУ
202.13-002.96 "Виноматеріали плодово-ягідні міцні оброблені" і ТІ
по виробництву виноградних, плодово-ягідних та ігристих вин,
коньяків, соків для наступного розливу, до готової продукції
споживачеві. Операції по доведенню виноматеріалів до кондиції
виробляються на заводі вторинного виноробства (а.с.111 т.1 або
17-18 т.2); з висновку ТПП Криму N Єс-174 від 21 квітня 2004 року
вбачається, що містелі і сік яблучний сухосброженный є одним з
компонентів купажу для виготовлення майбутнього виноматеріалу,
сухосброженный яблучний сік є недостатньо стійким і для тривалого
збереження непридатний (а.с.24-29 т.2); з відповіді ТПП Криму
вбачається, що виноматеріали вермуту міцного червоного
"Церковний 37", ординарного десертного солодкого червоного
"Церковне-77" мають код 2204299400 ( 2371а-14 ) (2371а-14)
, виноматеріали
столового сухого білого "Сонячне гроно", виноградного столового
білого "Совиньон" - 2204296500, виноматеріали виноградного
ординарного міцного портвейну "Приморський" білий - 2204298900,
виноматеріали плодово-ягідного міцного "Альмінська долина",
плодово-ягідного міцного "Біла скеля" - 2206008900
(а.с.15-16 т.2).
У відповідності з Законом України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
до 1 січня 2004 року зупинено дію
пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в
частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій
з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи
продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких
умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком
операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою
вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками
незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в
яких сума, одержана від продажу сільськогосподарської продукції
власного виробництва та продуктів її переробки за попередній
звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків
загальної суми валового доходу підприємства.
Отже наведена норма розповсюджується виключно на власну
сільськогосподарську продукцію, з якої виключена підакцизна
продукція.
Пунктом 2 Постанови Верховної Ради України від
12.09.1996 року N 365/96-ВР ( 365/96-ВР ) (365/96-ВР)
"Про перелік товарів
(продукції), на які встановлюється акцизний збір" встановлено, що
перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір,
визначається і обмежується переліком підакцизних товарів, які
ввійшли до законів України від 6 лютого 1996 року "Про ставки
акцизного збору і ввізного мита на тютюнові вироби" ( 30/96-ВР ) (30/96-ВР)
,
від 7 травня 1996 року "Про ставки акцизного збору і ввізного мита
на спирт етиловий та алкогольні напої" ( 178/96-ВР ) (178/96-ВР)
, від
24 травня 1996 року "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на
деякі транспортні засоби та шини до них" ( 216/96-ВР ) (216/96-ВР)
, від
11 липня 1996 року "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на
деякі товари (продукцію)" ( 313/96-ВР ) (313/96-ВР)
.
Відповідно до абзацу п'ятого ст. 1 Закону України "Про
акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби"
( 329/95-ВР ) (329/95-ВР)
алкогольні напої - продукти, одержані шляхом
спиртового бродіння цукромістких матеріалів або виготовлені на
основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад
1,2 відсотка об'ємних одиниць, які відносяться до Гармонізованої
системи опису та кодування товарів під кодами 22 04, 22 05, 22 06,
22 08 ( 2371а-14 ) (2371а-14)
.
Згідно частини 1 ст. 3 цього Закону ( 329/95-ВР ) (329/95-ВР)
,
пунктів "а", "б" ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про
акцизний збір" ( 18-92 ) (18-92)
об'єктом оподаткування є обороти з
реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), в
тому числі з давальницької сировини, шляхом їх продажу, обміну на
інші товари (продукцію, роботи, послуги), безоплатної передачі
товарів (продукції) або з частковою їх оплатою, а також обсяги,
відвантажених підакцизних товарів (продукції), виготовлених з
давальницької сировини; обороти з реалізації (передачі) товарів
(продукції) для власного споживання, промислової переробки (крім
оборотів з реалізації (передачі) для виробництва підакцизних
товарів), а також для своїх працівників.
Об'єкти, які не підлягають оподаткуванню, визначені
частиною 2 ст. 3 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні
напої та тютюнові вироби" ( 329/95-ВР ) (329/95-ВР)
, перелік яких є вичерпним.
Статтею 6 цього Закону ( 329/95-ВР ) (329/95-ВР)
встановлено, що суми
акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються платниками
податків самостійно за встановленими ставками.
Статтею 1 Закону України "Про ставки акцизного збору на спирт
етиловий та алкогольні напої" ( 178/96-ВР ) (178/96-ВР)
в редакції, що діяла
на момент спірних правовідносин, затверджено ставку акцизного
збору в розмірі 0 гривень з одиниці товару на алкогольні напої з
кодом товару згідно з УКТ ЗЕД 2204 30 ( 2371а-14 ) (2371а-14)
- "тільки
виноматеріали (виноградне сусло) для виробництва коньячного спирту
та ігристих вин".
