ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.05.2005 Справа N 3/16
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 30.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Щотки С.О. (головуючий), Васищака І.М., Черкащенка М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу регіонального відділення Фонду державного
майна України по Чернівецькій області
на рішення господарського суду Чернівецької області від
16.06.2004 року
та постанову Львівського апеляційного господарського суду від
16.09.20-04 року
у справі N 3/16
за позовом ВАТ "Чернівцім'ясопромсервіс"
до приватного підприємства "Нова хвиля"
за участі третіх осіб:
регіонального відділення Фонду державного майна України по
Чернівецькій області;
ВДВС Новоселицького районного управління юстиції;
спільного підприємства "Новоселицький м'ясокомбінат"
про визнання недійсним договору,
за участю представників:
позивача: - не з'явились,
відповідача: - не з'явились, третіх
осіб: - не з'явились,
В С Т А Н О В И В:
ВАТ "Чернівцім'ясопромсервіс" звернулося до господарського
суду з позовом про визнання недійсним укладеного між приватним
підприємством "Нова хвиля" та регіональним відділенням Фонду
державного майна України по Чернівецькій області договору від
19.12.2003 року купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва
(далі - Договір). В подальшому позивач змінив позовні вимоги, та
просив визнати недійсним Договір в частині купівлі-продажу
обладнання, завезеного на будівельний майданчик і не використаного
для монтажу або таке, що не потребує монтажу, що знаходиться під
арештом згідно акту опису й арешту майна від 20.11.2003 року.
Відповідачем заявлено зустрічний позов про виключення
спірного майна з акту опису й арешту майна від 20.11.2003 року.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від
16.06.2004 року у справі N 3/16 (суддя Бабак Л.М.) позов
задоволено: 1) задоволено клопотання позивача про зменшення
позовних вимог і визнано предметом спору визнання недійсним
договору купівлі-продажу N КП-394НБ від 19.12.2003 року в частині
купівлі-продажу обладнання, завезеного на будівельний майданчик і
не використаного для монтажу або таке, що не потребує монтажу;
2) позов задоволено; 3) визнано недійсним договір купівлі-продажу
N КП-394НБ від 19.12.2003 року в частині купівлі-продажу
обладнання, завезеного на будівельний майданчик і не використаного
для монтажу або таке, що не потребує монтажу; 4) в задоволенні
зустрічних позовних вимог відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
16.09.2004 року (судді: Давид Л.Л., Бойко С.М., Кузь В.Л.) рішення
господарського суду Чернівецької області від 16.06.2004 року
змінено частково: виключено з резолютивної частини рішення
пункт 1, в іншій частині рішення залишено без змін.
Не погоджуючись із рішенням та постановою судів першої та
апеляційної інстанцій, регіональне відділення Фонду державного
майна України по Чернівецькій області звернулося до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
прийняті рішення та постанову у даній справі скасувати, у
задоволенні первісних позовних вимог відмовити. В обґрунтування
своїх вимог скаржник посилається на невірну оцінку судами першої
та апеляційної інстанцій обставин справи, неправильне застосування
судами норм матеріального права та порушення норм процесуального
права, що призвело до прийняття незаконних рішення та постанови.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги,
перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим та
апеляційним господарськими судами норм матеріального та
процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має
право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної
інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд
визнає, що рішення або постанова господарського суду прийняті з
дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Матеріали справи свідчать про те, що суди першої та
апеляційної інстанцій в порядку ст.ст. 43, 99, 101 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому
процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані
сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, а саме:
рішення господарського суду Чернівецької області від 25.07.2001
року у справі N 3/138 про задоволення позовних вимог ВАТ
"Чернівцім'ясопромсервіс" до СП "Новоселицький м'ясокомбінат" щодо
стягнення 39140,90 грн. боргу; постанову про відкриття виконавчого
провадження для виконання наказу господарського суду Чернівецької
області N 3-138 від 25.07.2001 року; акт опису та арешту майна від
20.11.2003 року серії N АА 344113, а саме - обладнання, завезеного
на будівельний майданчик і не використаного для монтажу або таке,
що не потребує монтажу яке знаходиться на балансі СП
"Новоселицький м'ясокомбінат"; спірний Договір, відповідно до умов
якого регіональне відділення Фонду державного майна України по
Чернівецькій області продало, а приватне підприємство "Нова хвиля"
купило об'єкт незавершеного будівництва спільної власності -
виробничі адміністративні приміщення та обладнання, завезене на
будівельний майданчик і не використане для монтажу або таке, що не
потребує монтажу, які перебувають на балансі СП "Новоселицький
м'ясокомбінат".
Дослідивши належним чином вказані обставини та докази,
господарськими судами встановлено, що до переліку майна проданого
за Договором, входить майно на яке накладено арешт згідно акту
опису та арешту майна від 20.11.2003 року серії N АА 344113.
Водночас, із змісту ст.ст. 55-59 Закону України "Про
виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
вбачається, що під арештом майна
боржника розуміється проведення його опису і накладення заборони
розпоряджатися ним, а в необхідних випадках - і користуватися ним,
а відтак накладення арешту на майно боржника тягне за собою
заборону на його відчуження.
Таким чином, майно що перебуває під арештом має спеціальний,
визначений положеннями Закону України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ) (606-14)
режим обігу.
Відповідно до вимог ст. 61 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
реалізація арештованого майна, за винятком
майна, вилученого за законом з обігу та зазначеного в частині
восьмій статті 55 цього Закону, здійснюється спеціалізованими
організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі,
на підставі договорів між Державною виконавчою службою та
спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних
торгах, аукціонах.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами
першої та апеляційної інстанцій майно, яке перебувало під арештом
і є предметом продажу за Договором, реалізоване в порушення
порядку встановленого ст. 61 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
.
Крім того, в п. 8 Договору продавець гарантував, що об'єкт
приватизації (переданий по Договору) не знаходиться під арештом, в
той час як в матеріалах справи відсутні докази про те, що спірне
майно, яке увійшло до складу проданого об'єкту приватизації,
виключене з акту опису та арешту майна в установленому порядку.
Враховуючи наведене, суди першої та апеляційної інстанцій
дійшли обґрунтованого висновку про задоволення первісної позовної
вимоги, та правомірно визнали недійсним Договір в частині
купівлі-продажу обладнання, яке знаходилося під арештом згідно
акту опису й арешту майна від 20.11.2003 року.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне
застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм
матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних
рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з
чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих
судових актів колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу регіонального відділення Фонду державного
майна України по Чернівецькій області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Чернівецької області від
16.06.2004 року та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 16.09.2004 року у справі N 3/16 залишити
без змін.