ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.04.2005 Справа N 12/361н
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 16.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Усенко Є.А.,
суддів: Бакуліної С.В., Глос О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
касаційної скарги Державної податкової інспекції у м. Красний Луч
на постанову від 11.01.2005 року Луганського апеляційного
господарського суду
у справі N 12/361н господарського суду Луганської області
за позовом Хімічного казенного об'єднання
ім. Г.І.Петровського
до 1. ДПІ у м. Красний Луч;
2. Відділення Державного казначейства в м. Красний Луч
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та
стягнення 369 050,50 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: Чипізубова І.А. (довіреність від 01.11.2004 р.
N 59);
Грищенко С.А. (довіреність від 26.08.2004 р. N 50)
від відповідача-1: не з'явились
від відповідача-2: не з'явились
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Луганської області від
08.11.2004 року (суддя Палей О.С.), залишеним без змін постановою
Луганського апеляційного господарського суду від 11.01.2005 року
(головуючий суддя - Лазненко Л.Л, судді - Журавльова Л.І.,
Іноземцева Л.В.), по справі N 12/361н позов задоволено частково;
визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ
в м. Красний Луч від 19.07.2004 року N 0002292301/0 в сумі
553 643,25 грн., в тому числі 369 095,50 грн. основного платежу та
184 547,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій; у задоволенні
позову в частині визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення в сумі 24 372,19 грн., в тому числі
16 248,13 грн. основного платежу та 8 124,06 грн. штрафних
(фінансових) санкцій відмовлено; повернуто позивачу
369 050,50 грн. надмірно сплаченого земельного податку у
2003 році; стягнуто з відповідача-1 на користь позивача витрати по
сплаті держмита в сумі 81,42 грн. і витрати на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі
113,02 грн.
В касаційній скарзі ДПІ в м. Красний Луч просить скасувати
частково ухвалені по справі N 12/361н судові акти в частині
визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ в
м. Красний Луч від 19.07.2004 року N 0002292301/0 в сумі
553 643,25 грн. та зобов'язання відповідача-2 повернути позивачу з
місцевого бюджету 369 050,50 грн. надміру сплаченого земельного
податку у 2003 році, і прийняти нове рішення по даній справі,
відмовивши в задоволенні вимог позивача, посилаючись на
неправильне застосування норм матеріального права, а саме: п. 5
ст. 55 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік"
( 380-15 ) (380-15)
, ч. 7 ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
, ч. 2 п. 15 ст. 4 Декрету КМ України "Про державне
мито" ( 7-93 ) (7-93)
, п.п. 19, 20 ст. 2 Бюджетного кодексу України
( 2542-14 ) (2542-14)
, ч. 2 ст. 4, п. 17 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про
плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
, ч. 3 ст. 1 Закону України "Про
систему оподаткування", ст. 6 Закону України "Про державну
податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
.
У відзиві на касаційну скаргу позивач повністю заперечує
викладені в ній доводи.
Відповідач-1 та відповідач-2 не скористалися наданим
процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної
інстанції.
Заслухавши заперечення по касаційній скарзі представників
позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та
правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного
господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду
України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що позивач - Хімічне об'єднання імені
Петровського, відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну
підтримку підприємств, науково-дослідних інститутів та
організацій, які розробляють і виготовлюють боєприпаси, їх
елементи та вироби спецхімії" ( 1991-14 ) (1991-14)
та п. 17 ч. 1 ст. 12
Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
звільнений від
сплати земельного податку.
Частиною 5 ст. 55 Закону України "Про Державний бюджет
України на 2003 рік" ( 380-15 ) (380-15)
встановлено, що в 2003 році
звільнення від сплати земельного податку, передбачене в пункті 17
частини першої ст. 12 Закону України "Про плату за землю"
( 2535-12 ) (2535-12)
, здійснюється на рівні 50 відсотків діючих ставок на
відповідних територіях.
Зміна податкових ставок і механізм справляння податків і
зборів (обов'язкових платежів) не можуть запроваджуватися Законом
України про Державний бюджет України на відповідний рік (ч. 2
ст. 7 Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
.
Механізм справляння податків і зборів, пільги щодо
оподаткування не можуть встановлюватися, змінюватися іншими
законами України, крім законів про оподаткування (ч. 3 ст. 1
Закону ( 1251-12 ) (1251-12)
).
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про плату за землю"
( 2535-12 ) (2535-12)
ставки земельного податку), порядок обчислення і
сплати земельного податку не можуть встановлюватися або
змінюватися іншими законодавчими актами, крім цього Закону.
Як визначено п. 20 ст. 2 Бюджетного Кодексу України
( 2542-14 ) (2542-14)
закон про державний бюджет - це закон, який затверджує
повноваження органам державної влади здійснювати виконання
Державного бюджету України протягом бюджетного періоду.
Бюджетним кодексом не встановлено, що Закон про Державний
бюджет України може встановлювати нові, чи скасовувати існуючі
податки, збори, інші обов'язкові платежі, вносити зміни до чинного
законодавства з питань оподаткування.
Частиною 3 ст. 27 Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ) (2542-14)
передбачено, що закони України, які впливають на формування
доходної чи видаткової частини бюджетів, повинні бути офіційно
оприлюднені до 15 серпня року, що передує плановому. В іншому разі
норми відповідних законів, що впливають на формування доходної
та/або видаткової частини бюджетів, застосовуються не раніше
початку бюджетного періоду, наступного за плановим.
За таких обставин, суди дійшли обґрунтованого висновку, що
позивач у 2003 році правомірно посилався на п. 17 ст. 12 Закону
України "Про сплату на землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
, як на підставу повного
звільнення від сплати земельного податку.
Враховуючи наведене, суди правильно порахували, що податок у
2003 році - 369 095 грн. 50 коп., задекларований і сплачений
позивачем, підлягає поверненню з Державного бюджету України,
оскільки останній у 2003 році був на 100% звільнений від сплати
земельного додатку, про що позивачем подано уточнений розрахунок
земельного податку в якому зобов'язання сторновано на 50% ставки
по платі за землю під виробничими об'єктами - загалом на
369 095 грн. 50 коп. Отже, відповідачем-1 неправомірно визначено
спірним повідомленням-рішенням податкове зобов'язання на зазначену
суму земельного податку та застосовані штрафні санкції -
184547 грн. 75 коп.
В іншій частині судові акти не оскаржуються.
Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства
в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування
постанови Луганського апеляційного господарського суду.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ч. 1 ст. 111-9,
ст. 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України, - П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДПІ у м. Красний Луч від 02.02.2005 року
N 798/10-25 на постанову Луганського апеляційного господарського
суду від 11.01.2005 року у справі N 12/361н залишити без
задоволення, а постанову Луганського апеляційного господарського
суду від 11.01.2005 року у справі N 12/361н - без змін.