ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.05.2005 Справа N 28/345
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 23.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя - Першиков Є.В.
судді: Савенко Г.В., Ходаківська І.П.
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Солом'янському районі м. Києва
на постанову від 25.01.2005 р. Київського апеляційного
господарського суду
у справі N 28/345 господарського суду м. Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Депорт"
до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва
про Визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
За участю представників сторін:
позивача - Забияка Ю.Л., за довіреністю
відповідача - Конограй В.В., за довіреністю
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.11.2004 р. у
справі N 28/345, яке залишене без змін постановою від
25.01.2005 р. Київського апеляційного господарського суду, позов
задоволено повністю. Визнано недійсним податкове
повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у
Солом'янському районі м. Києві N 0001032210/0 від 01.09.2004 р.
Стягнуто з Державної податкової інспекції у Солом'янському районі
м. Києва на користь товариства з обмеженою відповідальністю
"Депорт" судові витрати в сумі 203,00 грн.
Задовольняючи позов попередні судові інстанції виходили з
того, що податкова інспекція неправомірно нарахувала позивачу
пеню, передбачену Законом України від 23.09.1994 р. N 185/94-ВР
( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
"Про порядок здійснення розрахунків в іноземній
валюті", оскільки зобов'язання позивача щодо надходження валютної
виручки за зовнішньоекономічним контрактом припинено шляхом заліку
зустрічних вимог з контрагентом. Зазначений спосіб припинення
цивільних зобов'язань, за висновком судів, не суперечить приписам
Законів України "Про зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ) (959-12)
,
"Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", Декрету
Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання
і валютного контролю" ( 15-93 ) (15-93)
, Цивільному кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
та Інструкції Національного Банку України "Про порядок
здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними,
імпортними та лізинговими операціями" ( z0338-99 ) (z0338-99)
.
Не погоджуючись із судовими рішеннями ДПІ у Солом'янському
районі м. Києва подала до Вищого господарського суду України
касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову від
25.01.2005 р. Київського апеляційного господарського суду та
рішення Господарського суду м. Києва від 02.11.2004 р. у справі
N 28/345, і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні
позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи
правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню, виходячи з наступних обставин.
Суть спору полягає в тому, що податкова інспекція не вважає
залік зустрічних однорідних вимог підставою для припинення
нарахування пені за несвоєчасне надходження коштів в іноземній
валюті за зовнішньоекономічними контрактами. Виходячи із вказаних
підстав, податкова інспекція просить скасувати прийняті у справі
судові рішення як такі, що не відповідають вимогам ст.ст. 1, 4
Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній
валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону
України "Про зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ) (959-12)
, суб'єкти
зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види
зовнішньоекономічних договорів, крім тих, які прямо та у виключній
формі заборонені законами України.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 14 вищезазначеного закону
( 959-12 ) (959-12)
, всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають
право самостійно визначати форму розрахунків по
зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать
законам України та відповідають міжнародним правилам.
У цивільно-правових відносинах допускається припинення
зобов'язань шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги,
відповідно до ст. 217 Цивільного Кодексу ( 435-15 ) (435-15)
.
Ст. 218 Кодексу ( 435-15 ) (435-15)
містить положення про
неприпустимість зарахування у випадках, передбачених даною нормою,
та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законодавством, зокрема, Законом України "Про
зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ) (959-12)
, Законом України "Про
порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
,
Декретом КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного
контролю" ( 15-93 ) (15-93)
та Цивільним кодексом ( 435-15 ) (435-15)
не
забороняється припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної
однорідної вимоги за зовнішньоекономічними договорами.
Зважаючи на те, що відносини між позивачем і його
контрагентом за договором є цивільно правовими, суди першої та
апеляційної інстанції обґрунтовано дійшли висновку, що сторони при
проведенні заліку зустрічних однорідних вимог правомірно
керувалися статтею 217 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
На підставі вищезазначеного можна зробити висновок, що
припинення дебіторської та кредиторської заборгованості між
резидентом та нерезидентом шляхом зарахування зустрічної
однорідної вимоги не суперечить чинному законодавству України.
Залік зустрічних однорідних вимог є юридичним фактом, з яким
законодавство пов'язує припинення прав та обов'язків сторін по
відповідним зобов'язанням.
Виходячи з того, що зобов'язання сторін за контрактом в
частині заліку зустрічних однорідних вимог припинилися,
заборгованість нерезидента перед позивачем відсутня, у зв'язку з
чим не має підстав для обчислення та нарахування пені за порушення
строків розрахунків в іноземній валюті.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що
оскаржувана постанова апеляційного господарського суду прийнята у
відповідності до вимог чинного законодавства і підстави для її
зміни або скасування відсутні.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Солом'янському районі м. Києва залишити без задоволення.
Постанову від 25.01.2005 р. Київського апеляційного
господарського суду у справі N 28/345 господарського суду м. Києва
залишити без змін.