ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.04.2005 Справа N 2-7/6651-2004
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 11.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Усенко Є.А.
суддів: Бакуліної С.В., Глос О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
касаційних скарг: - Сімферопольської МДПІ АР Крим;
- Фірми "Вілмас"
на постанову від 14.12.2004 року Севастопольського
апеляційного господарського суду
у справі N 2-7/6651-2004 господарського суду Автономної
Республіки Крим
за позовом Фірми "Вілмас"
до Сімферопольської МДПІ АР Крим
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення в
судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: Халецький О.В. (довіреність N 44 від 02.01.2004
т.2 а.с.37)
від відповідача: не з'явились
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від
08.06.-06.09.2004 року (суддя Дугаренко О.В.) у справі
N 2-7/6651-2004 позов задоволено частково; визнано недійсним
податкове повідомлення-рішення Сімферопольської МДПІ АР Крим
N 0002782301/3-978-23-2/30645743-3791/3 від 05.02.2004 року в
частині донарахування податкових зобов'язань по податку на додану
вартість в розмірі 96 971,96 грн. і штрафних санкцій в розмірі
48 485,98 грн.; в іншій частині позову відмовлено; стягнуто з
відповідача на користь позивача державне мито в розмірі 84,6 грн.
і 116,7 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 14.12.2004 року (головуючий суддя - Градова О.Г., судді -
Фенько Т.П., Голік В.С.), у справі N 2-7/6651-2004 рішення
Господарського суду Автономної Республіки Крим від
08.06.-06.09.2004 року змінено; прийнято нове рішення в наступній
редакції: "Позов задовольнити частково; визнати недійсним
податкове повідомлення-рішення Сімферопольської МДПІ АР Крим
N 0002782301/3-978-23-2/30645743-3791/3 від 05.02.2004 року в
частині донарахування ПДВ в сумі 40 860,56 грн. і застосування
штрафних санкцій - 20 430,28 грн., всього на 61 290,84 грн.; в
іншій частині у задоволенні позову відмовити; стягнути з
відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 35,70 грн. і
витрат на інформаційні послуги - 49,56 грн., всього 85,26 грн.".
В касаційній скарзі Сімферопольської МДПІ АР Крим просить
скасувати ухвалені судові акти в частині визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення Сімферопольської МДПІ АР Крим
N 0002782301/3-978-23-2/30645743-3791/3 від 05.02.2004 року в
частині донарахування ПДВ в сумі 40 860,56 грн. і застосування
штрафних санкцій - 20 430,28 грн., всього на 61 290,84 грн., та
відмовити позивачу в задоволенні цієї частини позовних вимог,
посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм
матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 4, 35, 43
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
,
ч. 2 ст. 26 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
В касаційній скарзі Фірма "Вілмас" просить скасувати
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
14.12.2004 року у справі N 2-7/6651-2004, посилаючись на порушення
норм матеріального та процесуального права, а саме: ч. 2 ст. 34
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, пп. 7.2.4 п. 7.2, п. 7.4 ст. 7, п. 9.6
ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, п. 25.2 Положення про реєстр платників податку на
додану вартість, затвердженого наказом ДПА України N 79
( z0208-00 ) (z0208-00)
від 01.03.2000 року та зареєстрованого в Міністерстві
юстиції України 03.04.2000 року за N 208/4429.
Відповідач не скористався наданим процесуальним правом на
участь в засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника
позивача, який підтримав викладені в ній доводи, та його
заперечення на касаційну скаргу відповідача, перевіривши повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
рішенні місцевого господарського суду та в постанові апеляційного
господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду
України приходить до висновку, що касаційна скарга відповідача
підлягає задоволенню, а в касаційній скарзі позивача має бути
відмовлено враховуючи наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 5 лютого
2004 року керівником (заступником) Сімферопольської МДПІ
Вересовим В.Н. на підставі акту перевірки N 131/23-2/2 від
9 жовтня 2003 року прийняте податкове повідомлення-рішення
N 0002782301/3-978-23-2/30645743-3791/3 про визначення платнику
податків (позивачеві) фірмі "Вілмас" податкового зобов'язання у
вигляді ПДВ у сумі 98 051,96 грн. і штрафних санкцій -
49 025,98 грн., всього 147 077,94 грн. (а.с.7 т.1).
