Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кочерової Н.О.

суддів: Рибака В.В., Черкащенка М.М.

за участю представників сторін:

від позивача -

Олійник Т.П. (дов. N 18-02/01 від 16.01.2006 р.);

від відповідача - не з'явилися;

розглянувши матеріали касаційної скарги ВАТ "Укртелеком", м. Київ в особі Центру електрозв'язку N 5 Тернопільської філії ВАТ "Укрателеком"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2005 р.

у справі N 8/141-2002 господарського суду Тернопільської області

за позовом ВАТ "Укртелеком", м. Київ в особі Центру електрозв'язку N 5 Тернопільської філії ВАТ "Укрателеком"

до Кременецького районного відділу внутрішніх справ управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області

про стягнення 17 835,79 грн.

В С Т А Н О В И В:

Кременецьке районне відділення внутрішніх справ УМВС України в Тернопільській області звернулося зі скаргою на дії Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Тернопільського обласного управління юстиції щодо арешту майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.06.2005 р.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 05.07.2005 р. у справі N 8/141-2002 задоволено скаргу Кременецького районного відділу внутрішніх справ УМВС України в Тернопільській області. Визнано недійсною постанову Підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Тернопільського обласного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.06.2005 р. та зобов'язано ППВР ВДВС Тернопільського РУЮ провести виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду N 8/141-2002 лише за рахунок коштів, передбачених кошторисом на фінансування послуг зв'язку.

Позивач не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду оскаржив її до апеляційної інстанції.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2005 р. зазначена ухвала господарського суду залишена без змін.

У поданій касаційній скарзі позивач просить скасувати судові рішення з підстав порушення цими судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги Кременецькому районному відділу внутрішніх справ УМВС України в Тернопільській області.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку судовими інстанціями обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, прийшла до висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги.

Як встановлено судовими інстанціями та підтверджується матеріалами справи, рішенням господарського суду Тернопільської області від 07.10.2004 р. позов Тернопільської філії ВАТ "Укртелеком" задоволено та стягнено з Кременецького районного відділу внутрішніх справ УМВС України в Тернопільській області 17137,59 грн. боргу, 516,83 грн. річних, 90,36 грн. інфляційних збитків, 91,01 грн. пені та 296,36 грн. судових витрат; видано наказ про примусове виконання рішення від 29.10.2004 р.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 18.02.2005 р. відстрочено виконання рішення до 01.05.2005 р.

Постановою ВДВС Тернопільського обласного управління юстиції від 21.06.2005 р. накладено арешт на все майно, що належить Кременецькому РВВС УМВС України в Тернопільській області, а саме грошові кошти на суму 19945,36 грн. та оголошено заборону на його відчуження.

Як вбачається з кошторисів на 2004 рік та на 2005 рік, Кременецький РВ УМВСУ України в Тернопільській області повністю фінансується з Державного бюджету України (а.с.97, 98).

Згідно ст. 51 Бюджетного кодексу України (2542-14) , фінансування видатків відділу на його утримання і виконання ним функцій здійснюється по кодах бюджетної кваліфікації згідно кошторису, який є основним плановим документом установи і який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів відповідно до бюджетних призначень.

За таких обставин, відділ УМВС, як розпорядник бюджетних коштів, провадить видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, які встановлені кошторисом.

За приписом ст. 36 Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) , до переліку захищених статей видатків загального фонду Державного бюджету України на 2005 рік, віднесено зокрема, оплату праці працівників бюджетних установ та нарахування на заробітну плату, обсяг яких, у відповідності до ст. 55 Бюджетного кодексу України, не може змінюватися при проведенні скорочення затверджених бюджетних асигнувань.

Отже, погашення заборгованості за послуги зв'язку не можуть погашатися за рахунок коштів, передбачених на виплату заробітної плати працівникам, а також за рахунок нарахувань на заробітну плату.

Доводи касатора про неправомірне застосування норм Бюджетного кодексу України (2542-14) до відносин, які виникають з приводу виконання рішення господарського суду, безпідставні, оскільки у відповідності до ст. 1 Бюджетного кодексу України, цим Кодексом регулюються також і відносини щодо виконання бюджетів, а відповідач фінансується з Державного бюджету України і виконання його зобов'язань здійснюється також за рахунок коштів Державного бюджету України.

Зазначене свідчить про правомірність дій господарського суду Тернопільської області щодо визнання недійсною постанови Підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Тернопільського обласного управління юстиції та зобов'язано ППВР ВДВС Тернопільського РУЮ провести виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду N 8/141-2002 лише за рахунок коштів, передбачених кошторисом на фінансування послуг зв'язку та Львівського апеляційного господарського суду при залишенні ухвали суду першої інстанції без змін та спростовує доводи касаційної скарги.

За таких обставин та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 ГПК України (1798-12) Вищий господарський суд України, П О С Т А Н О В И В:

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2005 р. у справі N 8/141-2002 залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.