ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.04.2005 Справа N 13/2053
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 30.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І. (головуючий), Харченка В.М., Борденюк Є.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві
за участю представника ДП "Ганнопільський спиртовий завод" -
Грицая Л.М. та представників Закритого акціонерного товариства
Комерційного банку "Приватбанк" в особі Хмельницької філії -
Загоруйка А.В., Городецького В.Т., Кравченко Н.Г.
касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства
Комерційного банку "Приватбанк" в особі Хмельницької філії
на постанову від 11.01.2005 Житомирського апеляційного
господарського суду
у справі N 13/2053 господарського суду Хмельницької області
за позовом першого заступника прокурора Хмельницької області
в інтересах держави в особі органу державного управління -
Міністерства аграрної політики України
до Державного підприємства "Ганнопільський спиртовий завод",
Закритого акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"
в особі Хмельницької філії
про визнання договору застави недійсним
В судове засідання представник прокуратури та Міністерства
аграрної політики України не з'явилися, про час і місце слухання
справи сторони були повідомлені належним чином.
В С Т А Н О В И В:
У травні 2004 року перший заступник прокурора Хмельницької
області звернувся в інтересах держави в особі Міністерства
аграрної політики України з позовом до державного підприємства
"Ганнопільський спиртовий завод" та закритого акціонерного
товариства комерційного банку "Приватбанк" в особі Хмельницької
філії про визнання недійсним договору застави від 03.10.2001, який
укладений між відповідачами.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від
05.08.2004 у справі N 13/2053 позов задоволено. Визнано недійсним
договір застави від 03.10.2001, укладений між ЗАТ КБ "Приватбанк"
та ДП "Ганнопільський спиртовий завод", посвідчений приватним
нотаріусом Славутського нотаріального округу 03.10.2001, про що
зроблено запис в реєстрі N 3327.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від
11.01.2005 вищезазначене судове рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі ЗАТ КБ "Приватбанк" в особі Хмельницької
філії просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької
області від 05.08.2004, постанову апеляційного суду від
11.01.2005, а справу направити на новий розгляд. Свої вимоги
скаржник мотивує тим, що судом при прийнятті постанови порушено
норми процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 2,
22, 27, 42, 43, 44, 84, 87 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, п. 6 ст. 4,
ст. 11 Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
, п. 2 ст. 5 Закону
України "Про приватизацію державного майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
, ст. 66 ГК
України ( 436-15 ) (436-15)
, ст. 37 Закону України "Про власність"
( 697-12 ) (697-12)
, ст.ст. 21, 27, 54 Закону України "Про нотаріат"
( 3425-12 ) (3425-12)
.
У відзиві на касаційну скаргу ДП "Ганнопільський спиртовий
завод" просить постанову апеляційного суду залишити без змін, а
касаційну скаргу ЗАТ КБ "Приватбанк" в особі Хмельницької філії -
без задоволення.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників
відповідачів, перевіривши правильність застосування Житомирським
апеляційним господарським судом норм процесуального та
матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 03.10.2001 між
відповідачами у справі був укладений кредитний договір
N 08.03.01.338 про надання кредиту в сумі 250000 грн. на строк до
04.01.2002 під 30% річних, а 08.01.2002 цей договір був
пролонгований до 06.03.2002. В забезпечення вимог кредитора
03.10.2001 між цими ж сторонами був укладений договір застави,
посвідчений нотаріусом, у відповідності до якого
ДП "Ганнопільський спиртовий завод" з метою забезпечення
покладених на нього за кредитним договором зобов'язань передав у
заставу ЗАТ КБ "ПриватБанк" майно, а саме: цех розливу
лікеро-горілчаних виробів, цех водопідготовки, очисне відділення,
склад - ангар та інше майно на суму 552916 грн., яке відноситься
до майна цілісного майнового комплексу ДП "Ганнопільський
спиртовий завод".
Наведеним обставинам суд дав належну оцінку і дійшов до
правильного висновку про наявність правових підстав для
задоволення позову та визнав недійсним договір застави від
03.10.2001. При цьому суд обгрунтовано виходив з того, що
відповідно до ст. 4 Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
,
предметом застави не можуть бути об'єкти державної власності,
приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також з того,
що, згідно із ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного
майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
, приватизації не підлягають об'єкти, що мають
загальнодержавне значення, до яких, зокрема, відносяться і майнові
комплекси підприємств, що виготовляють спирт, вина і
лікеро-горілчані вироби, а тобто ті об'єкти, що забезпечують
життєдіяльність держави в цілому.
У цьому ж зв'язку суд правильно прийняв до уваги, що ДП
"Ганнопільський спиртовий завод" є об'єктом державної власності,
який, відповідно до Закону України "Про перелік об'єктів права
державної власності, що не підлягають приватизації" ( 847-14 ) (847-14)
не
може бути приватизованим.
Таким чином, оспорювана постанова апеляційної інстанції
винесена на підставі фактичних обставин справи, відповідає вимогам
діючого законодавства, що, в свою чергу, свідчить про відсутність
підстав для її скасування.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9 - 111-11, 111-12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства
Комерційного банку "Приватбанк" в особі Хмельницької філії
залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Хмельницької області від
05.08.2004 та постанову Житомирського апеляційного господарського
суду від 11.01.2005 у справі N 13/2053 залишити без змін.