ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 
 
                        П О С Т А Н О В А 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
 
 24.05.2005                                Справа N 18/159(31/211) 
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах 
              Верховного Суду України від 08.09.2005 
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду) 
 
 
     Вищий господарський  суд  України  у  складі  колегії суддів: 
[...] 
     розглянувши касаційну  скаргу  і  додані до неї матеріали ЗАТ 
"Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний  банк"  в  особі 
Дніпропетровського             Центрального             відділення 
Промислово-інвестиційного банку 
     на постанову    від    21.10.2004    р.    Дніпропетровського 
апеляційного господарського суду 
     у справі     N     18/159(31/211)     господарського     суду 
Дніпропетровської області 
     за позовом         ЗАТ        "Акціонерний        комерційний 
Промислово-інвестиційний   банк"   в   особі    Дніпропетровського 
Центрального відділення Промислово-інвестиційного банку 
     до орендного підприємства плодоовочевої торгівлі "Надія-5" 
     про стягнення заборгованості в сумі 227061,31 грн. 
     В судовому засіданні взяли участь представники: [...] 
     В С Т А Н О В И В: 
 
     Акціонерний комерційний     промислово-інвестиційний     банк 
(закрите акціонерне товариство) в  особі  філії  "Дніпропетровське 
Центральне відділення Промінвестбанку" у липні 2003 року звернувся 
до господарського суду  Дніпропетровської  області  з  позовом  до 
орендного   підприємства   плодоовочевої  торгівлі  "Надія-5"  про 
стягнення відсотків за користування кредитом з урахуванням індексу 
інфляції на загальну суму 227061,31 грн. 
 
     Рішенням господарського  суду  Дніпропетровської  області від 
06.08.2003 у справі N 31/211  в  позові  відмовлено  у  зв'язку  з 
закінченням строку позовної давності відповідно до ст.ст.  71, 76, 
84, 75, 80 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        . 
 
     Постановою Дніпропетровського   апеляційного   господарського 
суду  від 28.10.2003 у справі N 31/211 рішення господарського суду 
Дніпропетровської  області  від  06.08.2003  у  справі  N   31/211 
залишено без змін. 
 
     Постановою Вищого    господарського    суду    України    від 
30.03.2004 р.    постанову     Дніпропетровського     апеляційного 
господарського  суду  від 28.10.2003 р.  та рішення господарського 
суду Дніпропетровської області від 06.08.2003 р. у справі N 31/211 
скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду 
Дніпропетровської області. 
 
     Рішенням господарського суду  Дніпропетровської  області  від 
14.07.2004 р. у справі N 18/159(31/211) у позові відмовлено. 
 
     Постановою Дніпропетровського   апеляційного   господарського 
суду   від   21.10.2004    р.    рішення    господарського    суду 
Дніпропетровської області    від    14.07.2004    р.    у   справі 
N 18/159(31/211) залишено без змін.  Постанова мотивована тим,  що 
підприємство  "Надія-5"  до  04.04.96 р.  повністю суму кредиту не 
повернуло, по відсоткам не розрахувалося,  відповідно  до  ст.  71 
ЦК УРСР   ( 1540-06  ) (1540-06)
          встановлено  строк  позовної  давності  в 
три роки. Цей строк починається з дня виникнення права на позов, а 
саме  04.04.96  р.  і  закінчується  04.04.99 р.  Після закінчення 
строку позовної давності за основною заборгованістю закінчуються і 
похідні  зобов'язання.  Закінчення  строку  позовної  давності  до 
пред'явлення позову відповідно до ст.  80 ЦК УРСР є підставою  для 
відмови в позові. 
 
