ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.04.2005 Справа N 20/324(35/28)
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 23.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого М. Остапенка,
суддів: Є. Борденюк, В. Харченка
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Авіас-2000"
на постанову від 17.02.2005 року Дніпропетровського
апеляційного господарського суду
у справі N 20/324(35/28)
за позовом ТОВ "Запорізький завод кольорових сплавів"
до ТОВ "Авіас-2000", Акціонерної страхової компанії "Диско"
про стягнення 10 335,82 грн. шкоди та 24 990 грн. страхового
відшкодування та 45 430,02 грн. неотриманого прибутку
В судове засідання прибули представники сторін:
позивача Краско Ю.М. (дов. від 05.01.2005 року)
відповідача Шкинделя В.М. (дов. від 21.04.2004 року)
Заслухавши суддю-доповідача Є. Борденюк, пояснення
представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий
господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
За уточненими позовними вимогами позивач просить стягнути з
ТОВ "Авіас-2000" 10 335,82 грн. шкоди, 45 430,02 грн. неотриманого
прибутку та з Страхової компанії "Диско" - 24 990 грн. страхового
відшкодування.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
24.12.2004 року (суддя Н. Пархоменко) позовні вимоги задоволені в
частині стягнення шкоди та страхового відшкодування. У частині
заявленого до стягнення неотриманого прибутку у позові відмовлено
з огляду на недоведеність вимог.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 17.02.2005 року (колегія суддів: В. Головко, О. Лисенко,
Л. Чоха) рішення залишене без зміни.
Рішення та постанова суду в частині задоволення позовних
вимог про стягнення шкоди та страхового відшкодування мотивовані
наступним.
Відповідно до постанови про припинення кримінальної справи
від 23.07.2003 року внаслідок грубого порушення водієм автомобіля
відповідача 30.05.2003 року п.п. 2.9. "а", 10.1 Правил дорожнього
руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України
від 10.10.2001 року N 1306 ( 1306-2001-п ) (1306-2001-п)
, сталася
дорожньо-транспортна пригода шляхом зіткнення із зустрічним
автомобілем МАЗ-54329 з причепом, д.н. 099-98 НР, що належить
позивачу. У результаті зіткнення - автомобілі отримали технічні
пошкодження, водій автомобіля позивача загинув на місці. Викладене
підтверджується протоколом огляду місця пригоди від
30.05.2003 року. Автомобілю, що належить позивачу, завдано
матеріальну шкоду у розмірі 35 325,82 грн., що підтверджується
актом автотоварознавчого дослідження спеціаліста-товарознавця
N 1183 від 16.07.2003 року та його висновком, згідно з яким
відновлення пошкодженого транспортного засобу економічно
недоцільне.
За результатами вивчення обставин скоєння ДТП комісією,
призначеною наказом від 04.06.2003 року N 102/1-Р Територіального
управління Держнаглядохоронпраці України по Дніпропетровській
області, складений акт від 19.06.2003 року, яким встановлено, що
водій автомобіля відповідача ВАЗ-210099 Ц.О.П. у момент скоєння
ДТП знаходився у стані важкого отруєння алкоголем, та з
нез'ясованою метою без дозволу чи доручення адміністрації ТОВ
"Авіас-2000" скористався службовим автомобілем для поїздки у
Харківську область. У зв'язку з чим відповідальним за нещасний
випадок є водій Ц.О.П.
Господарські суди при вирішенні спору дійшли висновку, що до
компетенції зазначеного органу не відноситься повноваження
встановлювати обставини нещасного випадку.
Однак, господарськими судами встановлено, що водію
підприємства відповідача Ц.О.П. був виданий дорожній лист серії
02-ААВ N 97468 із строком дії з 26.05 по 31.05.2003 року на
автомобіль ВАЗ-21099 державний номер 990-05 АВ, що означає, що
водію автомобіля відповідача був виданий дозвіл на весь проміжок
часу з 26.05 по 31.05.2003 року.
Пунктом 2.1. Наказу Державного комітету статистики України
від 17.02.1998 року N 74 ( z0149-98 ) (z0149-98)
, зареєстрованого у Мінюсті
України 05.09.1998 N 149/2589 "Про затвердження типової форми
первинного обліку роботи службового легкового автомобіля та
Інструкції про порядок її застосування встановлено, що
перевізники, які експлуатують службові автомобілі - власні або
орендовані (без водія), зобов'язані при випуску автомобіля з
гаража видати водієві оформлений відповідно до вимог даної
Інструкції подорожній лист службового легкового автомобіля типової
форми N 3. Подорожній лист службового легкового автомобіля
оформляється тільки на один день. На більший строк подорожній лист
видається у випадках транспортного обслуговування у міжміському
сполученні понад одну добу відповідно до наказу чи розпорядження
перевізника.
Оскільки, подорожній лист був виданий на 5 діб, то водій
автомобіля міг використовувати його за межами області у
міжміському сполученні. А тому, суди дійшли висновку, що у момент
скоєння ДТП водій автомобіля відповідача виконував трудові
обов'язки, тобто правомірно володів транспортним засобом.
Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується
особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності,
інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє
транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання,
зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної
небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що
шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу
потерпілого (п. 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
).
