ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.04.2005 Справа N 17/119
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 09.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді: Добролюбової Т.В.,
суддів: Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції
м. Дніпропетровська
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від
27.08.2004 р.
та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 01.11.2004 р.
зі справи N 17/119
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Ніка-Інтернейшнл", м. Дніпропетровськ
до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції
м. Дніпропетровська
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явилися від
відповідача: не з'явилися
Відповідно до ст. 111-4 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
учасники судового процесу належним чином
повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала ВГСУ від
16.02.2005 р., надіслана - 17.02.2005 р.), проте сторони не
скористалися своїм правом на участь у засіданні суду касаційної
інстанції.
В С Т А Н О В И В:
Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м.
Дніпропетровська здійснена планова комплексна документальна
перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства
Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Інтернейшнл" за
період з 01.07.2000 р. по 01.07.2003 р., за результатами якої
складений акт від 24.12.2003 р.
Перевіркою виявлені порушення ст.ст. 8, 11, 12 Декрету
Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. N 13-92 ( 13-92 ) (13-92)
"Про прибутковий податок з громадян" та ст. 11 Інструкції,
затвердженої Наказом ГДПІ України від 21.04.1993 р. N 12
( z0064-93 ) (z0064-93)
"Про прибутковий податок з громадян", у вигляді
неутримання та неперерахування до бюджету прибуткового податку з
громадян з доходів:
- виплачених гр. Х.С.А. за договором купівлі-продажу
належного фізичній особі на праві власності автомобіля;
- виплачених на розрахунковий рахунок гр. Г.В.О. сум орендної
плати за надання в оренду нежитлового приміщення, що належить
фізичній особі на праві власності.
Крім того, інспекцією встановлено, що відомості про доходи
фізичних осіб до державних податкових інспекцій за місцем
проживання зазначених громадян не надавалися.
На підставі акта перевірки Лівобережною міжрайонною державною
податковою інспекцією м. Дніпропетровська оформлене податкове
повідомлення-рішення від 29.12.2003 р. N 0001201701/01, яким
товариству визначено суму податкового зобов'язання за платежем -
прибутковий податок з громадян у загальному розмірі -
18850,80 грн.
За скаргою ТОВ "Ніка-Інтернейшнл" Лівобережною міжрайонною
державною податковою інспекцією прийняте рішення від 02.02.2004 р.
та оформлене податкове повідомлення-рішення від 02.02.2004 р.
N 0001201701/1, яким товариству визначено суму податкового
зобов'язання за платежем - прибутковий податок з громадян у
загальній сумі - 12 051,00 грн. (у т.ч. основний платіж -
4 017,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 8 034,00 грн.), яке
також оскаржене до Державної податкової адміністрації у
Дніпропетровській області.
Рішенням ДПА у Дніпропетровській області від 08.04.2004 р.
скарга товариства залишена без задоволення. На підставі цього
рішення інспекцію оформлене податкове повідомлення-рішення від
13.04.2004 р. N 0001201701/2, яким товариству визначено суму
податкового зобов'язання за платежем - прибутковий податок у
загальній сумі - 11 271,00 грн. (у т.ч. основний платіж -
3 757,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 7514,00 грн.).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніка-Інтернейшнл"
звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з
позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції
м. Дніпропетровська про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення від 13.04.2004 р. N 0001201701/2. Позовні
вимоги обґрунтовані тим, що договір між товариством і гр. Г.В.О.
не укладений, перераховані на розрахунковий рахунок кошти
повернуті товариству, що підтверджується випискою установи банка
від 24.11.2003 р. Декретом Кабінету Міністрів України від
26.12.1992 р. N 13-92 ( 13-92 ) (13-92)
"Про прибутковий податок з
громадян" не віднесені до об'єктів оподаткування за розділом III
орендні платежі за договорами найму.
