ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.04.2005 Справа N 2-23/8431-2004
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 16.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кравчука Г.А. (головуючого), суддів: Грейц К.В., Першикова Є.В.,
за участю представників від позивача та відповідача, розглянувши
касаційну скаргу Євпаторійської об'єднаної державної податкової
інспекції на постанову від 24.01.2005 Севастопольського
апеляційного господарського суду у справі N 2-23/8431-2004
господарського суду АР Крим за позовом ВАТ "Страхова компанія
"Гута-Рестра" до Євпаторійської об'єднаної державної податкової
інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
26.10. - 09.11.2004 (суддя Іщенко Г.М.), залишеним без змін
колегією суддів Севастопольського апеляційного господарського суду
від 24.01.2005 (у складі головуючого судді Фенько Т.П., суддів:
Голика В.С., Градової О.Г.) позовні вимоги ВАТ "Страхова компанія
"Гута-Рестра" до Євпаторійської об'єднаної державної податкової
інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
задоволені - визнано недійсним податкове повідомлення-рішення
Євпаторійської ОДПІ від 10.10.2003 N 0000332200/0 про визначення
позивачеві податкового зобов'язання (штрафних санкцій) в сумі
6945 грн. на підставі ст. 1 Указу Президента України "Про
застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання
обігу готівки" N 436/95 ( 436/95 ) (436/95)
від 12.06.95.
Рішення та постанова у справі мотивовані тим, що грошові
кошти здавалися в касу підприємства в день їх проведення через
розрахункову книжку або наступного дня, що узгоджується з вимогами
п. 2.10 Положення про ведення касових операцій в національній
валюті в Україні ( z0237-01 ) (z0237-01)
, що у разі роботи підприємства у
сфері торгівлі, громадського харчування, послуг у вечірній час, у
вихідні і святкові дні із застосуванням РРО або РК (за умови, що
бухгалтерія підприємства не працювала в цей час і дні) отримана
підприємством за цей час готівка вважається оприбуткованою в його
касі, якщо вона проведена через РРО або РК в день її фактичного
надходження і не пізніше наступного дня здана в касу підприємства
з оформленням в установленому порядку прибутковим касовим ордером
і відповідним записом в касовій книзі підприємства. Факт роботи
страхового агента у вечірній час підтверджений витягом з
маршрутного листа, витягом з наказу про прийом на роботу, а також
витягом з розпорядження по філіалу, де відображена необхідність
роботи у вечірній час. Отже, у Євпаторійської ОДПІ були відсутні
правові підстави для притягнення позивача до відповідальності за
порушення законодавства, регулюючого обіг готівки.
Не погодившись з рішенням і постановою господарських судів,
Євпаторійська об'єднана державна податкова інспекція звернулася з
касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі
скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги
скаржник обґрунтовує, зокрема, тим, що, на його думку, працівники
позивача не є страховими агентами, яким відповідно до постанови
Кабінету Міністрів України "Про порядок провадження діяльності
страховими посередниками" від 18.12.96 N 1523 ( 1523-96-п ) (1523-96-п)
надано
право вносити готівку на рахунок страховика протягом двох робочих
днів після отримання відповідних страхових платежів.
Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він
проти її задоволення заперечує, оскільки порушення судами норм
матеріального права, на яке посилається скаржник, а саме:
постанови КМУ від 18.12.96 N 1523 ( 1523-96-п ) (1523-96-п)
"Про порядок
провадження діяльності страховими посередниками", не могло
відбутись через те, що ні підставою позовних вимог, ані підставою
для їх задоволення зазначена постанова не була.
Сторони своїм процесуальним правом на участь представників у
судовому засіданні касаційної інстанції не скористались.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки
судами першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого
господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій і вбачається з
матеріалів справи, відповідачем проведена комплексна планова
документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства
Євпаторійською філією республіканської страхової компанії "Рестра"
за період з 01.04.2002 по 30.06.2003.
За результатами перевірки був складений акт N 99/23-4 від
08.10.2000, в якому зафіксовано порушення позивачем п. 2.10
Положення про ведення касових операцій в національній валюті в
Україні, затвердженого постановою НБУ від 19.02.2001 N 72
( z0237-01 ) (z0237-01)
, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
15.03.2001 за N 237/5428, що виразилося в несвоєчасному
оприбуткуванні у касі філії РСК "Рестра" готівкових коштів -
страхових платежів, отриманих від агентів громадян, які перебували
в трудових відносинах з позивачем, зокрема, отриманих від агента
Напруткіної І. М. в серпні 2002 р. на загальну суму 1389 грн.
Відповідальність за дане порушення у вигляді штрафу в
5-кратному розмірі неоприбуткованої суми передбачена статтею 1
Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за
порушення норм з регулювання обороту готівки" N 436/95 ( 436/95 ) (436/95)
від 12.06.95, на підставі якого і відповідно до підпункту "г"
пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
відповідачем прийнято податкове
повідомлення-рішення N 0000332200/0 від 10.10.2003 про визначення
позивачеві податкового зобов'язання за платежем штрафні
(фінансові) санкції у 5-ти кратному розмірі несвоєчасно
оприбуткованих сум до каси підприємства в сумі 6945 грн.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
колегія
суддів Вищого господарського суду України виходить з фактичних
обставин справи, встановлених господарськими судами, які всебічно
і повно дослідили обставини справи і дійшли правомірного висновку
щодо обґрунтованості вимог позивача про визнання недійсним
вищезазначеного податкового повідомлення-рішення, з огляду на
наступне.
Відповідно до п. 2.10 Положення про ведення касових операцій
у національній валюті в Україні ( z0237-01 ) (z0237-01)
(в редакції, що діяла
у спірний період) уся готівка, що надходить до кас підприємств,
має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися в їх касах.
