ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.05.2005 Справа N 13/399-04
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 04.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Усенко Є.А.
суддів: Бакуліної С.В., Фролової Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
касаційної скарги Державної податкової інспекції у Київському
районі м. Харкова
на постанову від 28.02.2005 року Харківського апеляційного
господарського суду
у справі N 13/399-04 господарського суду Харківської області
за позовом ДПІ у Київському районі м. Харкова
до ТОВ ВКФ "Союз-89", м. Харків;
ПП "Казак", м. Харків
про визнання угоди недійсною
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: Чернишова А.М. (довіреність від 16.05.2005 р.
N 3316/10/10-025)
від відповідача-1: не з'явились
від відповідача-2: не з'явились
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Харківської області (суддя
Водолажська Н.С.) від 13.01.2005 року по справі 13/399-04 у позові
відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Карбань І.С., судді - Твердохліб А.Ф.,
Шутенко І.А.) від 28.02.2005 року, по справі N 13/399-04 рішення
Господарського суду Харківської Області від 13.01.2005 року
скасовано та провадження по справі припинено.
В касаційній скарзі та доповненні до неї ДПІ у Київському
районі м. Харкова просить скасувати ухвалені по справі судові акти
та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на
порушення норм матеріального та процесуального права, а саме:
ст. 67 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст.ст. 28, 43 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ч. 3 ст. 4 Закону України "Про обіг векселів
в Україні" ( 2374-14 ) (2374-14)
, ст. 1, п. 57 ст. 9, ст. 15 Закону України
"Про ліцензування певних видів господарської діяльності"
( 1775-14 ) (1775-14)
, п. 1.6, п. 1.31 ст. 1 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, ст. 4 Закону
України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні"
( 448/96-ВР ) (448/96-ВР)
.
Відповідачі не скористались наданим процесуальним правом на
участь в засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника
позивача, який підтримав викладені в ній доводи, перевіривши
повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної
оцінки в рішенні місцевого господарського суду та в постанові
апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого
господарського суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
ДПІ у Київському районі м. Харкова звернулась з позовом в
якому просить визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних
паперів N 253 від 25.03.2004 року, укладений між ТОВ "Союз-98" та
ПП "Казак", на підставі ст.ст. 48, 49 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
(в редакції ЦК УРСР 1963 року), як такий, що не відповідає вимогам
закону та укладений з метою, протиправною інтересам держави,
оскільки вважає, що відповідач-1 здійснював свою діяльність на
ринку цінних паперів в порушення вимог ст. 4 Закону України "Про
державне регулювання ринку цінних паперів в України" від
30.10.1996 року N 448/96 ( 448/96-ВР ) (448/96-ВР)
та п. 57 ст. 9 Закону
України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"
N 1775 ( 1775-14 ) (1775-14)
від 01.06.2000 року.
Судами встановлено, що 25.03.2004 року між ТОВ ВКФ "Союз" та
ПП "Казак" було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів
N 352 від 25.03.2004 року. В цей день 25.03.2004 року між ТОВ ВКФ
"Союз-98" та ПП "Казак" була укладена угода про розірвання
вищевказаного договору купівлі-продажу цінних паперів N 253 від
25.03.2004 року.
Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позову з тих
підстав, що на момент розгляду справи спірної угоди не існувало.
Апеляційний суд, також з посиланням на встановлення факту
розірвання договору, припинив провадження по справі у зв'язку з
відсутністю предмету спору (спірного договору) на підставі п. 1-1
ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Колегія суддів не погоджується з висновком судів про те, що
встановлення факту розірвання спірного договору є підставою для
висновку про його відсутність як предмету спору, оскільки
внаслідок розірвання договору не припинили існування права та
обов'язки його учасників - відповідачів по справі (п. 3 угоди
N 253 від 25.03.2004 року а.с.58).
