ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 04.05.2005                                        Справа N 36/510
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 30.06.2005
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський  суду  України  у  складі колегії суддів:
Михайлюка М.В., Невдашенко Л.П., Дунаєвської Н.Г.
     розглянувши у  відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Колективного підприємства "Компас", м. Київ
     на постанову    від    01.02.2005   Київського   апеляційного
господарського суду
     у справі господарського суду N 36/510 м. Києва
     за позовом Колективного підприємства "Компас", м. Київ
     до Суб'єкта   підприємницької  діяльності  -  фізичної  особи
С.В.Г., м. Київ
     про стягнення 13 452,76 грн.
     за участю представників сторін:
     від позивача - Галкін В.В.
     від відповідача - Стопхай В.Г.
     В С Т А Н О В И В:
 
     Ухвалою господарського  суду  м.  Києва  від 16.12.2004,  яка
залишена   без    змін    постановою    Київського    апеляційного
господарського суду від 01.02.2005,  зупинено провадження у справі
за  позовом  Колективного  підприємства   "Компас"   до   Суб'єкта
підприємницької діяльності  - фізичної особи С.В.Г.  про стягнення
13 452,76 грн.  заборгованості по орендній  платі  та  збитків  до
розгляду Київським  апеляційним  господарським  судом іншої справи
N 6/247.
 
     Суд мотивував своє рішення  тим,  що  відповідно  до  ст.  79
Господарського   процесуального   кодексу   України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        
господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості
розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з неї іншої справи.
 
     Предметом розгляду  у  даній  справі,  зазначає  суд,  як і в
справі N 6/247 є стягнення заборгованості по  договору  N  1-Л/01,
тільки  за  інший  період.  Встановлення  у справі N 6/247,  факту
передачі відповідачем готівкових коштів в рахунок оплати за оренду
приміщення  свідчитиме про наявність чи відсутність заборгованості
і за період, який є предметом спору у даній справі.
 
     Оскаржуючи ухвалу   господарського    суду    та    постанову
апеляційного суду скаржник просить їх скасувати,  справу направити
на розгляд по суті посилаючись на  те,  що  при  винесенні  ухвали
судом  першої  інстанції  та  постанови  апеляційного  суду судами
порушено норми процесуального права.
 
     Зокрема, зазначає скаржник, суди вийшли за межі положень ч. 1
ст.  79  ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  що  не передбачає зупинення
провадження у справі за клопотанням відповідача  та  у  зв'язку  з
розглядом  апеляційної  скарги по іншій справі,  без обґрунтування
неможливості розгляду справи.
 
     Згідно рішення по справі N 6/247 стягнення боргу за період  з
червня  по  листопад  2003  р.,  що  є  предметом розгляду у даній
справі, залишені без розгляду.
 
     Заслухавши учасників судового процесу,  перевіривши  юридичну
оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та її повноту,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
з наступних підстав.
 
     Відповідно до  ч.  1  ст.  79  Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         господарський суд зупиняє  провадження
по  справі  в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення
пов'язаної з нею іншої  справи  органом,  що  розглядається  іншим
судом.
 
     Предметом даного спору є стягнення заборгованості по орендній
платі за період з червня 2003 р. по листопад 2003 р. та збитків за
договором  оренди  N  1-Л/01  від  25.04.2001  який  укладений між
Колективним підприємством "Компас"  та  Суб'єктом  підприємницької
діяльності - фізичною особою С.В.Г.
 
     Предметом спору  у  справі N 6/247 є стягнення заборгованості
по орендній платі та збитків за період з 01.06.2001 по  03.05.2002
за договором оренди N 1-Л/01 від 25.04.2001 р.
 
     Судом першої   та   апеляційної   інстанції  встановлено,  що
рішенням господарського суду м.  Києва  від  07.07.2004  у  справі
N 6/247  в  задоволенні  позову  в  частині  стягнення 42 620 грн.
відмовлено,  позовні вимоги в частині стягнення боргу за період  з
червня  по листопад 2003 р залишено без розгляду.  Не погоджуючись
із  зазначеним  рішенням  позивач  подав  апеляційну   скаргу   до
Київського  апеляційного  господарського  суду,  яка  прийнята  до
провадження.
 
     Рішення господарського суду м.  Києва від 07.07.2004 у справі
N  6/247,  на час винесення оскаржуваної ухвали,  законної сили не
набрало,  оскільки  відповідно  до  ч.  4  ст.  85  Господарського
процесуального   кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          у  разі  подання
апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо
його  не  скасовано,  набирає  законної сили після розгляду справи
апеляційною інстанцією.
 
     Посилання скаржника на те,  що рішенням по  справі  N  6/247,
стягнення  боргу  за  період  з  червня по листопад 2003 р.,  що є
предметом  розгляду  у  даній  справі,   залишено   без   розгляду
спростовується  тим,  що  в  мотивувальній частині рішення N 6/247
зазначено,  що оскільки здійснені платежі відповідачем не  містять
періоду  платежу,  фактичне  встановлення наявності чи відсутності
заборгованості  пов'язано   з   дослідженням   правовідносин   між
сторонами за весь строк дії договору.
 
     Отже, розгляд   даної   справи   безпосередньо  пов'язаний  з
результатами розгляду справи N  6/247,  оскільки  в  обох  справах
підставою   виникнення   спору  є  договір  оренди  N  1-Л/01  від
25.04.2001 р.,  який  укладений  між  сторонами,  суд  досліджував
правовідносини  сторін  за  весь  строк дії договору,  а тому дану
справу неможливо розглянути до вирішення справи N 6/247.
 
     За таких обставин суд першої інстанції,  з яким  погодився  і
апеляційний господарський суд,  дійшов обґрунтованого висновку про
наявність підстав для зупинення провадження та правомірно  зупинив
провадження у справі.
 
     Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
 
     Посилання скаржника  в  касаційній скарзі на порушення судами
інших норм процесуального права не знайшли свого підтвердження.
 
     Вищий господарський суд України вважає юридичну оцінку,  дану
місцевим   та  апеляційним  судами  обставинам  справи  такою,  що
грунтується  на  матеріалах  справи  та  чинному  законодавстві  і
підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.
 
     Керуючись ст.ст.    111-5,   111-9,   111-10   Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
 
     Касаційну скаргу   залишити   без  задоволення,  а  постанову
Київського  апеляційного  господарського  суду  від  01.02.2005  у
справі N 36/510 без змін.