В наданих 19.07.2004 р. до господарського суду
Дніпропетровської області уточненнях до позовної заяви товариство
викладає правові підстави позову, в яких зазначає про те, що
отримані за договором оренди кошти оподатковуються за правилами
розділу IV Декрету КМУ ( 13-92 ) (13-92)
. Вважає, що інспекцією
безпідставно визначене податкове зобов'язання з прибуткового
податку у сумі 11271 грн. (в частині неутримання прибуткового
податку з суми доходу від продажу майна, що належить гр. Х.С.А.),
оскільки Декрет КМУ не відносить до об'єктів оподаткування за
розділом III суми від продажу майна, яке належить фізичним особам
на праві власності.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
27.08.2004 р. (суддя Стрелець Т.Г.) позов задоволений, податкове
повідомлення-рішення від 13.04.2004 р. визнане недійсним. Судове
рішення мотивоване тим, що:
- нарахування прибуткового податку у сумі 2 957,00 грн. за
договором оренди, укладеним з гр. Г.В.О. здійснено інспекцією
неправомірно, оскільки в даному випадку орендну плату неможливо
віднести до об'єктів оподаткування, що визначені статтею 11
Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. N 13-92
( 13-92 ) (13-92)
; суми сплаченої орендної плати мають оподатковуватися за
правилами розділу IV цього Декрету, тобто розмір прибуткового
податку повинен визначатися згідно з п.п. "б" ст. 14 Декрету
податковими органами на підставі декларацій, поданих громадянами
про очікуваний (оціночний) у поточному році доход або про фактично
одержані у звітному календарному році доходи та інших відомостей
про доходи громадян, визначених у цьому розділі;
- нарахування прибуткового податку у сумі 800,00 грн. за
договором купівлі-продажу, укладеним з Х.С.А. здійснено інспекцією
безпідставно, зважаючи на те, що Декрет Кабінету Міністрів України
від 26.12.1992 р. N 13-92 ( 13-92 ) (13-92)
не відносить до об'єктів
оподаткування за розділом III суми від продажу майна, яке належить
фізичній особі на праві власності... Таким чином, розмір
прибуткового податку повинен визначатися податковим органом на
підставі поданої громадянином декларації.
За апеляційною скаргою Лівобережної міжрайонної державної
податкової інспекції м. Дніпропетровська судове рішення
переглянуте в апеляційному порядку і постановою Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 01.11.2004 р. (судді:
Швець В.В. - головуючий, Білецька Л.М., Тищик І.В.) залишене без
змін з тих же підстав.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами,
Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція
м. Дніпропетровська звернулась до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою про їх скасування, передачу справи на
новий розгляд, посилаючись на невірне застосування судами приписів
п. 14.4. Інструкції "Про прибутковий податок з громадян"
( z0064-93 ) (z0064-93)
, який містить перелік інших доходів, що не
передбачені як об'єкти оподаткування, до яких зокрема віднесено
дохід від здавання в оренду або найом нерухомого та рухомого майна
фізичним особам та ст. 11 Декрету Кабінету Міністрів України від
26.12.1992 р. N 13-92 ( 13-92 ) (13-92)
, відповідно до якої орендна плата
відноситься до об'єктів оподаткування так як це є дохід, отриманий
на підставі договорів цивільноправового характеру, до якого
належить договір оренди. Скаржник звертає увагу на неповне
з'ясування судом певних обставин справи, а саме ненадання судом
належної оцінки доводам інспекції щодо наявності біржового
договору та відсутності перерахування до бюджету державного мита,
що на думку інспекції призвело до невірного застосування ст. 5
Декрету КМУ N 13-92.
Крім того, інспекція в скарзі зазначає про порушення судами
ст. 4-7, 32, 43 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Колегія суддів Вищого господарського суду України,
розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність
застосування судами норм матеріального і процесуального права,
обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про
відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке:
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами
попередніх інстанцій, між гром. Г.В.О., яка не перебуває з
товариством у трудових відносинах, та позивачем у справі
22.12.2000 р. укладено договір оренди нежитлового приміщення, за
умовами якого орендарем (ТОВ "Ніка-Інтернейшнл") сплачувалася
орендодавцю орендна плата.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніка-Інтернейшнл"
(покупець) через представників з гр. Х.С.А. укладений біржовий
договір від 21.09.2000 р. N 348-ТР купівлі-продажу автомобіля,
згідно з яким товариство придбало у фізичної особи автомобіль
ВАЗ 2121.
Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією
кваліфіковані відносини між позивачем та громадянами як такі, що
підпадають під дію ст.ст. 11, 12 розділу III Декрету Кабінету
Міністрів України від 26.12.1992 р. N 13-92 ( 13-92 ) (13-92)
"Про
прибутковий податок з громадян", а тому остання вважає, що при
здійсненні виплат громадянам доходу товариство повинно було
утримувати прибутковий податок за правилами цього розділу Декрету.