     У своїй   касаційній   скарзі   позивач   просить   постанову 
Дніпропетровського апеляційного    господарського     суду     від 
21.10.2004 р.  та  рішення  господарського  суду Дніпропетровської 
області від 14.07.2004 р.  у справі N 18/159(31/211)  скасувати  і 
прийняти нове рішення, яким задовольнити його вимоги про стягнення 
з відповідача 227061,31 грн.  відсотків за користування  кредитом. 
Скаржник  вважає,  що  постанова  від  21.10.2004  р.  прийнята  з 
неправильним  застосуванням  норм  матеріального  права,  зокрема, 
ст.ст.  161,  166,  203,  213,  216 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        .  Скаржник 
посилається на те,  що відповідно до кредитного договору (п.  4.1) 
при   порушенні   строку   погашення  кредиту  відповідач  повинен 
сплачувати Промінвестбанку підвищену  відсоткову  ставку  до  його 
повного  фактичного  погашення  і  оскільки  фактичного  погашення 
кредиту відповідачем здійснено  не  було,  строк  виконання  цього 
зобов'язання не настав. 
 
     Заслухавши доповідача,   вислухавши  пояснення  представників 
сторін,  перевіривши правильність  застосування  Дніпропетровським 
апеляційним    господарським    судом    норм   матеріального   та 
процесуального права,  колегія суддів Вищого  господарського  суду 
України  не  знаходить  підстав  для задоволення касаційної скарги 
виходячи з наступного. 
 
     Судами попередніх інстанцій встановлено,  що між сторонами  у 
справі  був  укладений договір N 76 на надання цільового кредиту в 
сумі 10 млрд.  крб. (100000 грн.) строком погашення 04.04.1996. На 
підставі  цього  договору відповідачу був наданий кредит в розмірі 
10 млрд. крб. на строк до 04.04.1996 зі сплатою щомісяця відсотків 
за   користування   кредитом  в  розмірі  75%  річних.  Відповідач 
своєчасно кредит у повному обсязі не повернув, внаслідок чого борг 
по кредиту становить 72630,17 грн.  У зв'язку з тим, що відповідач 
продовжує користуватися кредитом,  позивач звернувся з позовом про 
стягнення з відповідача заборгованості за відсотками з урахуванням 
індексу інфляції у сумі 227061,31 грн.  за період з 27.06.2000  по 
26.06.2003. 
 
     Пунктом 4.1 кредитного договору передбачено, що при порушенні 
строку   погашення   кредиту   відповідач    повинен    сплачувати 
Промінвестбанку   підвищену  відсоткову  ставку  до  його  повного 
фактичного погашення. 
 
     Суд апеляційної інстанції  дійшов  правильного  висновку,  що 
відсотки за користування кредитом підлягають стягненню за весь час 
користування кредитом з урахуванням загального  трирічного  строку 
позовної  давності,  встановленого ст.  71 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        ,  а 
саме:  з 04.04.96 р.  по 04.04.99 р.,  і що суд  першої  інстанції 
правомірно  відмовив  у  стягненні  з  ОППТ "Надія-5" відсотків за 
користування кредитом за період з 27.06.2000 р. по 26.06.2003 р. 
 
     З урахуванням викладеного,  колегія суддів вважає, що під час 
розгляду  справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом 
та  господарським   судом   Дніпропетровської   області   фактичні 
обставини  справи  встановлено  на  основі  повного і об'єктивного 
дослідження  поданих  доказів,  висновки  суду  відповідають   цим 
обставинам  і  їм  надана  правильна  юридична оцінка з правильним 
застосуванням норм матеріального і процесуального права. 
 
     Керуючись ст.ст.  111-5,  111-7, 111-9, 111-11 Господарського 
процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий господарський 
суд України П О С Т А Н О В И В: 
 
     1. Касаційну    скаргу    ЗАТ    "Акціонерний     комерційний 
Промислово-інвестиційний банк"    в    особі    Дніпропетровського 
Центрального   відділення   Промислово-інвестиційного   банку   на 
постанову  Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 
21.10.2004  року  у   справі   N   18/159(31/211)   залишити   без 
задоволення. 
 
     2. Постанову  Дніпропетровського  апеляційного господарського 
суду від 21.10.2004 року у справі N  18/159(31/211)  залишити  без 
змін.