ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.04.2005 Справа N 6/232
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 23.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі:
суддя Селіваненко В.П. - головуючий,
судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.
розглянув касаційну скаргу комунального підприємства
"Аеропорт Кіровоград", м. Кіровоград (далі - КП "Аеропорт
Кіровоград")
на рішення господарського суду Кіровоградської області від
24.11.2004
та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 07.02.2005
зі справи N 6/232
за позовом КП "Аеропорт Кіровоград"
до Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській
області, м. Кіровоград (далі - Інспекція)
про визнання недійсним акта.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий
господарський суд України В С Т А Н О В И В:
КП "Аеропорт Кіровоград" звернулося з позовом про визнання
недійсним рішення Інспекції від 22.01.2004 N 5 про стягнення з
позивача 49318,26 грн. економічних санкцій за порушення державної
дисципліни цін.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від
24.11.2004 (суддя Баранець О.М.), залишеним без змін постановою
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.02.2005
(колегія суддів у складі: суддя Науменко І.М. - головуючий, судді
Білецька Л.М., Голяшкін О.В.), позов задоволено частково;
оспорюване рішення Інспекції визнано недійсним в частині стягнення
з КП "Аеропорт Кіровоград" 1293,53 грн. необґрунтовано одержаної
виручки та 2587,06 грн. штрафу. Названі судові акти мотивовано
правомірністю застосування до позивача заходів майнової
відповідальності за необґрунтоване стягнення з авіаперевізників
додаткової плати за послуги з обслуговування повітряних суден,
вартість яких включено до складу аеропортових зборів, а також за
безпідставне стягнення позивачем з перевізників зборів у розмірах,
встановлених для міжнародних аеропортів. Однак, оскільки
матеріалами справи підтверджується факт 26-годинної стоянки
пасажирського літака АН-24 авіаперевізника ТОВ "Ейрстрім", то
стягнення з останнього 200,56 грн. збору за понаднормативну
стоянку не може вважатися порушенням державної дисципліни цін.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України КП
"Аеропорт Кіровоград" просить скасувати рішення місцевого та
апеляційного господарських судів з даної справи та прийняти нове
рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне
застосування судовими інстанціями норм матеріального права та
невідповідність висновків судів дійсним обставинам справи.
Зокрема, скаржник зазначає про відсутність у матеріалах справи
належних доказів в обґрунтування обчисленої відповідачем суми
виручки, одержаної КП "Аеропорт Кіровоград" внаслідок вчинення
правопорушення.
У відзиві на касаційну скаргу Інспекція зазначає про
порушення позивачем законодавства у сфері ціноутворення шляхом
застосування неправомірних тарифів при стягненні аеропортових
зборів з авіаперевізників та просить залишити оскаржувані судові
акти без змін, а скаргу КП "Аеропорт Кіровоград" - без
задоволення.
Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі -
ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду
скарги.
У клопотанні від 08.04.2005 N 543-02 Інспекція просить
розглянути справу без участі її представника.
У телеграмі, що надійшла до Вищого господарського суду
України 25.04.2004, позивач зазначає про неможливість участі його
представника у судовому засіданні та просить відкласти розгляд
справи на іншу дату. З урахуванням того, що нез'явлення
представників сторін не перешкоджає розглядові спору по суті в
касаційній інстанції, назване клопотання задоволенню не підлягає.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими
інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування
ними норм матеріального і процесуального права, Вищий
господарський суд України дійшов висновку про відсутність правових
підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- Інспекцією проведено перевірку дотримання КП "Аеропорт
Кіровоград" державної дисципліни цін за січень - грудень
2003 року;
- перевіркою виявлено факт порушення позивачем вимог наказу
Мінтрансу України від 06.07.1999 N 351 ( z0503-99 ) (z0503-99)
"Про
затвердження аеропортових зборів за обслуговування повітряних
суден в аеропортах України, для яких не встановлені індивідуальні
аеропортові збори" (далі - Наказ), та Методичних рекомендацій
формування ставок аеропортових зборів за обслуговування повітряних
суден і пасажирів в аеропортах України, затверджених наказом
Мінтрансу України від 01.07.2003 N 472 ( v0472361-03 ) (v0472361-03)
(далі -
Методичні рекомендації), а саме:
стягнення з авіаперевізника ТОВ "Ейрстрім" 200,53 грн. за
понаднормативну стоянку його повітряного судна;
застосування при розрахунках за обслуговування повітряних
суден з авіаперевізником МААК "Урга" аеропортових зборів у
розмірах, встановлених у доларах США для міжнародних аеропортів, у
той час коли позивач є відкритим лише для внутрішньодержавних
польотів;
стягнення з перевізників плати за утримання
аварійно-рятувальної команди та накладних витрат, які не
передбачені чинним законодавством, на загальну суму
16,1 тис. грн.;
- внаслідок вчинення зазначених правопорушень позивачем було
додатково одержано 16439,42 грн., про що складено акт від
20.01.2004;
- за результатами перевірки Інспекцією прийнято рішення від
22.01.2004 N 5 про застосування до відповідача економічних
санкцій, а саме: вилучення в доход державного бюджету
16439,42 грн. необґрунтовано одержаної виручки та 32878,84 грн.
