ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.04.2005 Справа N 13/209-03-7228
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянув Білгород-Дністровської об'єднаної державної
касаційну податкової інспекції
скаргу
на постанову від 24.12.2003
Одеського апеляційного господарського суду
у справі № 13/209-03-7228
господарського суду Одеської області
за позовом Білгород-Дністровського міжгосподарського
аграрно-торгівельного об'єднання АПК "Д"
до Білгород-Дністровської об'єднаної державної
податкової інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення- рішення
за участю представників сторін:
від позивача
від відповідача
В С Т А Н О В И В:
В вересні 2003 року Білгород-Дністровське міжгосподарське аграрно-
торговельне об'єднання АПК "Д" пред'явило в суді позов до
Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
№ 0000522303/0-904 від 01.09.2003 яким визначено податкове
зобов'язання зі штрафних санкцій в сумі 9815,00 грн. за порушення
п. 4, п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Рішенням господарського суду Одеської області від 11.11.2003 позов
задоволено частково.
Податкове повідомлення-рішення Білгород-Дністровської об'єднаної
державної інспекції № 0000522303/0-904 від 01.09.2003 визнано
недійсним в частині застосування фінансових санкцій в сумі 340,00
грн.
В решті позову відмовлено.
Задовольняючи позов частково, господарський суд виходив з того, що
відповідач не довів порушення позивачем цілісності пломб позивачем
реєстратора розрахункових операцій, а тому застосування штрафних
санкцій в сумі 340,00 грн. є неправомірним.
Невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення
розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті,
підтверджена актом перевірки, описом наявних готівкових коштів, що
знаходяться на місці проведення розрахунків, в зв'язку з чим до
позивача правомірно застосовані фінансові санкції.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
24.12.2003 рішення змінено і позов задоволено повністю.
Змінюючи рішення та задовольняючи позов, апеляційний господарський
суд виходив з того, що факти, викладені в акті, не доведені.
Перевірка проведена без дотримання вимог податкового
законодавства.
В касаційній скарзі Білгород-Дністровська об'єднана державна
податкова інспекція просить постанову апеляційного господарського
суду скасувати і припинити провадження по справі, посилаючись на
порушення п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту
встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий
господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно преамбули Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
він є спеціальним законом з питань
оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань
юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними
цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів),
нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються
до платників податків контролюючими органами, у тому числі за
порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності та визначає
процедуру оскарження дій органів стягнення.
Згідно пункту 1.9 та ст. 1 цього Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
податкове
повідомлення є письмовим повідомленням податкового органу про
обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання
або погасити суму податкового боргу. Ця форма акту ненормативного
характеру може застосовуватись лише щодо обов'язків у сплаті
податків і зборів (обов'язкових платежів).
Вичерпний перелік податків і зборів (обов'язкових платежів)
визначено у статтях 14 та 15 Закону України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
.
У цих статтях штраф за порушення Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
не передбачений як один з
видів податків або зборів. Тому обов'язок у сплаті штрафу не
відноситься до категорії податкового зобов'язання або податкового
боргу.
Наведене свідчить про те, що у відповідача не було підстав
приймати податкове повідомлення-рішення.
Апеляційним господарським судом на підставі досліджених в судовому
засіданні доказів встановлено, що позивачем не було допущено
порушення Закону України "Про застосування реєстраторів"
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, Вищий
господарський суд України не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені в постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Таким чином, доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Білгород-Дністровської об'єднаної державної
податкової інспекції залишені без задоволення, а постанову від
24.12.2003 Одеського апеляційного господарського суду у справі
№ 13/209-03-7228 без змін.