ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.04.2005 Справа N 17/105
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 16.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді: Добролюбової Т.В.,
суддів: Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому
Розі Дніпропетровської області
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від
15.07.2004 р.
та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 04.10.2004 р.
зі справи N 17/105
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Політех",
м. Кривий Ріг
до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у
м. Кривому Розі Дніпропетровської області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
за участю представників сторін:
від відповідача:
Сігалова М.Є. (дов. від 11.04.2005 р. N 6114/10/100)
Відповідно до ст. 111-4 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
учасники судового процесу належним чином
повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого
господарського суду України від 25.02.2005 р., надіслана сторонам
у справі - 01.03.2005 р.).
Телеграмою від 21.04.2005 р. позивач повідомив суд про
неможливість прибуття свого представника у судове засідання у
зв'язку з хворобою та просив відкласти розгляд справи. Зважаючи на
встановлені Господарським процесуальним кодексом України
( 1798-12 ) (1798-12)
межі перегляду справу в касаційній інстанції та те, що
ухвалою про призначення розгляду касаційної скарги явка сторін не
була визнана обов'язковою, судова колегія вважає за можливе
розглянути скаргу буз участі представника позивача.
В С Т А Н О В И В:
Південною міжрайонною державною податковою інспекцією у
м. Кривому Розі Дніпропетровської області проведена позапланова
документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового та
валютного законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю
"Політех" за період з 01.10.2001 р. по 01.07.2003 р., за
результатами якої складений акт від 10.10.2003 р. за
N 80/260/1/23650574.
Перевіркою виявлено порушення товариством п.п. 5.3.9. п. 5.3.
ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
у вигляді віднесення ним у II, III та IV кварталах
2002 р. до складу валових витрат вартості отриманих від суб'єкта
підприємницької діяльності Є.Д.Ю. маркетингових (рекламних) послуг
без підтверджуючих ці послуги бухгалтерських документів.
На підставі акта перевірки Південною міжрайонною державною
податковою інспекцією у м. Кривому Розі Дніпропетровської області
оформлене податкове повідомлення-рішення від 29.01.2004 р.
N 0000122600/0, яким товариству визначено суму податкового
зобов'язання за платежем - податок на прибуток підприємств у
загальній сумі 10 200,00 грн. (у т.ч. основний платіж -
6 800,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 3 400,00 грн.).
Вказане податкове повідомлення-рішення від 29.01.2004 р.
оскаржене товариством в адміністративному порядку до Південної
міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі
Дніпропетровської області та до Державної податкової адміністрації
Дніпропетровської області.
Вичерпавши на цьому процедуру адміністративного оскарження
товариство з обмеженою відповідальністю "Політех" звернулось до
господарського суду Дніпропетровської області з позовом до
Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому
Розі Дніпропетровської області про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення від 29.01.2004 р. Позовні вимоги обґрунтовані
тим, що Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову
звітність в Україні" ( 996-14 ) (996-14)
не визначено таке поняття як
"бухгалтерські документи", а використовується термін "первинні
документи". Під час проведення перевірки товариством надані
документи на підтвердження понесених витрат з оплати маркетингових
послуг: акти виконаних робіт, рахунки на оплату за рекламу,
рекламні оголошення, назви друкованих органів, в яких
розміщувались рекламні оголошення, платіжні доручення на оплату за
маркетингові послуги та за рекламу, результати маркетингових
досліджень Криворізького ринку пластмасових та металевих труб, а
також всі угоди, які укладені на реалізацію продукції впродовж дії
угоди з СПД Є.Д.Ю. Товариство вважає безпідставними висновки акта
перевірки про порушення ним п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
,
оскільки п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього Закону надає право
платнику податків відносити на валові витрати виробництва будь-які
витрати пов'язані з його господарською діяльністю.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
15.07.2004 р. (суддя Стрелець Т.Г.) позов задоволений, податкове
повідомлення-рішення від 29.01.2004 р. N 0000122600/0 визнане
недійсним. Судове рішення мотивоване тим, що віднесення
товариством витрат по оплаті маркетингових послуг до валових
витрат на підставі платіжних документів і рахунків СПД Є.Д.Ю.
відповідає вимогам п. 5.1 та п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Надані акти виконаних робіт та платіжні доручення ТОВ "Політех"
суд визнав достатніми доказами для підтвердження виконаних послуг.
Суд також відзначив, що Закон України "Про оподаткування прибутку
підприємств" не містить вичерпного переліку витрат, які платнику
податків дозволено відносити до валових витрат та дійшов висновку
про те, що товариством обґрунтовано включена до складу валових
витрат оплата за маркетингові послуги в сумі 22,9 тис. грн.
За апеляційною скаргою Південної міжрайонної державної
податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області
судове рішення переглянуто в апеляційному порядку і постановою
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.10.2004
р. (судді: Кузнецова І.Л. - головуючий, Сизько І.А., Чимбар Л.О.)