Оприбуткуванням готівки в касі підприємства є здійснення
підприємством обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень
з оформленням цієї операції у встановленому порядку прибутковим
касовим ордером та відображенням у касовій книзі в день одержання
підприємством готівкових коштів.
За змістом зазначеної норми оприбуткуванню підлягає готівка,
яка надходить до каси підприємства, при цьому за висновками
податкового органу порушення полягає не в тому, що кошти в сумі
1389 грн. не були оприбутковані у день їх отримання Євпаторійською
філією РСК "Рестра" від страхових агентів, а в тому, що саме
страхові агенти оприбутковували до каси страхової установи
страхові внески не в день одержання коштів, і не на наступний день
в разі одержання коштів після закінчення робочого дня, а з
запізненням в декілька днів.
Колегія суддів вважає, що позивач не припустився наведеного в
акті порушення вимог п. 2.10 Положення про ведення касових
операцій у національній валюті в Україні ( z0237-01 ) (z0237-01)
, оскільки
прийняття страховим агентом готівкового страхового платежу не є
фактичним надходженням суми до каси підприємства.
Крім того, слід зазначити, що згідно з абз. 4 пункту 2.10
Положення про ведення касових операцій у національній валюті в
Україні ( z0237-01 ) (z0237-01)
(в редакції, що діяла у період, що
перевірявся) у разі роботи підприємства у сфері торгівлі,
громадського харчування, послуг у вечірні години, вихідні та
святкові дні із застосуванням РРО або використанням РК (за умови,
що бухгалтерія підприємства не працювала в ці години і дні)
одержана підприємством за цей час готівка вважається
оприбуткованою в його касі, якщо вона проведена через РРО або РК у
день її фактичного надходження та не пізніше наступного робочого
дня підприємства здана до його каси з оформленням у встановленому
порядку прибутковим касовим ордером та відповідним записом у
касовій книзі підприємства. Зазначена послідовність оприбуткування
також поширюється на відокремлені підрозділи підприємств, які
працюють у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг із
застосуванням РРО або РК і не здійснюють при цьому видаткових
операцій, не ведуть касової книги, не мають поточних рахунків та
здають готівкову виручку до кас цих підприємств.
Під час розгляду справи господарські суди встановили, що
платні послуги зі страхування надані через страхових агентів -
фізичних осіб, зокрема, Напруткіну І.М., якими були отримані
грошові кошти (як страхові платежі) від застрахованих під час
оформлення полісів страхування і вносилися у касу Євпаторійської
філії РСК "Рестра" в день їх проведення через розрахункову книжку
або наступного дня, що відповідає вимогам абз. 4 п. 2.10 Положення
про ведення касових операцій в національній валюті в Україні
( z0237-01 ) (z0237-01)
. Факт роботи страхових агентів у вечірній час, коли
каса підприємства не працювала, підтверджений витягом з
маршрутного листа, витягом з наказу про прийом на роботу, а також
витягом з розпорядження по філіалу, де відображена необхідність
роботи у вечірній час.
Таким чином, у Євпаторійської ОДПІ були відсутні правові
підстави для притягнення позивача до відповідальності за порушення
законодавства, регулюючого обіг готівки.
Посилання скаржника на порушення судами норм постанови
Кабінету Міністрів України від 18.12.96 ( 1523-96-п ) (1523-96-п)
"Про порядок
провадження діяльності страховими посередниками", відповідно до
п. 2 якої тільки страховий агент, а не працівник страхової
компанії, має перераховувати страхові платежі на рахунок
страховика протягом двох робочих днів після їх отримання, не
приймається до уваги суду касаційної інстанції, оскільки,
по-перше, як було встановлено судами попередніх інстанцій, готівка
здавалась до каси підприємства не пізніше наступного робочого дня,
тому статус такого працівника не впливає на суть його обов'язків
щодо терміну оприбуткування готівки відповідно до п. 2.10
Положення про ведення касових операцій в національній валюті в
Україні ( z0237-01 ) (z0237-01)
, по-друге, зазначений законодавчий акт не був
підставою ні позовних вимог, ані підставою для їх задоволення.
Колегія суддів Вищого господарського суду зазначає, що в
спірному податковому повідомленні-рішенні про нарахування
позивачеві штрафних санкцій за порушення вимог Положення про
ведення касових операцій в національній валюті в Україні,
затвердженого постановою Правління НБУ N 72 ( z0237-01 ) (z0237-01)
від
21.02.2001, зареєстрованого в Мінюсті України 15.03.2001 за
N 237/5428, на підставі Указу Президента України від 12.06.95
N 436/95 ( 436/95 ) (436/95)
"Про застосування штрафних санкцій за
порушення норм з регулювання обігу готівки", останні, всупереч
преамбулі, пунктам 1.2, 1.5 ст. 1 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, ст.ст. 13, 14 Закону
України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
, визначені як суми
податкових зобов'язань.
Відповідно до п. 1.5 ст. 1 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
положення цього Закону
поширюються лише на штрафні санкції, які справляються з платника
податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування,
визначених відповідними законами.
Оскільки штрафні санкції застосовані до позивача не за
порушення правил оподаткування, у відповідача не було законних
підстав для визначення їх як податкового зобов'язання з поширенням
на них вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
щодо граничного строку сплати та положень
щодо наслідків несплати.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського
суду України дійшла висновку, що рішення та постанова у справі
відповідають вимогам чинного матеріального та процесуального
законодавства, прийняті за встановлення юридичної оцінки всіх
обставин справи, підстав для їх зміни або скасування не
вбачається.
Керуючись вимогами ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 24.01.2005 у справі N 2-23/8431-2004 господарського суду
АР Крим залишити без змін, а касаційну скаргу Євпаторійської
об'єднаної державної податкової інспекції - без задоволення.