Абзацом другим статті 2 цього Закону ( 178/96-ВР ) (178/96-ВР)
встановлено ставку акцизного збору на вироблені в Україні з
вітчизняної сировини виноматеріали (код згідно з УКТ ЗЕД 2204 30
( 2371а-14 ) (2371а-14)
, що реалізуються посередницьким організаціям і
населенню, та виноматеріали, вироблені на підприємствах первинного
виноробства для суб'єктів підприємницької діяльності, що не є
виробниками виноробної сировини (винограду), крім підприємств
вторинного виноробства, які використовують ці виноматеріали для
виробництва готової продукції - 1,0 гривні за 1 літр.
Статтею 1 Закону України "Про Митний тариф України"
( 2371-14 ) (2371-14)
затверджений Митний тариф України
( 2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14 ) (2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14)
.
Відповідно до преамбули цього Закону ( 2371-14 ) (2371-14)
в основу
товарної класифікаційної схеми Митного тарифу України
( 2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14 ) (2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14)
(товарна номенклатура)
покладено Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної
діяльності, яка базується на Гармонізованій системі опису та
кодування товарів.
В групі 22 "Алкогольні і безалкогольні напої та оцет"
розділу IV Митного тарифу України ( 2371а-14 ) (2371а-14)
виноградне сусло
передбачене в товарних позиціях з різними кодами, в тому
числі 2204 "Вина виноградні натуральні, включаючи вина з доданням
спирту та міцні; сусло виноградне, крім того, що включено до
товарної позиції 2009" (підпозиції 2204299400, 2204296500 - інші,
2204298900 - портвейн); 2206 "Інші зброджені напої (сидр яблучний
та грушевий, грушівка (перрі), напій медовий); напої змішані, які
містять алкоголь та суміші алкогольних напоїв з безалкогольними,
не включені до інших угруповань (підпозиція 2206008900 - інші).
Віднесення виноматеріалу до іншої товарної групи ніж та, якій
присвоєно код 2204 30 згідно УКТ ЗЕД ( 2371а-14 ) (2371а-14)
, не означає, що
ці виноматеріали не є підакцизним товаром за умови, якщо вони
підпадають під законодавче визначення алкогольних напоїв, та що на
обороти з них, які є об'єктом оподаткування, не встановлені ставки
акцизного збору.
Враховуючи наведене колегія суддів погоджується з доводами
касаційної скарги про те, що на операції по реалізації
сільськогосподарськими товаровиробниками підакцизної продукції не
розповсюджується спеціальний режим оподаткування ПДВ.
З огляду на наведене колегія суддів дійшла до висновку, що
податкове повідомлення-рішення Кіровської МДПІ N 0000722310X0
(рег. N 1012/4777/23-0) від 05 вересня 2003 року підлягає визнанню
недійсним в частині донарахування ПДВ в сумі 10 216,77 грн.
(в тому числі по операціям реалізації позивачем борошна, крупи і
хлібобулочних виробів 10 152,27 грн. та 64,50 грн., як
непідтверджені експертом по операції з реалізації продукції
невласного виробництва - кришок) та штрафних санкцій в сумі -
5108,38 грн. В іншій частині податковим органом правомірно
визначено суму основного донарахування по ПДВ - 175 947,80 грн.
та штрафних санкцій в сумі 87 973,90 грн.
2. По рішенню про застосування штрафу 24 457,40 грн.
Актом перевірки встановлено порушення позивачем статті 15
Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу
спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та
тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
(а.с.23 т.1) у частині здійснення
оплати суми ПДВ, нарахованого на ціну алкогольної продукції, не у
грошовій формі.
Судами встановлено, що позивач 17 січня 2002 року за
накладною N 3 реалізував ТОВ "Джерело" 1111,7 далл. виноматеріалу
"Портвейн Приморський червоний" на загальну суму 24 457,40 грн.,
оплату одержав у той же день векселем (а.с.18 т.1).
У зв'язку з порушенням позивачем ст. 15 Закону України "Про
державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,
коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
застосовано штрафні санкції на підставі ст. 17 цього
ж Закону в сумі 24 457,00 грн.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 р.
N 481/95-ВР ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
(із змінами та доповненнями) при продажу
(інших видах відчуження) алкогольних напоїв та тютюнових виробів у
межах бартерних (товарообмінних) операцій або інших операцій, що
не передбачають їх оплати в грошовій формі, у тому числі векселями
чи іншими видами боргових зобов'язань, покупець (отримувач)
підакцизної продукції зобов'язаний здійснити оплату суми акцизного
збору, включеного до ціни продукції, а також податку на додану
вартість, нарахованого на таку ціну, виключно у грошовій формі.
