ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.04.2005 Справа N 15/3840
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянув Державної податкової інспекції у м. Черкаси
касаційну
скаргу
на постанову від 12.01.2004
Київського апеляційного господарського суду
у справі № 15/3840
господарського суду Черкаської області
за позовом орендного підприємства "ЧЗ"
до Державної податкової інспекції у м. Черкаси
про визнання недійсними рішень
за участю представників сторін:
від позивача
від відповідача
В С Т А Н О В И В:
В жовтні 2003 року орендне підприємство "ЧЗ" пред'явило в суді
позов до Державної податкової інспекції у м. Черкаси про визнання
недійсними податкові повідомлення-рішення № 0003761800/0, №
0003751800/0, № 0003741800 від 31.03.2003 якими застосовані
штрафні санкції за порушення граничних строків сплати узгодженої
суми податкового зобов'язання.
В обгрунтування позовних вимог зазначало, що податкові
зобов'язання по сплаті земельного податку за результатами 2001-
2001років були погашені ним в межах строку, встановленого законом
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 01.12.2003
позов задоволено повністю.
Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення № 0003761800/0,
№ 0003751800/0, № 0003741800 від 31.03.2003 про застосування до
позивача штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати
податку за землю відповідно у розмірі 10% - 3 711 грн., у розмірі
20% - 5619 грн., у розмірі 50% - 6350 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
12.01.2004 рішення залишено без змін.
Задовольняючи позов та залишаючи рішення без змін, судові
інстанції виходили з того, що позивач правомірно проводив сплату
земельного податку, згідно з вимогами Закону, який є спеціальним
законом з питань визначення розміру та порядку плати за
використання земельних ресурсів і положення якого не можуть
змінюватися іншими законодавчими актами. Такий висновок
обґрунтовували ст. 17 Закону України "Про плату за землю"
( 2535-12 ) (2535-12)
.
В касаційній скарзі Державна податкова інспекція у м. Черкаси
просить скасувати постановлені судові рішення і прийняти нове
рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення норм
матеріального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту
встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий
господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судовими інстанціями, а саме: господарським судом
та апеляційним судом, 31.03.2003 Державною податковою інспекцією у
м. Черкаси складено акт про результати документальної перевірки
дотримання вимог податкового законодавства орендного підприємства
"ЧЗ" за період з 01.01.2002 до 01.01.2003, який став підставою для
прийняття спірних повідомлень-рішень про порушення позивачем на
103 календарних днів строку сплати 12700,37 грн. із узгодженого
податкового зобов'язання по земельному податку, на 46 календарних
строку сплати 28091,50 грн. узгодженого податкового зобов'язання
по земельному податку, на 45 календарних днів строку сплати
37111,92 грн. узгодженого податкового зобов'язання по земельному
податку за березень - червень, серпень-грудень 2001 року та
січень-квітень 2002 року.
Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
земельний податок сплачується рівними частками власниками
земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачами -
виробниками товарної сільськогосподарської і рибної продукції та
громадянами до 15 серпня і 15 листопада, а всіма іншими платниками
- щоквартально до 15 числа наступного за звітним кварталом місяця.
Дію частини першої статті 17 щодо строків сплати земельного
податку платниками (крім громадян та виробників
сільськогосподарської і рибної продукції) зупинено на 2001 рік -
згідно із ст. 60 Закону України від 07.12.2000 р. "Про Державний
бюджет України на 2001 рік" ( 2120-14 ) (2120-14)
№ 2120-ІІІ, на 2002 рік
згідно із ст. 55 Закону України від 20.12.2001 р. "Про Державний
бюджет України на 2002 рік" ( 2905-12 ) (2905-12)
№ 2905-ІІІ.
Відповідно до ч. 3 ст. 54 Закону України "Про Державний бюджет
України на 2001 рік" ( 2120-14 ) (2120-14)
земельний податок та орендна
плата за земельні ділянки сплачуються платниками (крім громадян та
виробників сільськогосподарської і рибної продукції) щомісячно до
15 числа наступного місяця за звітним.
Як вбачається з ч. 3 ст. 1 Закону України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
ставки, механізм справляння податків і
зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита,
і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або
змінюватися іншими законами України, крім законів про
оподаткування.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 цього ж Закону ( 1251-12 ) (1251-12)
зміна
податкових ставок і механізм справляння податків і зборів
(обов'язкових платежів) не можуть запроваджуватися Законом України
про Державний бюджет України на відповідний рік.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про плату за землю"
( 2535-12 ) (2535-12)
ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати
земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись
іншими законодавчими актами, крім цього Закону.
Як вбачається з частини 4 ст. 28 Закону України "Про бюджетну
систему України" ( 512-12 ) (512-12)
Закон про Державний бюджет України не
може встановлювати нові, змінювати чи скасовувати існуючі податки,
збори, інші обов'язкові платежі, вносити зміни до чинного
законодавства. У разі необхідності зміни чи доповнення вносяться
спочатку до відповідних законів.
Бюджетний кодекс України ( 2542-14 ) (2542-14)
від 21.06.2001 року
№ 2542-ІІІ, згідно з вимогами якого Закон України "Про бюджетну
систему України" ( 512-12 ) (512-12)
втратив чинність з 03.07.2001 року,
визначив, що закон про державний бюджет України - це закон, який
затверджує повноваження органам державної влади здійснювати
виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду
(п. 20 ч. 1).
Бюджетним кодексом не встановлено, що Закон про Державний бюджет
України може встановлювати нові, чи скасовувати існуючі податки,
збори, інші обов'язкові платежі, вносити зміни до чинного
законодавства з питань оподаткування.
Наведене спростовує доводи про те, що базовим податковим (звітним)
періодом для сплати земельного податку є місяць.
Згідно ст. 14 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в
порядку, визначеному цим Законом, за формою, встановленою Головною
державною податковою інспекцією України щороку за станом на 1
січня і до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій
інспекції.
Станом на 2001 рік розрахунок земельного податку подавався
платником в порядку та по формі, затвердженими наказом ДПА України
від 14.01.98 р. № 18, яким передбачався розрахунок платником
річної суми податку із щорічним поданням такого розрахунку до
податкового органу.
Відповідно до пункту 1.11 ст. 1 Закону України ( 2181-14 ) (2181-14)
від
21.12.2000 р. № 2181-ІІІ податкова декларація, розрахунок - це
документ, що подається платником податків до контролюючого органу
у строки та за формою, встановленими законодавством, на підставі
якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору
.
За змістом підпункту 4.1.4 пункту 4.1 ст. 4 цього Закону
( 2181-14 ) (2181-14)
податкові декларації (в розумінні поняття податкової
декларації визначеного пунктом 1.11 ст. 1 цього Закону, тобто в
тому числі і розрахунок) подаються у встановлені цим підпунктом
строки, що починаються за останнім календарним днем відповідного
звітного (податкового) періоду.
Судові інстанції прийшли до правильного висновку про
безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій на
підставі оспорюваного податкового повідомлення-рішення, оскільки
сплата позивачем земельного податку була здійснена з дотримання
строку, встановленого чинним законодавством.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси
залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного
господарського суду від 12.01.2004 та рішення господарського суду
Черкаської області від 01.12.2003 у справі № 15/3840 без змін.