Статтею 11 Декрету ( 13-92 ) (13-92)
, на порушення якої посилається
інспекція, передбачено, що оподаткуванню підлягають доходи
громадян, одержувані ними від підприємств, установ, організацій і
фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності не за місцем
основної роботи, в тому числі за сумісництвом, за виконання
разових та інших робіт, здійснюваних на основі договорів підряду
та інших договорів цивільно-правового характеру, та доходи
фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які разом з
доходами за місцем основної роботи (служби, навчання) одержують
доходи від здійснення підприємницької діяльності.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд
Дніпропетровської області виходив із того, що відповідно до
положень ст. ст. 1, 2 Декрету Кабінету Міністрів України від
26.12.1992 р. N 13-92 ( 13-92 ) (13-92)
"Про прибутковий податок з
громадян" платниками прибуткового податку (суб'єктами
оподаткування) в Україні є громадяни України, іноземні громадяни
та особи без громадянства, як ті, що мають, так і ті, що не мають
постійного місця проживання в Україні; об'єктом оподаткування у
громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є
сукупний оподатковуваний доход за календарний рік (що складається
з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаний з різних
джерел, як на території України, так і за її межами та зробив
висновок, що суми виплаченої орендної плати мають оподатковуватися
за правилами розділу IV Декрету КМУ, а суми доходу від
купівлі-продажу майна не віднесені до об'єктів оподаткування,
визначених розділом III цього Декрету. Вказаний висновок
підтриманий судом апеляційної інстанції.
Колегія суддів рахує правильним висновок попередніх судових
інстанцій про неправомірне визначення податковим органом суми
податкового зобов'язання з прибуткового податку з громадян та
зазначає, що: Порядок оподаткування доходів, одержуваних
громадянами не за місцем основної роботи (служби, навчання)
визначений у ст.ст. 11, 12 розділу III Декрету Кабінету Міністрів
України від 26.12.1992 р. N 13-92 ( 13-92 ) (13-92)
"Про прибутковий
податок з громадян".
Обов'язок здійснювати утримання податку, перераховувати його
до бюджету за нормами ст. 11 Декрету N 13-92 ( 13-92 ) (13-92)
покладено
на підприємства, установи, організації, що виплачують доходи
громадянам, що працюють за сумісництвом та які виконують разові та
інші роботи на основі договорів цивільно-правового характеру.
Разом з тим, деякі конкретні види доходів, що не належать до
доходів від підприємницької діяльності, але підлягають
оподаткуванню відповідно до розділу IV Декрету ( 13-92 ) (13-92)
, прямо
наведені в Інструкції "Про податковий податок з громадян",
затв. Наказом Головної державної податкової інспекції України від
21.04.1993 р. N 12 ( z0064-93 ) (z0064-93)
в редакції станом на 08.04.2003 р.
До таких доходів згідно з пунктом 14.4 Інструкції належать,
зокрема, доходи від здавання в оренду приміщень, майна тощо.
Лівобережна МДПІ помилково вважає, що товариством порушено
ст. 11 вказаної Інструкції ( z0064-93 ) (z0064-93)
, оскільки доходи отримані
фізичною особою не за місцем основної роботи у вигляді виплаченої
орендної плати не підпадають під дію цього пункту Інструкції у
зв'язку з тим, що предметом договору оренди, майнового найму
згідно з цивільним законодавством, є не виконання робіт, а надання
послуг.
Цілком правомірним визнається висновок судів попередніх
інстанцій щодо не віднесення до об'єктів оподаткування за
розділом III Декрету КМУ ( 13-92 ) (13-92)
суми від продажу майна, яке
належить фізичній особі на праві власності.
З урахуванням викладеного та з огляду на приписи пункту 2 "а"
статті 19 Декрету ( 13-92 ) (13-92)
щодо обов'язку підприємств, установ,
організацій та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької
діяльності своєчасно і в повному обсязі нараховувати, утримувати
та перераховувати до бюджету суми податку лише з доходів громадян,
що підлягають оподаткуванню у джерела виплати, судова колегія
вважає, що у товариства не виникло обов'язку нараховувати,
утримувати та перераховувати до бюджету суми податку з доходів
громадян, виплачених відповідно до умов укладених з ними
цивільно-правових договорів, які не пов'язані з виконанням
громадянами трудових обов'язків та виконанням разових або інших
робіт.
Враховуючи викладене, судові акти базуються на всебічному і
повному з'ясуванні всіх фактичних обставин справи, яким дана
належна юридична оцінка, тому колегія суддів Вищого господарського
суду України не вбачає підстав для їх скасування.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
27.08.2004 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 01.11.2004 р. зі справи N 17/119 -
залишити без змін.
Касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної
податкової інспекції м. Дніпропетровська - залишити без
задоволення.