У такому ж порядку здійснюється оплата вартості виготовлення
(переробки, обробки) підакцизної продукції на давальницьких
умовах.
До суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються
фінансові санкції у вигляді штрафів у разі сплати сум акцизного
збору та податку на додану вартість шляхом взаємних заліків,
зустрічних зобов'язань, векселями, в тому числі казначейськими, та
в інших формах, які не передбачають сплату таких платежів
коштами, - у розмірі вартості відвантаженої продукції (ст. 17
вищенаведеного Закону ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
).
Суди дійшли обґрунтованого висновку, що застосування
відповідачем до ВАТ "Симиренко" фінансових санкцій у вигляді
штрафу за оплату ПДВ, нарахованого на ціну алкогольної продукції,
шляхом отримання векселя у розмірі вартості відвантаженої
продукції на загальну суму 24 457,00 грн., є неправомірним.
Колегія суддів погоджується з висновком судів про те, що
статтею 17 названого Закону ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
не встановлена
відповідальність продавця алкогольних напоїв за нездійснення
покупцями (отримувачами) підакцизної продукції оплати сум ПДВ,
нарахованого на ціну алкогольної продукції, у грошовій формі при
продажу (інших видах відчуження) алкогольних напоїв у межах
бартерних (товарообмінних) операцій або інших операцій, що не
передбачають їх оплати в грошовій формі, у тому числі векселями чи
іншими видами боргових зобов'язань.
3. По податковому повідомленню-рішенню про донарахування
прибуткового податку з громадян.
Наведене податкове повідомлення-рішення визнано недійсним
лише в частині нарахування пені в сумі 9 028,80 грн., оскільки як
встановлено судами, податкове зобов'язання платникові не
визначалося, звідси, не виникла сума податкового боргу, на яку
відповідач міг би зробити нарахування пені.
Скаржником в касаційній скарзі не наведено будь-яких мотивів
щодо непогодження з ухваленою постановою в цій частині.
З огляду на все наведене колегія суддів вважає, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова
Севастопольського апеляційного господарського суду - зміні в
частині податкового повідомлення-рішення Кіровської МДПІ
N 0000722310/0 від 05.09.2003 року про визначення ВАТ "Симиренко"
податкового зобов'язання по ПДВ в сумі 279 246,85 грн. та в
частині розподілу судових витрат (позов заявлено на загальну суму
314825,73 грн., задоволено в сумі 48811,35 грн., що становить
15,5%, судові витрати по справі, разом із вартістю судової
експертизи, сплаченої позивачем становлять 1249,16 грн., отже 15%
від 1249,16 становлять 193,62 грн.).
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 5 ч. 1 ст. 111-9,
ч. 1 ст. 111-10, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України, - П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Феодосійської МДПІ від 29.11.2004 року
N 3943/10/10-0 на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 01.11.2004 року у справі N 2-13/2929-2004
задовольнити частково.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 01.11.2004 року у справі N 2-13/2929-2004 змінити в частині
визнання недійсним частково податкового повідомлення-рішення
N 0000722310/0 від 05.09.2003 року Кіровської МДПІ про визначення
ВАТ "Симиренко" податкового зобов'язання по ПДВ в сумі
279246,85 грн., у зв'язку з чим викласти резолютивну частину
постанови в наступній редакції:
1. Позов задовольнити частково.
2. Податкове повідомлення-рішення N 0000801700 від
04.09.2003 року Кіровської МДПІ про визначення ВАТ "Симиренко"
податкового зобов'язання по прибутковому податку з робітників і
службовців в сумі 697,56 грн., штрафних санкцій 1359,12 грн.,
всього 2092,68 грн., пені в сумі 9028,80 грн. визнати недійсним в
частині нарахування пені в сумі 9028,80 грн.
3. Податкове повідомлення-рішення N 0000722310/0 від
05.09.2003 року Кіровської МДПІ про визначення ВАТ "Симиренко"
податкового зобов'язання по ПДВ в сумі 186164,57 грн., штрафних
санкцій 93082,28 грн., всього 279246,85 грн. визнати недійсним в
частині донарахування ПДВ в сумі 15325,15 грн. (10216,77 грн.
основного платежу та 5108,38 грн. штрафних санкцій).
4. Рішення N 0000732310/N 1010/4782/23-0 від 05.09.2003 року
Кіровської МДПІ про застосування штрафних санкцій у вигляді штрафу
за оплату ПДВ векселем в розмірі 24457,40 грн. визнати недійсним
повністю.
5. В іншій частині позову відмовити.
6. Стягнути з Феодосійської МДПІ АР Крим на користь ВАТ
"Симиренко" судові витрати в сумі 193,62 грн.