ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 20.04.2005                                        Справа N 25/122
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
         Верховного Суду України від 16 червня 2005 року
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський  суд  України  у  складі  колегії суддів:
головуючого Кравчука Г.А., суддів: Грейц К.В., Дроботової Т.Б., за
участю представників:    позивача    Тарас    Ю.А.,    відповідача
Сорока Ю.Ю.,  розглянувши касаційну  скаргу  Державної  податкової
інспекції   у   Печерському  районі  міста  Києва  на  ухвалу  від
04.02.2005 Київського апеляційного господарського  суду  у  справі
N 25/122  господарського  суду  міста  Києва за позовом Приватного
підприємства "Оптсбутторг" до  Державної  податкової  інспекції  у
Печерському    районі   міста   Києва   про   визнання   недійсним
розпорядження, В С Т А Н О В И В:
 
     Приватне підприємство     "Оптсбутторг"     звернулося     до
господарського  суду  міста  Києва  з позовною заявою про визнання
недійсним   розпорядження   державної   податкової   інспекції   у
Печерському  районі  міста  Києва N 81 від 24.03.2003 про внесення
змін у визначену платником суму ПДВ.
 
     Ухвалою господарського суду  міста  Києва  від  15.04.2004  у
справі  N  25/122  (суддя  Морозов С.М.) позовна заява прийнята до
провадження,  розгляд  справи  призначено  на   22.04.2004   і   в
подальшому неодноразово відкладався.
 
     Ухвалою господарського   суду   м.   Києва   від   06.07.2004
провадження у справі N 25/122 зупинено на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК
України  ( 1798-12  ) (1798-12)
         до вирішення пов'язаної з нею справи N 11/4
господарським судом м. Києва.
 
     В зв'язку з набуттям рішенням господарського суду м.  Києва у
справі   N   11/4  згідно  з  постановою  Київського  апеляційного
господарського суду від 08.12.2004 і усуненням обставин,  зумовили
зупинення  провадження  у даній справі ухвалою господарського суду
м.  Києва від 27.12.2004 провадження у справі N 25/122  поновлено,
розгляд справи призначено на 27.01.2005 о 16 год. 50 хв.
 
     Державна податкова  інспекція у Печерському районі м.  Києва,
не  погоджуючись  з  зазначеною  ухвалою  від  27.12.2004,  подала
апеляційну  скаргу,  в  якій  просила  її  скасувати  та  зупинити
провадження у справі до  вирішення  справи  N  11/4  в  касаційній
інстанції.
 
     Колегія суддів  Київського  апеляційного  господарського суду
(у складі    головуючого    судді    Новікова     М.М.,     суддів
Мачульського Г.М.,  Мартюка  А.І.) ухвалою від 04.02.2005 у справі
N 25/122 відмовила державній податковій  інспекції  у  Печерському
районі  міста  Києва  у  прийнятті  апеляційної  скарги,  оскільки
Господарським процесуальним  кодексом  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
           не
передбачено можливості оскарження ухвал про поновлення провадження
у справі.
 
     Державна податкова  інспекція Печерському районі міста Києва,
не погоджуючись з ухвалою Київського  апеляційного  господарського
суду  від  04.02.2005,  звернулась  з  касаційною скаргою,  в якій
просить згадану ухвалу,  а також ухвалу від 27.12.2004 суду першої
інстанції  скасувати  як такі,  що не відповідають вимогам чинного
процесуального законодавства   України   та   Конституції  України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        .
 
     Позивач відзив на  касаційну  скаргу  не  подав,  в  судовому
засіданні проти її задоволення заперечив.
 
     Колегія суддів    Вищого    господарського    суду   України,
перевіривши матеріали  скарги  у  відкритому  судовому  засіданні,
вважає   касаційну  скаргу  такою,  що  не  підлягає  задоволенню,
виходячи з наступного.
 
