ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.05.2005 Справа N 2-15/12699-04
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 11.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого, Н. Волковицької, Г. Кравчука
за участю представників:
позивача - Харманської Д.О. дов. від 04.05.05 р.
відповідачів - не з'явився, про час і місце слухання справи
повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Феодосійської міжрайонної державної податково інспекції
на постанову від 24.12.2004 року Севастопольського
апеляційного господарського суду
у справі N 2-15/12699-04 господарського суду Автономної
Республіки Крим
за позовом Закритого акціонерного товариства "Завод марочних
вин і коньяків "Коктебель"
до Державної податкової інспекції у місті Феодосії
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
N 000179/1803/23-1/2/1 та N 001365/1822/23-1/1/1 від
25.08.2004 року
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Вищого господарського суду України від 23 березня
2005 року у справі N 2-15/12699-04 господарського суду Автономної
Республіки Крим касаційна скарга Феодосійської міжрайонної
державної податково інспекції на постанову від 24.12.2004 року
Севастопольського апеляційного господарського суду у зазначеній
справі прийнята до провадження колегією суддів у складі
головуючого - Т. Дроботової, суддів - Н. Волковицької,
Г. Фролової.
Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського Суду
України Осетинського А.Й. від 10.05.05 р. склад колегії суддів
замінено та призначено колегію у складі головуючого -
Т. Дроботової, суддів - Н. Волковицької, Г. Кравчук.
Закрите акціонерне товариство "Завод марочних вин і коньяків
"Коктебель" звернулось до господарського суду Автономної
Республіки Крим з позовом про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення N 000179/1803/23-1/2/1 від 25.08.2004 року,
яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану
вартість за березень 2003 року в сумі 843959,00 грн. та за червень
2003 року в сумі 1218788,00 грн. та визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення N 001365/1822/23-1/1/1 від 25.08.2004 року,
яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану
вартість в сумі 2128966,00 грн., з яких основний платіж -
1064483,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції -
1064483,00 грн., прийнятих на підставі акта
N 23-1/1994/23-1/31382382 від 30.07.2004 року про результати
позапланової документальної перевірки правильності обчислення та
своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість
при здійсненні непрофільного експорту ЗАТ "Завод марочних вин і
коньяків "Коктебель" за лютий, березень, червень 2003 року.
В акті встановлені порушення підпункту 3.1.1 пункту 3.1
статті 3, пункту 4.1 статті 4, пункту 6.1 статті 6,
підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, оскільки ЗАТ "Завод марочних вин і
коньяків "Коктебель" не відображені податкові зобов'язання від
продажу устаткування за лютий 2003 року, в результаті чого
занижені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в
сумі 624000,00 грн., а також необґрунтовано застосовано нульову
ставку з податку на додану вартість до операцій з продажу
устаткування, в результаті чого занижені податкові зобов'язання з
податку на додану вартість в березні 2003 року в сумі
997200,00 грн., червні 2003 року в сумі 1506000,00 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
05-07.10.2004 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі,
шляхом визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
N 000179/1803/23-1/2/1 та N 001365/1822/23-1/1/1 від
25.08.2004 року.
Мотивуючи рішення суд дійшов висновку, що відповідно
підпункту 6.2.1 статті 6 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податок за нульовою ставкою обчислюється
щодо операцій з продажу товарів, що були вивезені (експортовані)
платником податку за межі митної території України.
Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником
податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення
(експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною
декларацією.
Експорт устаткування, здійснений ЗАТ "Завод марочних вин і
коньяків "Коктебель" підтверджений належним чином оформленими ВМД
які мають всі необхідні реквізити і відмітки митної служби, ніким
не оскаржені, у зв'язку з чим вимоги позивача визнані
обгрунтованими.
За апеляційною скаргою Феодосійської міжрайонної державної
податкової інспекції Севастопольський апеляційний господарський
суд постановою від 24.12.2004 року рішення господарського суду АРК
залишив без змін з тих же підстав.
Феодосійська ОДПІ подала до Вищого господарського суду
України касаційну скаргу на постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду, в якій просить рішення та
постанову скасувати та прийняти нове рішення, мотивуючи касаційну
скаргу доводами про неправильне застосовування норм матеріального
та процесуального права.
Скаржник вказує на те, що суд не прийняв до уваги, що
підпункт 6.2.1 статті 6 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачає вивезення товарів саме
платником податку, а не його контрагентами. Судом не врахована
обставина, що позивач передав товар своїм контрагентам по акту
прийому-передачі на території України, а відтак позивач не вивозив
товар за кордон та застосував підпункт 6.2.1 статті 6 цього Закону
необґрунтовано.
Заслухавши доповідь судді-доповідача та присутнього в
судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній
справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статей 108, 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна інстанція
рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного
господарського суду переглядає за касаційною скаргою (поданням) та
на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права.
Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної
інстанцій та вбачається з матеріалів справи спір виник з приводу
застосування нульової ставки податку на додану вартість до
операцій з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) за
межі митної території України.
Відповідно підпункту 6.2.1 статті 6 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податок за нульовою
ставкою обчислюється щодо операцій з продажу товарів, що були
вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території
України.
Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником
податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення
(експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною
декларацією.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій при
розгляді справи встановлено, що ЗАТ "Завод марочних вин і коньяків
"Коктебель" були укладені договори комісії з ПП "СВиК" N 28/01 від
28.01.03 р. та з ПП "Всемирні центри взаємовідносин" N 27/03 від
27.03.03 р. та N 29/07 від 29.07.03 р., згідно з якими, а також
додатками до них, позивач доручив своїм контрагентам від свого
імені укласти зовнішньоекономічні контракти, провести митне
оформлення та відвантажити обладнання, перелічене у специфікаціях
до договорів. Відвантаження здійснене по вантажно митних
деклараціях N 10000/3/340305 від 12.02.03 р., N 10000/3/310577 від
20.05.03 р., N 50400/3/108019 від 29.09.03 р., в яких у графі 2
експортером зазначений позивач. Зазначені ВМД оформлені належним
чином, мають всі необхідні реквізити та відмітки митних органів.
За таких обставин суди дійшли обгрунтованого висновку про
відсутність підстав для нарахування позивачу податкового
зобов'язання по зазначених операціях за ставкою 20% та зменшення
бюджетного відшкодування за спірними повідомленнями-рішеннями ДПІ.
Твердження заявника про порушення і неправильне застосування
судами норм матеріального права при прийнятті рішення та постанови
не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи, в
зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначених судових
рішень колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7,
пунктом 1 статті 111-9, статтею 111-11, Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
05-07.10.2004 року та постанову від 24.12.2004 року
Севастопольського апеляційного господарського суду у справі
N 2-15/12699-04 господарського суду Автономної Республіки Крим
залишити без змін, а касаційну скаргу Феодосійської міжрайонної
державної податково інспекції - без задоволення.