ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.04.2005 Справа N 1/318
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 30.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Дерепи В.І.
суддів: Стратієнко Л.В., Чабана В.В.
у відкритому судовому засіданні за участю представників
Приватного підприємства "Метал Ресурс" - Гусєва К.В.,
Духовна І.О., Талан О.Л.
Дочірнього підприємства "Казамета-Україна" - Канибор С.І.
розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Метал
Ресурс"
на постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 09.02.2005 р.
у справі N 1/318 господарського суду Херсонської області
за позовом Приватного підприємства "Метал Ресурс"
до Дочірнього підприємства "Казамета-Україна"
про стягнення суми
Рішенням господарського суду Херсонської області (суддя
Губіна І.В.) від 14.12.2004 р. у позові відмовлено.
Запорізький апеляційний господарський суд (судді:
Коробка Н.Д., Мойсеєнко Т.В., Яценко О.М.) переглянув вказане
рішення і постановою від 09.02.2005 р. залишив його без змін.
Приватне підприємство "Метал Ресурс" прийняті у справі судові
рішення вважає такими, що суперечать нормам матеріального і
процесуального права, тому просить їх скасувати, а позов
задовольнити.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників
сторін, Вищий господарський суд України В С Т А Н О В И В:
Приватним підприємством "Метал Ресурс" заявлено позов до
дочірнього підприємства "Казамета-Україна" литовсько-казахського
акціонерного товариства "Казамета" про стягнення 445964,55 грн.
заборгованості.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач послався на те, що згідно
договору N 01/02МР від 24.02.2002, укладеного між сторонами, він
повинен був продати відповідачу бляшанку білу на суму
363 025,03 грн., але фактично відпустив бляшанку на суму
4 033 515,28 грн., за що відповідач сплатив лише 3 224 525,60 грн.
Решту боргу не сплачує. Разом з тим не повертає і бляшанку на суму
боргу.
Позовна заява ПП "Метал Ресурс" господарським судом
Херсонської області прийнята до провадження і справа призначена до
розгляду на 25.11.2004 р. о 11.00 годині (ухвала від
12.11.2004 р.). Судом зобов'язано відповідача до 22.11.2004 р.
подати письмовий відзив на позовну заяву з документальним
підтвердженням викладених в ньому обставин.
В порядку забезпечення позову господарський суд Херсонської
області ухвалою від 12.11.2004 р. в межах суми позову наклав арешт
на розрахунковий рахунок відповідача.
Із ухвали та протоколу суду від 25.11.2004 р. вбачається, що
представник відповідача в судове засідання 25.11.2004 р. не
з'явився у зв'язку з відрядженням.
Однак, як вбачається з його клопотання про ознайомлення з
матеріалами справи та клопотання про оголошення перерви в судовому
засіданні, він саме 25.11.2004 р. подавав ці клопотання
(а.с. 70, 74).
Оскільки відповідач не подав відзиву на позовну заяву,
позивач 13.12.2004 р. подав клопотання витребувати у відповідача
докази наявності в натурі бляшанки, за яку він не розрахувався
(а.с. 87).
14.12.2004 р. о 14.04 год. до суду надійшла заява позивача, в
якій він просить зобов'язати відповідача повернути неоплачену
бляшанку (а.с. 83), а о 14.20 год. того ж дня від відповідача
надійшов відзив, в якому він стверджує, що отримав від позивача
бляшанку на підставі договору, тому позивач не має права вимагати
її повернення.
Згідно протоколу судового засідання того ж таки дня о 15.00
годині розпочате судове засідання і о 15.50 год. оголошено
резолютивну частину рішення (а.с. 90).
Не витребувавши у відповідача доказів наявності бляшанки, про
що просив позивач, господарський суд в повному тексті рішення, яке
було розіслано 17.12.2004 р., констатує, що відповідач дійсно має
борг перед позивачем на суму 445 964,55 грн., тобто суму позову,
але суд не може цю суму стягнути через те, що позивач у заяві, про
яку йшлося вище, просив зобов'язати відповідача повернути
неоплачену бляшанку. Разом з тим, суд в повному тексті постанови
посилається на пояснення відповідача, що відповідач не може
повернути бляшанку, оскільки він її вже використав у своєму
виробництві.
Залишаючи рішення місцевого суду без змін, апеляційна
інстанція послалась на те, що позивач відпустив відповідачу
бляшанку на підставі усного договору, тому не має права вимагати
повернення цієї продукції. А оскільки позивач вимагає повернення
згаданої продукції, то підстав для задоволення такого позову
немає.
Такий висновок суду є помилковим, оскільки позивач не
відмовлявся від вимог в частині стягнення вартості неоплаченої
бляшанки.
Що стосується дій відповідача, то колегія суддів розцінює їх
як його намагання ухилитися від розрахунку з позивачем.
Оскільки місцевий та апеляційний господарський суди
встановили суму боргу та те, що у відповідача відсутня отримана
ним від позивача бляшанка, колегія суддів дійшла висновку про
задоволення позову.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 2
ст. 111-9, ст. 111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України, П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу приватного підприємства "Метал Ресурс"
задовольнити.
2. Постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 09.02.2005 р. та рішення господарського суду Херсонської
області від 14.12.2004 р. у справі N 1/318 скасувати.
3. Позов задовольнити.
4. Стягнути з Дочірнього підприємства "Казамета-Україна"
литовсько-казахського акціонерного товариства "Казамета"
445 964,55 грн. заборгованості, 2 400 грн. державного мита та
118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу.
5. Доручити господарському суду Херсонської області видати
відповідні накази.