штрафу за порушення державної дисципліни цін;
- фактично літак АН-24 перевізника ТОВ "Ейрстрім" перебував в
аеропорту позивача 26 годин, у той час коли нормативний час
безкоштовної стоянки пасажирського повітряного судна становить
лише 3 години;
- до суми необґрунтовано одержаної позивачем виручки
Інспекцією було включено 1092,97 грн., одержаних КП "Аеропорт
Кіровоград" у грудні 2002 року, тобто у періоді, який не
охоплювався названою перевіркою.
Причиною спору в даній справі стало питання про правомірність
стягнення з КП "Аеропорт Кіровоград" економічних санкцій на
підставі статті 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення"
( 507-12 ) (507-12)
(далі - Закон) за порушення державної дисципліни цін
при проведення розрахунків з авіаперевізниками за надання послуг з
обслуговування повітряних суден.
Статтею 6 Закону ( 507-12 ) (507-12)
передбачено, що в народному
господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні
фіксовані та регульовані ціни і тарифи. А відповідно до статті 7
Закону вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції,
товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне
регулювання цін і тарифів.
За приписами статті 8 Закону ( 507-12 ) (507-12)
державне регулювання
цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних
фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або
граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.
Згідно зі статтею 4 Закону ( 507-12 ) (507-12)
Кабінет Міністрів
України визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні
фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються
відповідними органами державного управління та визначає
повноваження органів державного управління в галузі встановлення і
застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами
(тарифами).
Підпунктом "б" пункту 2 Додатку до постанови Кабінету
Міністрів України від 25.12.1996 N 1548 ( 1548-96-п ) (1548-96-п)
"Про
встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих
органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" (у редакції,
чинній на момент проведення перевірки) Мінтранс за погодженням з
Мінекономіки встановлює, зокрема аеропортові збори за
обслуговування повітряних суден і пасажирів у аеропортах України
(посадка-зліт повітряного судна, обслуговування пасажирів в
аеровокзалі, наднормативна стоянка повітряного судна, забезпечення
авіаційної безпеки).
Згідно з пунктом 2.3 Наказу ( z0503-99 ) (z0503-99)
збір за
понаднормативну стоянку пасажирського повітряного судна
встановлено за кожну годину понаднормативної стоянки та кожну
тонну максимально дозволеної злітної ваги повітряного судна
незалежно від виду сполучень. Нормативний час безкоштовної стоянки
пасажирського повітряного судна становить 3 години.
Отже, попередні судові інстанції з урахуванням встановлених
ними обставин справи дійшли вірного висновку щодо правомірності
стягнення позивачем з ТОВ "Ейрстрім" 200,53 грн. за 26-годинну
понаднормативну стоянку його повітряного судна, що виключає
можливість вилучення названої суми в доход державного бюджету із
застосуванням штрафу в подвійному розмірі.