залишене без змін з тих же підстав. При цьому судом апеляційної
інстанції з посиланням на Наказ Головного архівного управління при
Кабінеті Міністрів України N 41 ( z0576-98 ) (z0576-98)
від 20.07.1998 р.,
зареєстрованого у Мінюсті 17.09.1998 р. за N 576/3016 "Про
затвердження типових документів" зауважено на тому, що до
первинних документів відносяться документи, які фіксують факти
виконання господарських операцій і є підставою для записів у
реєстрах бухгалтерського обліку та податкових записах - акти
виконаних робіт. Апеляційним судом встановлено, що запит до
відповідного органу Державної податкової служби щодо проведення
зустрічної перевірки СПД Є.Д.Ю. не надсилався. Посилання інспекції
на Закон України "Про інформацію" ( 2657-12 ) (2657-12)
судова колегія
апеляційної інстанції визнала безпідставними.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами,
Південна міжрайонна державна податкова інспекція у м. Кривому Розі
Дніпропетровської області звернулась до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою про їх скасування, прийняття нового
рішення, яким просить в позові відмовити. Інспекція в касаційній
скарзі, зокрема, посилається на порушення судом:
- приписів п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, а саме: судом
не враховано, що в наданих для перевірки актах виконаних робіт не
розкрито суті маркетингових послуг, які слід віднести до
інформаційно-консультаційних послуг;
- вимог Закону України від 06.07.1995 р. N 265/95-ВР
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
"Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг",
відповідно до яких "розрахунковий документ - документ встановленої
форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова
квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу
(повернення) товарів, надання послуг, надрукований у випадках,
передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку
реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну;
- приписів ст.ст. 12, 14, 39, 41 Закону України "Про
інформацію" ( 2657-12 ) (2657-12)
, які визначають поняття - інформаційної
діяльності, інформаційної послуги тощо;
- вимог ст. 9 Закону України від 16.07.1999 р. N 996-XIV
( 996-14 ) (996-14)
"Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні", відповідно до якої первинні документи, на підставі яких
вчиняється запис в бухгалтерському обліку та які є підтвердженням
здійснення господарської операції, мають обов'язково містити зміст
та обсяг операції;
- вимог ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, в частині надання переваги доказам позивача при
вирішенні спору.
Колегія суддів Вищого господарського суду України,
розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність
застосування судами норм матеріального і процесуального права,
заслухавши присутнього в судовому засіданні представника
відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку
про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на
таке:
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами
попередніх інстанцій Південною міжрайонною державною податковою
інспекцією здійснена перевірка правильності віднесення
підприємством до складу валових витрат витрат по оплаті отриманих
від СПД Є.Д.Ю. маркетингових послуг за договором від 08.01.2002 р.
N 1/1. В результаті перевірки встановлено, що на підприємстві
відсутні бухгалтерські документи, які підтверджують виконані
маркетингові послуги, що є порушенням п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5
Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
. Відповідно до цього підпункту не належать до складу
валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними
розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість
ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення
податкового обліку.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій
визнали правомірним віднесення до складу валових витрат витрат на
оплату маркетингових послуг на підставі платіжних документі і
рахунків СПД Є.Д.Ю. та послалися на приписи п. 5.1. ст. 5 Закону
України від 22.05.1997 р. N 283/97-ВР ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
, якими
передбачено віднесення до валових витрат виробництва суми
будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або
нематеріальній формах, здійснюваний як компенсація вартості
товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким
платником податку для їх подальшого використання у власній
господарській діяльності.
Проте, до такого висновку суди дійшли передчасно, без
врахування того, що згідно із Законом України "Про бухгалтерський
облік та фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ) (996-14)
первинним
документом визнається документ, який містить відомості про
господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі
ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку
господарської операції є первинні документи, які фіксують факти
здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові
реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву
підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг
господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і
правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що
дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні
господарської операції.
Зазначеним Законом ( 996-14 ) (996-14)
встановлено, що фінансова,
податкова та інші види звітності ґрунтуються на даних
бухгалтерського обліку. Наявні у справі первинні документи (акти
здачі-прийняття робіт, податкові накладні тощо) містять лише назву
послуг (маркетингові) та їх вартість. Укладеним між ТОВ "Політех"
та СПД Є.Д.Ю. договором від 08.01.2002 р. N 1/1 передбачено оплату
послуг за ціною 2 500,00 грн. щомісячно та визначено, що
виконавець здійснює розміщення реклами на продукцію підприємства,
сприяє розширенню торгової мережі із залученням нових покупців та
вивчає попит покупців. Проте, в матеріалах справи відсутні докази
на виконання СПД Є.Д.Ю. саме цих видів послуг, їх обсяг із
зазначенням дати виконання та конкретної вартості кожної із них.
Вказані обставини мають значення для правильного вирішення
спору, а тому, з урахуванням передбачених процесуальним
законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, які не
дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що
не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, збирати нові
докази або додатково перевіряти докази та Роз'яснень Пленуму
Верховного Суду України, викладених у пункті 1 Постанови від
29.12.1976 р. N 11 ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
"Про судове рішення", прийняті
у справі судові акти підлягають скасуванню з передачею справи на
новий розгляд.
Під час нового розгляду господарському суду слід врахувати
вищевикладене, дослідити всіх обставини справи, надати їм
правильну юридичну оцінку та прийняти законне рішення.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
15.07.2004 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 04.10.2004 р. зі справи N 17/105 -
скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Дніпропетровської області.
Касаційну скаргу Південної міжрайонної державної податкової
інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області -
задовольнити частково.