Відповідач не довів, що завдана позивачу шкода була спричинена
внаслідок непереборної сили або умислу позивача, а також не довів,
що транспортний засіб вибув із його володіння протиправно. А тому
матеріальна шкода повинна відшкодовуватися у повному обсязі.
Цивільна відповідальність ТОВ "Авіас-2000" як володільця
транспортного засобу застрахована у СК "Диско" (поліс б/3144592
від 11.10.2002 року).
Відповідно до ч. 2 п. 3 Положення про порядок і умови
проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності
власників транспортних засобів, затвердженого постановою КМУ від
28.09.1996 року N 1175 ( 1175-96-п ) (1175-96-п)
, відшкодуванню страховиком
(страховою організацією) підлягає пряма шкода, заподіяна третій
особі під час руху транспортного засобу, якщо має місце причинний
зв'язок між рухом транспортного засобу і заподіяною ним шкодою.
Згідно з положеннями ст. 1194 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
особа,
яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі
недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для
повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити
потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою
виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до п. 2 полісу цивільної відповідальності страхова
сума, в межах якої здійснюється страхове відшкодування шкоди,
заподіяної майну третіх осіб, становить 25 500 грн., франшиза -
510,00 грн. Отже, відшкодування шкоди у розмірі 24 990,00 грн.
покладається на СК "Диско", яка зобов'язана у цьому розмірі
оплатити страхове відшкодування. Відшкодування шкоди у розмірі, що
дорівнює різниці між фактичним розміром шкоди і страховим
відшкодування, а саме: 10 335,82 грн. покладено судами на ТОВ
"Авіас-2000".
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ТОВ "Авіас-2000"
посилається на неправильне застосування судами при ухваленні
оскаржуваних судових рішень норм матеріального права та порушення
процесуальних норм. Зокрема, скаржник посилається на те, що при
вирішенні спору слід застосовувати положення ст. 1188 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
- відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії
кількох джерел підвищеної небезпеки, а тому помилкою є
застосування судами ст. 1187 ЦК України.
Не заперечуючи факт перебування водія у трудових відносинах
із скаржником, скаржник заперечує факт виконання водієм трудових
обов'язків під час ДТП, посилаючись при цьому на те, що подорожній
лист виданий з порушенням Наказу Державного комітету статистики
України від 17.02.1998 року N 74 ( z0149-98 ) (z0149-98)
та без зазначення
маршруту, що дає підстави для застосування ст. 1172 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних
обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України
дійшов висновку, що підстав для задоволення касаційної скарги не
вбачається, виходячи з такого.
Господарськими судами при вирішенні спору встановлено, що ТОВ
"Авіас-2000" є особою, відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, яка володіє транспортним засобом, експлуатація якого
створила дорожньо-транспортну пригоду. Управління автомобілем при
ДТП здійснювалося водієм, який знаходився з ТОВ "Авіас-2000" у
трудових відносинах.
Наказом Державного комітету статистики України від
17.02.1998 року N 74 ( z0149-98 ) (z0149-98)
затверджена типова форма
первинного обліку роботи службового легкового автомобіля та
Інструкція про порядок її застосування. Відповідно до цього наказу
подорожній лист службового легкового автомобіля є первинним
обліком роботи службового легкового автомобіля. Водію підприємства
відповідача Ц.О.П. був виданий дорожній лист серії 02-ААВ N 97468
із строком дії з 26.05 по 31.05.2003 року та режимом роботи:
ненормований.
Відповідно до п. 3 Інструкції ( z0149-98 ) (z0149-98)
про порядок
застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля та
обліку транспортної роботи, відповідальність за недостовірні та
неточні відомості у подорожньому листі службового легкового
автомобіля несуть відповідальні особи перевізника.
Висновок господарських судів при ухваленні оскаржуваних
рішень про видачу ТОВ "Авіас-2000" водію дозволу на управління
автомобілем у період з 26.05 по 31.05.2003 року базується на
положеннях нормативного акту.
Так як висновок Територіального управління
Держнаглядохоронпраці України по Дніпропетровській області
викладений в акті від 19.06.2003 року про те, що водій Ц.О.П. без
дозволу чи доручення уповноважених осіб ТОВ "Авіас-2000"
скористався службовим автомобілем, суперечить виданому
підприємством подорожньому листу, не базується на інших обставинах
справ, то відхилений судом як неналежний доказ, що відповідає
правилам розділу V Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Стосовно посилань скаржника на те, що господарськими судами
не застосовані положення ст. 1188 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, слід
зазначити таке. Відповідно до цієї норми шкода, завдана внаслідок
взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на
загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини
іншої особи, відшкодовується винною особою.
Господарськими судами встановлено, що ДТП скоєне з вини водія
ТОВ "Авіас-2000", а тому заподіяна позивачу шкода повинна бути
відшкодована у повному обсязі. Відсутність в оскаржуваних рішеннях
посилань на зазначену норму не доводить, що оскаржувані рішення
суперечать їй.
Положення ст. 1172 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
про відшкодування
юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їх працівником чи
іншою особою, є загальною нормою і при наявності спеціальної
норми, остання має пріоритет у застосуванні.
Застосування господарськими судами законодавчих положень, які
регулюють відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної
небезпеки, відповідає принципам теорії права.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ "Авіас-2000" залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 17.02.2005 року у справі N 20/324(35/28) залишити без зміни.