ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.05.2005 Справа N 17-6-30/02-6159
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 30.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
Михайлюка М.В., Невдашенко Л.П., Дунаєвської Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Міністерства промислової політики України, м. Київ
на постанову від 18.01.2005 Одеського апеляційного
господарського суду
у справі господарського суду N 17-6-30/02-6159 Одеської
області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аістон",
м. Одеса
до
Регіонального відділення Фонду державного майна України в
Одеській області, м. Одеса
Міністерства промислової політики України, м. Київ
Державного підприємства Науково-дослідний інституту "Темп",
м. Одеса
за участю Прокуратури Одеської області
про зобов'язання укласти договір
за участю представників сторін:
від позивача - Дариенко В.Д.
від відповідача - не з'явилися
представник Генеральної прокуратури України - Демчук Р.В.
В С Т А Н О В И В:
В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та
просить визнати незаконною відмову Фонду державного майна України
в Одеській області від укладення договору оренди цілісного
майнового комплексу Державного науково-вишукувального комплексу
"Аістон", визнати недійсною відмову Міністерства промислової
політики України дати згоду на укладення договору оренди цілісного
майнового комплексу Державного науково-вишукувального комплексу
"Аістон" з ТОВ "Аістон" та зобов'язати Фонд укласти з ТОВ "Аістон"
договір оренди цілісного майнового комплексу Державного
науково-вишукувального комплексу "Аістон" в редакції ТОВ "Аістон".
Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.12.2004
залишено без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою
відповідальністю "Аістон" до Регіонального відділення Фонду
державного майна України в Одеській області, Міністерства
промислової політики України, Державного підприємства
науково-дослідний інститут "Темп", за участю прокуратури Одеської
області про зобов'язання укласти договір оренди цілісного
майнового комплексу.
Суд мотивував своє рішення тим, що з матеріалів справи
неможливо встановити хто є директором ТОВ "Аістон", а тому
відповідно до вимог п. 1 ст. 81 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
позовна
заява залишається без розгляду.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
18.01.2005 скасовано ухвалу господарського суду Одеської області
від 07.12.2004, справу передано на розгляд до господарського суду
Одеської області.
Обґрунтовуючи постанову апеляційний суд посилається на те, що
відповідно до п.1 ст. 81 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд
залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою,
яка не має права її підписувати, або особою посадове становище
якої не вказано.
Позовну заяву ТОВ "Аістон" від 06.07.2002 та доповнення до
неї підписано директором підприємства - Учителем І.Г., який діяв в
межах своїх повноважень.
Господарський суд повинен був встановити особу, якій належать
повноваження директора ТОВ "Аістон", для чого в матеріалах справи
є достатньо доказів.
Оскаржуючи постанову апеляційного суду скаржник просить її
скасувати і залишити без змін ухвалу господарського суду Одеської
області від 07.12.2004 посилаючись на те, що при винесенні
постанови апеляційним судом порушено норми матеріального та
процесуального права.
Зокрема, зазначає скаржник, позивачем не надано належних
доказів повноважень для підписання позовної заяви, а тому суд
першої інстанції обґрунтовано повернув позовну заяву на підставі
п. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Крім того, апеляційний суд порушив вимоги ст. 77 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки не відклав розгляд справи у зв'язку з
неможливість представників Міністерства промислової політики
України бути присутніми при розгляді апеляційної скарги.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну
оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та її повноту,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
з наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аістон" в липні
2002 року звернулося до господарського суду Одеської області із
позовною заявою, яка підписана директором підприємства -
Учителем І.Г.
Господарський суд Одеської області прийняв до розгляду
позовну заяву та ухвалою від 11.07.2002 порушив провадження у
справі, розгляд справи призначив на 30.07.2002 та зобов'язав
сторони вчинити відповідні дії та надати відповідні документи.
Ухвалою господарського суду від 07.12.2004 залишено без
розгляду позовну заяву ТОВ "Аістон" на підставі п. 1 ст. 81
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Згідно ст. 28 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
справи юридичних осіб у
господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах
повноважень, наданих їм законом та установчими документами, через
свого представника.
Керівники підприємств та організацій, інші особи,
повноваження, яких визначені законодавством або установчими
документами подають господарському суду документи, що посвідчують
їх посадове становище.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом
апеляційної інстанції, позовну заяву ТОВ "Аістон" від 06.07.2002
підписано директором підприємства - Учителем І.Г., який на момент
подання позовної заяви діяв в межах своїх повноважень.
Відповідно до п.1 ст. 81 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву
підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою,
посадове становище якої не зазначено. Перелік підстав залишення
позову без розгляду є вичерпним і розширеному тлумаченню не
підлягає.
Господарський процесуальний кодексу України не містить такої
підстави для залишення позову без розгляду, як неможливість
встановлення хто є директором ТОВ "Аістон".
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до
протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Аістон" від 21.01.2003
на посаду директора підприємства призначено Черешанського О.В., що
також підтверджується довідкою Одеського обласного управління
статистики від 24.01.2003.
Місцевим господарським судом не враховано, що справа
знаходиться у провадженні суду з 11.07.2002 р. і на протязі
тривалого часу розгляду справи не виключається можливість зміни
керівництва підприємства - ТОВ "Аістон", тобто дійшовши висновку
про недостатність доказів, щодо повноважень керівника товариства
на підписання позовної заяви, суду надано право витребувати
додаткові докази.
Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок апеляційного
суду щодо безпідставного повернення без розгляду позовної заяви
ТОВ "Аістон".
Посилання скаржника на те, що апеляційний суд в порушення
вимоги ст. 77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не відклав розгляд справи у
зв'язку з неможливість представників Міністерства промислової
політики України бути присутніми при розгляді апеляційної скарги
до уваги не приймається, оскільки скаржник відповідно до вимог
ст. 28 ГПК України мав можливість направити до суду іншого свого
представника.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновку суду.
Вищий господарський суд України вважає юридичну оцінку, дану
апеляційним судами обставинам справи такою, що ґрунтується на
матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для
задоволення касаційної скарги не вбачає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-9, 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 18.01.2005 у справі
N 17-6-30/02-6159 без змін.