ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.05.2005 Справа N 16/64
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 11.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
[...]
розглянувши касаційну скаргу і додані до неї матеріали КП
"Радіосервіс"
на постанову від 14.07.2004 р. Харківського апеляційного
господарського суду
у справі N 16/64 господарського суду Сумської області
за позовом ПКП Телерадіокомпанія "ІнтерТелеКом"
до КП "Радіосервіс"
про стягнення 230860,00 грн.
В судовому засіданні взяли участь представники: [...]
В С Т А Н О В И В:
В лютому 2004 р. ПКП Телерадіокомпанія "ІнтерТелеКом"
звернулося до господарського суду Сумської області з позовом до КП
"Радіосервіс" про стягнення 230860 грн. неодержаного доходу, який
воно не одержало внаслідок перешкоджання відповідачем у 2003 р. у
веденні діяльності в сфері надання послуг кабельного телебачення
позивачем.
Рішенням господарського суду Сумської області від 2 червня
2004 у справі N 16/64 в задоволенні позову відмовлено. Рішення
суду мотивоване тим, що згідно з додатком N 1 до ліцензії НР
N 0585 на право користування каналами мовлення, виданої ПКП
Телерадіокомпанії "ІнтерТелеКом" Національною радою України з
питань телебачення і радіомовлення 11.12.2002 року, встановлена
кількість абонентів у мережі в розмірі 6000. Згідно з роз'ясненням
Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, що
викладені у листі N 1 ба/606 від 28.04.2004 р., додаток до
ліцензії є невід'ємною частиною даної ліцензії. В ліцензії
зазначається потенційна кількість абонентів, а у різі, коли
фактична кількість абонентів перевищує зазначену в ліцензії,
ліцензію має бути переоформлено. ПКП Телерадіокомпанія
"ІнтерТелеКом" станом на січень-травень 2003 року не мало законних
підстав для надання послуг в сфері кабельного телебачення більш
ніж 6000 абонентів.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
14.07.2004 р. зазначене рішення господарського суду від
02.06.2004 р. у справі N 16/64 скасовано та прийняте нове рішення,
яким позовні вимоги задоволені та стягнуто з КП "Радіосервіс" на
користь ПКП телекомпанії "ІнтерТелеКом" грошові кошти у розмірі
186153,75 грн. збитків та понесені позивачем судові витрати у
розмірі 2550 грн. Постанова мотивована тим, що відповідач всупереч
чинним в Україні законодавчим актам , що регулюють діяльність по
наданню послуг з кабельного телебачення, не маючи відповідного
дозволу на таку діяльність, перешкодив позивачу розширити мережу
своїх потенційних абонентів, що потягло неможливість укладання з
ними відповідних договорів та неодержання можливих доходів, розмір
яких правомірно встановлено як позивачем, так і висновком
спеціаліста - економіста Сумського відділення Харківського НДІСЕ
імені М.С. Бокаріуса, а також, що зазначена в додатку N 1 до
ліцензії НР N 0585 кількість абонентів є лише розрахунковою
складовою при визначенні розміру плати за видачу ліцензії, проте
саме ПКП Телерадіокомпанія "ІнтерТелеКом" мало практичну
можливість забезпечити своїми послугами абонентів, які проживають
на території, що була визначена у додатку N 3 до ліцензії НР
N 0585 на право користування каналами мовлення.
У касаційній скарзі КП "Радіосервіс" просить скасувати
постанову Харківського апеляційного господарського суду від
14.07.2004 р. та залишити без змін рішення господарського суду
Сумської області від 02.06.2004 р. Скаржник посилається на те що,
постанова Харківського апеляційного господарського суду була
прийнята з порушенням ст. ст. 33, 43 Господарського процесуального
Кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст. 1166 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників
сторін, перевіривши правильність застосування Харківським
апеляційним господарським судом норм процесуального та
матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України дійшла висновку про те, що касаційна скарга КП
"Радіосервіс" задоволенню не підлягає.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 440, діючого на той час ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, шкода, заподіяна особі або майну громадянина, а також
шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, яка
заподіяла шкоду, у повному обсязі.
Тобто, за змістом даної правової норми, підставою для
виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди,
протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними
та наявність вини заподіювача шкоди.
Відповідно до вимог ст.ст. 13-18, 24 Закону України "Про
телебачення і радіомовлення" від 21.12.1993 р. N 3759-XII
( 3759-12 ) (3759-12)
(з подальшими змінами та доповненнями) та ст. 2 Закону
України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"
від 01.06.2000 р. N 1775-III ( 1775-14 ) (1775-14)
(з подальшими змінами та
доповненнями) для ведення діяльності, пов'язаної з використанням
мереж кабельного телебачення, телерадіоорганізація (юридична
особа, яка має право виробляти та розповсюджувати
телерадіопередачі та програми) повинна отримати ліцензію
Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.
