ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.04.2005 Справа N 25/462
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 23.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кравчука Г.А., суддів: Грейц К.В., Дроботової Т.Б., за
участю представників: - позивача Венгер В.Л., - відповідача
Костюк В.А., розглянувши касаційну скаргу державної податкової
інспекції у Оболонському районі міста Києва на постанову від
25.01.2005 Київського апеляційного господарського суду у справі
господарського суду міста Києва N 25/462 за позовом
ТОВ "Альфа-Тур" до державної податкової інспекції у Оболонському
районі міста Києва про визнання недійсним податкового повідомлення
рішення, В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 17.11.2004 (суддя
Морозов С.М.), залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 25.01.2005 (головуючий суддя
Муравйов О.В., судді Кот О.В., Сотніков С.В.), позовні вимоги
задоволені. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення
державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва
N 2636-15-2-30159521 від 19.04.2004 про застосування на підставі
пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
штрафу в сумі 2097,50 грн. за
затримку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання
10487,50 грн. з податку на прибуток.
Судові рішення мотивовані тим, що позивач є платником
консолідованого податку на прибуток, який у I кварталі 2003 р. був
своєчасно утриманий і сплаченій ним за місцезнаходженням філій,
тому вказана в цілому по підприємству сума податку на прибуток за
декларацією за I квартал 2003 р. 10500 грн. безпідставно визначена
податковим органом як узгоджена платником, але своєчасно не
сплачена.
Не погоджуючись з рішенням та постановою у справі, ДПІ у
Оболонському районі м. Києва звернулась з касаційною скаргою, в
якій просить згадані судові акти скасувати з підстав неправильного
застосування норм матеріального права та прийняти нове рішення,
яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги скаржник
обґрунтовує тим, що, за його переконанням, судом неправильно
застосовано пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів,
колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з
наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій і вбачається з
матеріалів справи, державною податковою інспекцією у Оболонському
районі м. Києва проведено невиїзну перевірку дотримання граничних
строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на
прибуток від казино, відеосалонів, гральних автоматів,
концертно-видовищних заходів ТОВ "Альфа-Тур" за період з
19.05.2003 по 13.08.2003, про що складений акт б/н та без дати.
Актом встановлено, що позивач 12.05.2003 подав податкову
декларацію з податку на прибуток за I квартал 2003 р., однак в
порушення підпункту 5.3.1 пункту 5.3. ст. 5 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
не сплатив суму
податкового зобов'язання у встановлені строки, в зв'язку з чим
було прийняте податкове повідомлення-рішення від 15.04.2004
N 2636-15-2-30159521, яким позивачеві на підставі підпункту 17.1.7
пункту 17.1 ст. 17 Закону визначено податкове зобов'язання у
вигляді штрафу за затримку сплати узгодженої суми податкового
зобов'язання в розмірі 2097,50 грн.
Колегія суддів зазначає, що такі висновки податкового органу
є помилковими, не ґрунтуються на вимогах чинного податкового
законодавства і правомірно не прийняті до уваги судів попередніх
інстанцій.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік
та звітність в Україні" ( 996-14 ) (996-14)
, консолідована фінансова
звітність - це фінансова звітність, яка відображає фінансове
становище, результати діяльності та рух коштів юридичної особи та
її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці.
Відповідно до підпункту 2.1.3 п. 2.1 ст. 2 Закону України
"Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
платниками
податку на прибуток є філії, відділення та інші відокремлені
підрозділи платника податку (надалі - філії), які не мають статусу
юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник
податку, територіальної громади.
Платник податку, який має такі філії, може прийняти рішення
про сплату консолідованого податку та сплачувати податки в бюджети
територіальних громад за місцезнаходженням філій, а також в бюджет
територіальної громади за своїм місцезнаходженням, визначеним
відповідно до норм даного Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, та зменшений на
суму податку, сплаченого в бюджети територіальних громад за
місцезнаходженням філій.
Як було встановлено під час розгляду справи, ТОВ "Альфа-Тур"
знаходиться на обліку в державній податковій інспекції
Оболонського району м. Києва, в своїй структурі має філії без
статусу юридичної особи і відповідно до пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2
Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
є платником консолідованого податку на прибуток та
подає консолідовану фінансову звітність.
Зокрема, 12.05.2003 позивач подав до ДПІ у Оболонському
районі м. Києва податкову декларацію про прибуток в I-му кварталі
2003 р. за новою формою, що була затверджена наказом ДПА України
від 29.03.2003 за N 143 ( z0271-03 ) (z0271-03)
"Про затвердження форми
декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її
складання", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України
08.04.2003 за N 271/9592, та звіт суб'єктів грального бізнесу про
утриманий та перерахований до бюджету податок з виграшу осіб в
розмірі 30%. Суму 10,5 тис. грн. утриманого податку з прибутку
гравців в розмірі 30% вказано в додатку К7 до рядка 19.1
декларації, при цьому суму податку, нарахованого платником за
місцезнаходженням його філій - 12,9 тис. грн., на яку має бути
зменшено нараховану суму податку по підприємству, відображено
позивачем в додатку К6 до рядка 13 декларації, а податкове
зобов'язання звітного періоду складає 0,1 тис. грн.
Таким чином, у поданій декларації за I квартал 2003 р.
позивачем вказано консолідовану, тобто в цілому по підприємству,
суму податку з прибутку гравців, яку утримано та своєчасно
сплачено позивачем до бюджетів за місцем розташування філій у
розмірі 10500 грн. Ця обставина підтверджена матеріалами справи,
встановлена судами попередніх інстанцій і не спростована
податковим органом будь-якими доказами, в т.ч. актом перевірки.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками
судів попередніх інстанцій у справі щодо відсутності правових
підстав для застосування норми підпункту 17.1.7 пункту 17.1
статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
та нарахування на підставі цієї норми позивачеві
штрафу в сумі 2097,50 грн. за затримку граничного строку сплати
узгодженої суми 10487,50 грн. податкового зобов'язання з податку
на прибуток, оскільки під час розгляду справи встановлена власне
відсутність за декларацією з податку на прибуток за I квартал
2003 р. узгодженого податкового зобов'язання з цього податку у
визначеній сумі.
Враховуючи наведене, колегія суддів констатує, що рішення та
постанова у справі відповідають вимогам чинного законодавства,
підстав для їх зміни або скасування не вбачається.
Керуючись вимогами ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
25.01.2005 у справі N 25/462 господарського суду міста Києва
залишити без змін, а касаційну скаргу державної податкової
інспекції у Оболонському районі міста Києва - без задоволення.