З названого акту перевірки (а.с.105-128 т.1) випливає, що
підставою для донарахування ПДВ стало те, що позивач завищив суму
податкового кредиту через неправомірне включення до складу
податкового кредиту:
у липні 2002 року ПДВ у сумі 1 080 грн. по копії податкової
накладної, виписаної ЗАТ "Запоріжкокс" (а.с.122 т.1);
у серпні 2002 року ПДВ - 33 625,01 грн. по податковим
накладним, виписаним ПП "УкрДонецкТехноСтрой" (а.с.122-123 т.1);
у листопаді і грудні 2002 року ПДВ у сумах 43 308,55 грн. і
20 038,40 грн. по податковим накладним, виписаним ТОВ
"Опт-Трейдинг", тому що свідоцтва платника ПДВ ПП
"УкрДонецкТехноСтрой" і ТОВ "Опт-Трейдинг" у судовому порядку
скасовані (визнані недійсними) з моменту їх видачі.
Судами встановлено, що позивач включив до складу податкового
кредиту відповідних податкових періодів суми ПДВ по виданих
податкових накладних:
ПП "УкрДонецкТехноСтрой" (а.с.70-80 т. 1)
1 серпня - 5108,13 грн.,
2 серпня - 1618,40 грн. і 5320,13 грн.,
5 серпня - 4417,58 грн. і 4562,76 грн.,
6 серпня - 1348,01 грн.,
16 серпня - 3842,70 грн.,
19 серпня - 2710,20 грн. і 2265 грн.,
20 серпня - 2432,10 грн.
ТОВ "Опт-Трейдинг" (а.с.86-90, 100-104 т.1)
1 листопада 2002 р. - 6305,52 грн.,
4 листопада 2002 р. - 8525,01 грн.,
8 листопада 2002 р. - 3655,08 грн.,
15 листопада 2002 р. - 7698,82 грн.,
19 листопада 2002 р. ПДВ - 5087,16 грн.,
21 листопада 2002 р. - 7698,82 грн.,
26 листопада 2002 р. - 4338,20 грн.,
2 грудня 2002 р. ПДВ - 6880 грн. і 6958,40 грн.,
27 грудня 2002 р. ПДВ - 6200 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про
те, що позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту
суми ПДВ по податковим накладним, виписаним ПП
"УкрДонецкТехноСтрой" і ТОВ "Опт-Трейдинг" після анулювання їх
свідоцтв платників ПДВ, що складає 3842,70 + 2710,20 + 2265 +
+ 2432,10 = 11250 грн. і 7698,82 + 5087,16 + 7698,82 + 4338,20 +
+ 6880 + 6958,40 + 6200 = 44861,40 грн., разом 56111,40 грн. з
огляду на таке.
Видані ПП "УкрДонецкТехноСтрой" і ПП "Опт-Трейдинг" після
анулювання їх свідоцтв платників ПДВ податкові накладні не є
належними документами податкового обліку, що відповідно до закону
підтверджують право позивача на податковий кредит, тому що на
підставі підпункту 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
право на нарахування податку та
складання податкових накладних надається виключно особам,
зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому
статтею 9 цього Закону, тобто особам, які зареєстровані як
платники податку в органі державної податкової служби за місцем їх
знаходження, мають свідоцтво про реєстрацію як платника податку.
Разом з тим, за висновком апеляційного суду ПП
"УкрДонецкТехноСтрой" мало право видавати податкові накладні в
період, коли було включено до Реєстру платників ПДВ і мало
свідоцтво платника ПДВ, тобто з 16 липня (дата реєстрації) по
9 серпня 2002 року (дата акта про анулювання свідоцтва), що
підтверджується свідоцтвом платника ПДВ (а.с.36 т.1) і актом про
анулювання цього свідоцтва (а.с.42 т.2); ПП "Опт-Трейдинг" мало
таке право з 3 жовтня по 11 листопада 2002 року, що
підтверджується свідоцтвом платника ПДВ (а.с.50 т.1) і актом про
анулювання цього свідоцтва (а.с.43 т.2).
Таким чином, виписані ПП "УкрДонецкТехноСтрой" до 9 серпня
2002 року і ПП "Опт-Трейдинг" до 12 листопада 2002 року податкові
накладні підтверджують право позивача на включення до складу
податкового кредиту нарахованих (сплачених) сум ПДВ, що
(відповідно) складає 5108,13 + 1618,40 + 5320,13 + 4417,58 +
+ 4562,76 + 1348,01 = 22375,01 грн. і 6305,52 + 8525,01 +
+ 3655,08 = 18485,61 грн., разом 40860,62 грн.
Апеляційний суд помилково не взяв до уваги доводи відповідача
про те, що позивач не вправі був формувати податковий кредит на
підставі усіх виданих ПП "УкрДонецкТехноСтрой" і ТОВ
"Опт-Трейдинг" податкових накладних через визнання в судовому
порядку свідоцтв платників ПДВ недійсними з моменту їх видачі.
Судами встановлено, що рішенням Місцевого суду Куйбишевського
району м. Донецька від 29 липня 2002 року, що набуло чинності
20 серпня 2002 року, визнано недійсними установчі документи ПП
"УкрДонецкТехноСтрой" та рішення власника з моменту реєстрації,
свідоцтво платника податку на додану вартість N 08039355, видане
17.07.2002 року - визнано недійсним з моменту видачі.