У додатку до пункту 1 Аеропортових зборів за обслуговування
повітряних суден в аеропортах України, для яких не встановлені
індивідуальні аеропортові збори ( z0503-99 ) (z0503-99)
, затверджених Наказом
(далі - Аеропортові збори), розміри аеропортових зборів за
обслуговування повітряних суден диференційовано для міжнародних
аеропортів (у дол. США) та аеропортів, відкритих для
внутрішньодержавних польотів (у грн.).
Однак, як встановлено попередніми судовими інстанціями, на
порушення чинного законодавства з питань ціноутворення позивач
фактично стягував з авіаперевізників зазначену плату, виходячи із
ставок збору для аеропортів, відкритих для міжнародних перевезень,
що призвело до необґрунтованого завищення вартості названих послуг
та одержання КП "Аеропорт Кіровоград" додаткової виручки.
Крім того, згідно з пунктом 1 Аеропортових зборів
( z0503-99 ) (z0503-99)
за аеропортове обслуговування повітряних суден,
пов'язане із забезпеченням: посадки-зльоту, обслуговування
пасажирів у терміналах, наднормативної стоянки пасажирського
повітряного судна, авіаційної безпеки пасажирських рейсів,
стягуються аеропортові збори за встановленими розмірами.
Таким чином, наведеною нормою затверджено закритий перелік
спеціалізованих аеропортових послуг, за надання яких стягується
плата у вигляді аеропортних зборів. Відтак господарські суди
дійшли вірного висновку про неправомірність стягнення позивачем
додаткової плати, тобто понад законодавчо установлений рівень
аеропортових зборів, за утримання аварійно-рятувальної команди та
накладних витрат.
До того ж, відповідно до пункту 2.1 Методичних рекомендацій
( v0472361-03 ) (v0472361-03)
збір за авіаційну безпеку, який включений до
вартісної основи аеропортових зборів, компенсує витрати на
забезпечення комплексу заходів, які здійснюють певні підрозділи
аеропорту щодо захисту пасажирів, членів екіпажу повітряного
судна, працівників аеропорту і авіакомпаній від загрози їх життю і
здоров'ю, а також повітряних суден, аеропортових споруд,
обладнання і вантажу від знищення (втрати) або пошкодження.
Отже, в даному разі встановлення позивачем плати за утримання
аварійно-рятувальної команди порушує визначений пунктом 2.2
Методичних рекомендацій ( v0472361-03 ) (v0472361-03)
принцип недопущення
подвійного нарахування витрат, оскільки є по суті повторним
стягненням з авіаперевізників витрат, які ними вже було сплачено у
складі аеропортних зборів.
Відповідно до частини першої статті 14 Закону ( 507-12 ) (507-12)
вся
необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в
результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в
доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості
підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди
місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано
одержаної суми виручки.
Згідно з пунктом 1.4 Інструкції про порядок застосування
економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного
контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та
з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів
України від 03.12.2001 N 298/519 ( z1047-01 ) (z1047-01)
, підставою для
застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни
цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки
в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється,
порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які
регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог
законодавства.
Отже, з огляду на наведені норми господарські суди з
урахуванням встановлених ними обставин справи дійшли вірного
висновку про відповідність оспорюваного рішення Інспекції вимогам
чинного законодавства України в частині стягнення з КП "Аеропорт
Кіровоград" 15145,89 грн. необґрунтовано одержаної виручки та
30291,78 грн. штрафу.
Оскільки на порушення вимог статті 33 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, за якою кожна сторона повинна довести обставини, на
які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,
скаржник, як з'ясовано попередніми судовими інстанціями, не подав
жодного доказу, що міг би спростувати здійснений Інспекцією
розрахунок суми додаткової виручки КП "Аеропорт Кіровоград" у
перевірений період, його доводи щодо необґрунтованості такого
розрахунку не може бути взято до уваги Вищим господарським судом
України.
За таких обставин передбачені законом підстави для скасування
оскаржуваних актів місцевого та апеляційного господарських судів
відсутні.
Керуючись статтями 111-7 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Кіровоградської області від
24.11.2004 та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 07.02.2005 зі справи N 6/232 залишити без
змін, а касаційну скаргу комунального підприємства "Аеропорт
Кіровоград" - без задоволення.