ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.05.2005 Справа N 25/115
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 23.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кривди Д.С. - (доповідача у справі),
суддів: Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
21.09.2004 року
у справі N 25/115 господарського суду міста Києва
за позовом Приватного підприємства "Ерак"
до Державної податкової інспекції у Подільському районі
м. Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
за участю представників сторін від:
позивача не з'явились
відповідача Половинка О.В. - за довіреністю від 31.03.2005 р.
N 2157/10
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.05.2004 року
(суддя Морозов С.М. ), залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 21.09.2004 року (головуючий
суддя - Новіков М.М., судді - Мартюк А.І., Мачульський Г.М.),
позов задоволено; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення
ДПІ у Подільському районі м. Києва N 134-23-804-24730105/2180 від
18.02.2004 р.; стягнуто з відповідача на користь позивача 85 грн.
витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В касаційній скарзі ДПІ у Подільському районі м. Києва
просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського
суду та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на
порушення норм матеріального права, а саме: абз. 5 ч. 2 ст. 17
Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу
спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та
тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та
правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного
господарського суду, заслухавши пояснення присутнього в судовому
засіданні представника відповідача, колегія суддів Вищого
господарського суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція
виходить з обставин, встановлених у даній справі судом першої та
апеляційної інстанції.
Місцевим господарським судом встановлено та підтверджено під
час здійснення апеляційного провадження у справі, що ДПІ у
Подільському районі м. Києва було проведено перевірку щодо
контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері торгівлі та
безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за
результатами якої складено акт N 561469.
На підставі даного акту перевірки відповідач прийняв
податкове повідомлення-рішення N 134-23-804-24730105/2180 від
18.02.2004 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання за
платежем "фінансові санкції" в розмірі 19317 грн. на підставі
ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і
обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв
та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
.
В акті перевірки, зокрема, зазначено, що на момент перевірки
місця торгівлі, на видному для огляду місці були відсутні
(знаходились в папці з іншими документами), засвідчені виробником
або імпортером копії чинних декларацій про максимальні роздрібні
ціни на тютюнові вироби.
У відповідності до абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про
державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,
коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
(в редакції, чинній на момент виникнення спірних
правовідносин) до суб'єктів підприємницької діяльності
застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі,
зокрема, оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної
торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим
ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим
плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без
наявності ліцензій або за відсутності у місці торгівлі засвідчених
виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні
роздрібні ціни на тютюнові вироби, які продаються у такому місці
торгівлі, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не
менше 1700 гривень.
Отже, нормою, на підставі якої до позивача було застосовано
штрафні санкції, передбачено застосування цих санкцій лише у разі
відсутності ліцензії або за відсутності у місці торгівлі
засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про
максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, які продаються у
такому місці торгівлі.
Статтею 17 Закону України "Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
не
передбачено застосування фінансових санкцій у разі відсутності на
видному для огляду місці копій чинних декларацій, на що
посилається відповідач в акті перевірки.
При цьому судами встановлено та не заперечується
відповідачем, що копії чинних декларацій знаходились у місці
торгівлі.
За таких обставин колегія вважає цілком правильним висновок
судів попередніх судових інстанцій про те, що до позивача
застосовано штрафні санкції, не передбачені чинним законодавством
України, а тому спірне податкове повідомлення-рішення правомірно
визнано недійсним.
Окрім того, штрафні санкції, нараховані відповідно до Закону
України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту
етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових
виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
не можуть бути визначені сумою податкового
зобов'язання в порядку визначеному Законом України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Враховуючи викладене, постанова Київського апеляційного
господарського суду є такою, що відповідає вимогам чинного
законодавства та фактичним обставинам справи, і підстав для її
скасування не вбачається.
З огляду на вищезазначене, керуючись ст.ст. 108, 111-5,
111-7, п. 1 ч. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України, - П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
21.09.2004 р. у справі N 25/115 залишити без змін, а касаційну
скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі
м. Києва - без задоволення.