Цим рішенням встановлений факт реєстрації ПП
"УкрДонецкТехноСтрой" особою - Шубеніною О.В., яка не мала наміру
здійснювати підприємницьку діяльність, оскільки реєстрація
підприємства відбулась з порушенням діючого законодавства на
підставну особу за винагороду (а.с.25-27, 21-24 т.2).
Також, рішенням Місцевого суду Калінінського району
м. Донецька від 31 жовтня 2002 року, щ набуло чинності 1 грудня
2002 року, визнано недійсними рішення засновників, устав
товариства ТОВ "Опт-Трейдинг" з моменту державної реєстрації та
свідоцтво платника податку на додану вартість N 07588436 від
03.10.2002 року, з моменту видачі тобто з 03.10.2002 року.
Цим рішенням встановлений факт реєстрації підприємства ТОВ
"Опт-Трейдинг" особами - Галанжи Ю.С. і Переваловим Д.А., які не
мали наміру здійснювати підприємницьку діяльність, оскільки
реєстрація підприємства відбулась з порушенням діючого
законодавства на підставну особу за винагороду (а.с.83-85 т. 1).
Реєстрація ПП "УкрДонецкТехноСтрой" та ТОВ "Опт-Трейдинг"
була здійснена з порушенням ст. 2, ст. 10 Закону України "Про
підприємства в Україні" ( 887-12 ) (887-12)
, ст.ст. 1, 8 Закону України
"Про підприємництво" ( 698-12 ) (698-12)
, що дало можливість невстановленим
особам займатися незаконною підприємницькою діяльністю.
Відповідно до положень Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податковий кредит - це сума, на яку
платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного
періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7 статті 1).
Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків,
сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у
зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких
відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та
основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають
амортизації (підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7). Не дозволяється
включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті
податку з операцій поставки товарів (робіт, послуг) на митні
території України, не підтверджених податковими накладними (абзац
перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7).
Вимоги до змісту податкової накладної, що надається покупцю
платником податку - продавцем, визначено підпунктом 7.2.1
пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. Порядок заповнення податкової накладної
затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від
30.05.1997 року N 165 ( z0233-97 ) (z0233-97)
, яким передбачено, що податкова
накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія) у
момент виникнення податкових зобов'язань продавця (пункт 6); усі
складені примірники податкової накладної підписуються особою,
уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт,
послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку продавця
(пункт 18).
Задовольняючи частково позов, суд апеляційної інстанції,
виходив з того, що позивач включив до податкового кредиту ПДВ в
сумі 40860,56 грн. з дотриманням вимог Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, обґрунтовуючи такий висновок
тим, що зазначена сума підтверджена податковими накладними,
виданими ПП "Опт-Трейдинг" та ТОВ "УкрДонецкТехноСтрой", які на
час видачі відповідних податкових накладних були включені в Реєстр
платників податку на додану вартість.
Однак, такий висновок зроблений без врахування фактів,
встановлених рішеннями Місцевого суду Куйбишевського району
м. Донецька від 29 липня 2002 року та Місцевого суду Калінінського
району м. Донецька від 31 жовтня 2002 року, які в силу частини 4
ст. 35 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
є
обов'язковим для господарського суду при вирішенні даного спору
щодо вищезазначених фактів, оскільки останні мають значення у
даній справі.
Встановлені цими рішеннями факти свідчать, що у господарських
операціях з позивачем від імені ТОВ "Опт-Трейдинг" та ПП
"УкрДонецкТехноСтрой" на стороні продавця діяла особа, яка не мала
законних повноважень на здійснення таких операцій та підписання
податкової звітності.
Як наслідок, включена позивачем до податкового кредиту сума
ПДВ 40860,56 грн. не відповідає фактичним податковим зобов'язанням
платників податку - продавців.
З огляду на зазначене донарахування позивачу контролюючим
органом за наслідками документальної перевірки ПДВ в сумі
40860,56 грн. та штрафних санкцій 20430,28 грн. відповідає чинному
законодавству, тому постанова апеляційного суду підлягає зміні з
прийняттям рішення про повну відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 5 ч. 1 ст. 111-9, ч. 1
ст. 111-10, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційні скарги на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 14.12.2004 року у справі N 2-7/6651-2004:
Сімферопольської МДПІ від 14.01.2005 р. N 10/0/1 - задовольнити;
Фірми "Вілмас" від 19.01.2005 р. б/н - залишити без задоволення.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 14.12.2004 року у справі N 2-7/6651-2004 - змінити.
В позові відмовити повністю.