ПКП Телерадіокомпанія "ІнтерТелеКом" у встановленому порядку
отримало ліцензію НР N 0585 на право користування каналами
мовлення (ретрансляція загальнонаціональних, місцевих, та
супутникових телеканалів), таким чином на законних підставах
здійснює діяльність щодо розповсюдження (ретрансляція) програм
телерадіоорганізацій - мовників по кабельній мережі на визнаній
додатком N 3 до ліцензії НР N 0585 території зони обслуговування.
При цьому додатком N 1 до вказаної вище ліцензії була передбачена
можлива кількість потенційних абонентів, які на момент виданої
ліцензії склала 6000 осіб.
При здійсненні вищезгаданої діяльності ПКП Телерадіокомпанія
"ІнтерТелеКом" зіткнулося з тим, що КП "Радіосервіс" проводить
таку ж діяльність на тій же території, здійснюючи ретрансляцію по
своїх мережах каналів мовлення вітчизняного та іноземного
виробництва без отримання відповідної ліцензії, тобто, незаконно,
створюючи, таким чином, перепони в веденні законної діяльності ПКП
Телерадіокомпанія "ІнтерТелеКом" на визнаній в його ліцензії
території.
Як вбачається з матеріалів справи рішенням господарського
суду Сумської області від 30.01.2003 року у справі N 236-3/2
встановлено факт створення перепон КП "Радіосервіс" у веденні
законної діяльності ПКП Телерадіокомпанія "ІнтерТелеКом" на
визнаній додатком N 3 до ліцензії НР N 0585 території. Дане
рішення набрало законної сили і було виконане в примусовому
порядку відділом виконавчої служби Ковпаківського районного
управління юстиції у м. Суми, про що свідчить постанова про
закінчення виконавчого провадження від 19.05.2003 р.
Згідно зі ст. 35 Господарського процесуального Кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
факти, встановлені рішенням господарського
суду при розгляді однієї справи, не доводяться знов при вирішенні
інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Таким чином, КП "Радіосервіс" всупереч чинним в Україні
законодавчим актам, що регулюють діяльність по наданню послуг з
кабельного телебачення, не маючи відповідного дозволу на таку
діяльність, перешкодило ПКП Телерадіокомпанія "ІнтерТелеКом"
розширити мережу своїх потенційних абонентів, що потягло
неможливість укладення з ними відповідних договорів та неодержання
можливих доходів, розмір яких суд апеляційної інстанції
обгрунтовано визнав правомірно встановленим як ПКП
Телерадіокомпанія "ІнтерТелеКом", так і висновком
спеціаліста-економіста Сумського відділення Харківського НДІСЕ
імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса.
Твердження КП "Радіосервіс" про те, що ПКП Телерадіокомпанія
"ІнтерТелеКом" не мало законних підстав надавати послуги більше
ніж 6000 потенційним абонентам не може бути прийнято до уваги,
оскільки Положенням "Про порядок розрахунку та сплати
телерадіоорганізаціями грошового (ліцензійного) збору за видачу
ліцензії", затвердженого Рішенням Національної ради України з
питань телебачення і радіомовлення від 18.12.2002 р. N 1124
( v1124295-02 ) (v1124295-02)
, передбачений розмір грошового (ліцензійного)
збору за видачу ліцензії. Таким чином, зазначена в додатку N 1 до
ліцензії НР N 0585 цифра є лише розрахунковою складовою при
визначенні розміру плати за видачу ліцензії, яку ПКП
Телерадіокомпанія "ІнтерТелеКом" отримало 11.12.2002 р. Відповідно
до ст.ст. 13-18, 24 Закону України "Про телебачення і
радіомовлення" від 21.12.1993 р. N 3759-XII ( 3759-12 ) (3759-12)
(з подальшими змінами та доповненнями) та ст. 2 Закону України
"Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від
01.06.2000 р. N 1775-III ( 1775-14 ) (1775-14)
документом, який надає право
суб'єкту господарювання здійснювати свою діяльність у сфері
надання послуг кабельного телебачення, є ліцензія. Судом
апеляційної інстанції встановлено, що ПКП Телерадіокомпанія
"ІнтерТелеКом" мав практичну можливість забезпечити своїми
послугами абонентів на визнаній додатком N 3 до ліцензії НР N 085
території зони обслуговування.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час
розгляду справи Харківським апеляційним господарським судом
фактичні обставини справи встановлено на основі всебічного,
повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду
відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка
з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального
права.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу КП "Радіосервіс" на постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 14.07.2004 року
у справі N 16/64 залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 14.07.2004 року у справі N 16/64 залишити без змін.