     Відповідно до  п.  8  ч.  3  ст.  129   Конституції   України
( 254к/96-ВР  ) (254к/96-ВР)
         однією з основних засад судочинства є забезпечення
апеляційного  та  касаційного  оскарження   рішення   суду,   крім
випадків, встановлених законом.
 
     Порядок апеляційного  оскарження  ухвал  господарського  суду
першої  інстанції   викладений   в   статті   106   Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Як вбачається  зі  змісту  частини 1 згаданої статті,  ухвали
місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному
порядку   у  випадках,  передбачених  Господарським  процесуальним
кодексом України ( 1798-12 ) (1798-12)
         та Законом України  "Про  відновлення
платоспроможності боржника    або    визнання    його   банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
        .  Слід зазначити,  що імперативна відсилка цієї  норми
стосовно  випадків,  коли  ухвала  господарського  суду  може бути
оскаржена в апеляційному порядку,  а саме,  лише  "...у  випадках,
передбачених  цим Кодексом",  є кінцевою та розширеному тлумаченню
не підлягає.
 
     Аналогічна норма міститься і в Розділі  XII-1  Господарського
процесуального  кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
         - Перегляд судових
рішень у касаційному порядку,  а саме,  в частині 1 статті  111-13
Господарського процесуального кодексу України.
 
     Зміст зазначених    норм    полягає   у   тому,   що   ухвала
господарського суду підлягає оскарженню лише в тому випадку,  коли
про   це   зазначено   в   тексті   самої   статті  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  наприклад,  стаття 53
(частина 3),  стаття  63  (частина  2),  стаття  79  (частина  5),
стаття 97 (частина 3) тощо.
 
     Колегія суддів  констатує,  що   стаття   79   Господарського
процесуального  кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
         регулює як питання
зупинення,  так і його поновлення. При цьому підстави застосування
названих процесуальних процедур окремо закріплені в різних абзацах
цієї статті.  Так,  частиною  2  статті  79  врегульовано  порядок
зупинення провадження,  в той час як порядок поновлення закріплено
в частині 3 статті 79.  Частиною 4 названої статті встановлено, що
про  зупинення  та  поновлення  провадження  у  справі  виноситься
ухвала.  Отже,  наведене свідчить про те, що в залежності від мети
та  бажаних  процесуальних наслідків цією статтею врегульовано дві
протилежних за суттю процесуальних дії - зупинення провадження  та
його поновлення.
 
     При цьому  частина  5  статті  79  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        
встановлює можливість оскарження  виключно  ухвали  про  зупинення
провадження  у  справі,  що свідчить про те,  що оскарження ухвали
протилежної за змістом процесуальної дії - поновлення  провадження
у   справі,   чинним   процесуальним   законодавством  України  не
передбачена.
 
     Відповідно до ст.  12 Закону України "Про судоустрій України"
( 3018-14  ) (3018-14)
         учасники судового процесу та інші особи у випадках і
порядку,  передбачених  процесуальним  законом,  мають  право   на
апеляційне оскарження судового рішення.
 
     За таких  обставин  апеляційний  господарський суд правомірно
відмовив  у  прийнятті  до  розгляду  та  повернув  без   розгляду
апеляційну   скаргу   ДПІ   на   ухвалу,  можливість  апеляційного
оскарження   якої   не    передбачена    нормами    Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Враховуючи наведене,  колегія суддів дійшла висновку,  що, як
ухвала господарського суду міста Києва  від  27.12.2004,  так,  за
вищезазначених   обставин,   і   ухвала   Київського  апеляційного
господарського суду від 04.02.2005  винесені  на  підставах  та  у
відповідності  з  чинним  процесуальним законодавством України,  в
зв'язку з чим підстав для їх скасування у касаційній інстанції  не
вбачається.
 
     Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст.ст. 111-11,
111-13 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,
Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
 
     Ухвалу Київського   апеляційного   господарського   суду  від
04.02.2005 у справі  господарського  суду  міста  Києва  N  25/122
залишити   без  змін,  а  касаційну  скаргу  державної  податкової
інспекції у Печерському районі міста Києва - без задоволення.