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне скасувати
постанову Харківського апеляційного господарського суду та
залишити без змін рішення Господарського суду Харківської області,
незалежно від викладених в ньому мотивів, з огляду на таке.
Як встановлено судами, спірний договір було укладено між
відповідачами 25 березня 2004 року (а.с. 32).
Згідно п. 2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення"
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
визнано таким, що втратив чинність з 1 січня
2004 року ЦК Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
від 18.07.1963 року, із
змінами, внесеними до нього.
Пунктом 4 цього розділу передбачено, що ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання
ним чинності.
Оскільки спірний договір укладено після набрання чинності
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, то колегія суддів робить висновок про
відсутність правових підстав для застосування до даної угоди
положень ст.ст. 48, 49 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
(в редакції
1963 року), що є підставою для відмови в позові.
Колегія суддів не погоджується з доводом касаційної скарги
про те, що діяльність з одержання і передачі векселя є (в термінах
Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в
Україні" ( 448/96-ВР ) (448/96-ВР)
в будь якому випадку професійною діяльністю
на ринку цінних паперів, а саме торгівлею цінними паперами
(дилерська діяльність), яка підлягає ліцензуванню, оскільки
відповідно до пп. 2.2.2 Ліцензійних умов провадження професійної
діяльності на ринку цінних паперів, затверджених наказом
Державного комітету з питань регуляторної політики та
підприємництва, рішенням Державної комісії з цінних паперів та
фондового ринку від 14.03.2001 року N 49/60 ( z0318-01 ) (z0318-01)
,
зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 квітня 2001 р. за
N 318/5509, для торгівців цінними паперами (крім банків)
відповідно до чинного законодавства операції з цінними паперами
становлять виключний вид їх діяльності, що повинно бути
відображено в установчих документах.
Отже, купівля та продаж векселів юридичними особами, які не
мають статусу торгівців цінними паперами, підпадає з метою
оподаткування під термін "торгівля цінними паперами та
деривативами" (пп. 7.6.2 п. 7.6 ст. 7 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, однак не є
професійною діяльністю на ринку цінних паперів, яка підлягає
ліцензуванню. В Рішенні Державної комісії з цінних паперів та
фондового ринку "Про визначення операцій, що не відносяться до
торгівлі цінними паперами як виду професійної діяльності" від
29.10.2002 року N 321 ( z0904-02 ) (z0904-02)
, зареєстровано в Міністерстві
юстиції України 18.11.2002 року N 904/7192, на яке є посилання в
доповненні до касаційної скарги, наведений перелік операцій, які
не відносяться до торгівлі цінними паперами як виду професійної
діяльності.
Наведене узгоджується з визначенням професійної діяльності на
ринку цінних паперів як професійної діяльності по перерозподілу
фінансових ресурсів за допомогою цінних паперів та
організаційному, інформаційному, технічному, консультаційному та
іншому обслуговуванню випуску та обігу цінних паперів, що є як
правило, виключним або переважним видом діяльності (ст. 1 Закону
України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні"
( 448/96-ВР ) (448/96-ВР)
). Отже, "підприємницька діяльність на рику цінних
паперів" та окрема "господарська операція з купівлі та продажу
цінних паперів" не є тотожними поняттями.
З урахуванням зазначеного касаційна скарга ДПІ у Київському
районі м. Харкова підлягає частковому задоволенню, постанова
Харківського апеляційного господарського суду - скасуванню, а
рішення Господарського суду Харківської області - залишенню без
змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 6 ч. 1 ст. 111-9,
ч. 1 ст. 111-10, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДПІ у Київському районі м. Харкова області
від 21.03.2005 року N 1793/10/10-025 на постанову Харківського
апеляційного господарського суду від 28.02.2005 року у справі
N 13/399-04 задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
28.02.2005 року у справі N 13/399-04 скасувати, а рішення
Господарського суду Харківської області від 13.01.2005 року по
справі N 13/399-04 - залишити без змін.