ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 21.04.2005                                        Справа N 18/136

         (ухвалою Судової палати у господарських справах

              Верховного Суду України від 30.06.2005

         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

     головуючого судді: Кочерової Н.О.,

     суддів: Рибака В.В., Черкащенка М.М.,

     за участю представників сторін:

     від позивача - не з'явилися;

     від відповідача - не з'явилися;

     від ВДВС - не з'явилися;

     перевіривши матеріали касаційної скарги ТОВ "ГЕД Плаза"

     на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 09.03.2005 р.

     у справі   N  18/136  господарського  суду  Дніпропетровської
області

     за скаргою ТОВ "ГЕД Плаза"

     на дії ВДВС Кіровського районного управління юстиції

     стягувач ПП "Клінерс"

     В С Т А Н О В И В:

     Ухвалою господарського  суду  Дніпропетровської  області  від
06.01.2005  у  справі  N 18/136 прийнято скаргу ТОВ "ГЕД Плаза" на
дії ВДВС Кіровського районного управління юстиції,  призначено  її
до розгляду, зобов'язано ВДВС надати відзив на скаргу.

     ПП "Клінерс" звернулося з апеляційною скаргою на цю ухвалу.

     Ухвалою Дніпропетровського  апеляційного  господарського суду
від 09.03.2005 р.  апеляційну скаргу залишено без  задоволення  на
підставі ст. 106 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .

     У поданій  касаційній  скарзі  ПП "Клінерс" просить скасувати
ухвали суду першої та апеляційної інстанції у справі N  18/136  як
такі, що ухвалені з порушенням норм процесуального права.

     Судова колегія    розглянувши    наявні   матеріали   справи,
перевіривши юридичну оцінку  судами  обставин  справи,  дослідивши
правильність  застосування  ними норм процесуального законодавства
прийшла  до  висновку  про  відсутність   правових   підстав   для
задоволення касаційної скарги виходячи з наступного.

     За приписом ч.  1 ст.  4 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         передбачено,
що господарський  суд  вирішує  господарські  спори,  зокрема,  на
підставі  Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        ,  Закону України "Про
господарський суд" ( 1142-12 ) (1142-12)
        ,  цього Кодексу, інших законодавчих
актів України.

     Статтею 129 Конституції України ( 254к/96-ВР  ) (254к/96-ВР)
          встановлені
основні   засади  судочинства,  до  якого  віднесено  забезпечення
апеляційного  та  касаційного  оскарження   рішення   суду,   крім
випадків, встановлених законом (п. 8).

     Зазначена конституційна  норма  конкретизована законодавцем в
статті 12 Закону України "Про судоустрій  України"  ( 3018-14  ) (3018-14)
        ,
згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і
порядку,  передбачених  процесуальним  законом,  мають  право   на
апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

     Таким чином,  реалізація  конституційного права на апеляційне
та касаційне  оскарження   судового   рішення   названим   законом
( 3018-14  ) (3018-14)
          ставиться  в  залежність від положень процесуального
закону.

     Згідно ч.  1  ст.  106  Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         ухвали місцевого  господарського  суду  можуть
бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим
Кодексом та Законом  України  "Про  відновлення  платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
        .

     Статті 61,   64,  65  Господарського  процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  які  регулюють  порядок  прийняття  позовної
заяви,  порушення  провадження  у справі,  дії судді по підготовці
справи до розгляду не передбачає можливості оскарження цієї ухвали
суду.

     Однак, Дніпропетровський   апеляційний   господарський    суд
повинен  був відмовити ПП "Клінерс" у прийнятті апеляційної скарги
на ухвалу суду першої інстанції на підставі ст.  106  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , а не залишати її без задоволення.

     За таких     обставин,     резолютивна     частина     ухвали
Дніпропетровського апеляційного    господарського     суду     від
09.03.2005 р. підлягає зміні.

     З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,
111-9,   111-11,   111-13  Господарського  процесуального  кодексу
України ( 1798-12   ) (1798-12)
           Вищий    господарський    суд    України
П О С Т А Н О В И В:

     Касаційну скаргу залишити без задоволення.

     Ухвалу Дніпропетровського  апеляційного  господарського  суду
від 09.03.2005 р.  у справі N 18/136 змінити, виклавши резолютивну
частину в наступній редакції:  "Відмовити ПП "Клінерс" у прийнятті
апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської

області від 06.01.2005".