ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.04.2005 Справа N 23/291
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 25.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Щотки С.О.
суддів: Подоляк О.А., Семчука В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Обласного комунального закладу "Нікопольський протитуберкульозний
диспансер"
на рішення від 27.01.2004 р. господарського суду
Дніпропетровської області
та ухвалу від 03.02.2005 р. Дніпропетровського апеляційного
господарського суду
у справі N 23/291
за позовом ПП С.Л.А. (надалі - Підприємець)
до Обласного комунального закладу "Нікопольський
протитуберкульозний диспансер" (надалі - Диспансер)
про внесення змін до договору та специфікації до нього
за участю представників:
від позивача - Базилевич Ю.О.
від відповідача - Леус Л.Б., Ткаченко Т.В.
в судовому засіданні 13.04.2005 р. оголошувалась перерва
В С Т А Н О В И В:
В листопаді 2003 р. Підприємець звернувся до суду з позовом
про внесення змін до договору поставки продуктів харчування від
15.08.2003 р., укладеного з відповідачем за результатами тендерних
торгів, та специфікації до нього.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що з
моменту укладення договору змінилися діючі ціни на продукти
харчування, в зв'язку з чим у відповідності з умовами договору,
позивач вважає необхідним внести відповідні зміни до нього. З
пропозицією укласти додаткову угоду від 13.10.2003 р. до договору
від 15.08.2003 р. позивач звертався до відповідача листом, проте
остання була відповідачем відхилена.
Відповідач проти позову заперечував посилаючись на те, що
позивачем не дотриманні вимоги щодо досудового врегулювання спору,
а збільшення цін на продукти харчування вважав недоцільним і
необґрунтованим. Крім того, відповідач посилався на висновки
перевірки дотримання вимог законодавства щодо здійснення процедур
закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти в
Нікопольському протитуберкульозному диспансері, якими встановлений
факт відсутності тендерної документації.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
27.01.2004 р. (суддя Добродняк І.Ю.) внесено зміни до укладеного
сторонами договору поставки продуктів харчування від 15.08.2003 р.
із викладенням специфікації на закупівлю продуктів харчування у
відповідній редакції з підстав правомірності та обґрунтованості
позовних вимог.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від
27.12.2004 р. (суддя Добродняк І.Ю.) на підставі ст. 89 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
роз'яснено, що зміни в договір поставки
продуктів харчування від 15.08.2003 р. та в специфікацію до нього
внесені з 13.10.2003 р. При цьому, суд виходив з того, що
предметом судового розгляду були правовідносини сторін щодо
внесення змін до договору в частині визначення асортименту і цін
на рівні середніх цін на споживчому ринку в жовтні 2003 р., а
також врахував проект додатку N 1 від 13.10.2003 р.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 03.02.2005 р. (судді: Ясир Л.О., Герасименко І.М.,
Прудніков В.В.) з посиланням на ст. 106 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
Диспансеру відмовлено у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу
господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2004 р.
Диспансер звернувся до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій заявив вимоги про скасування рішення
господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2004 р.,
ухвали господарського суду Дніпропетровської області від
27.12.2004 р., ухвали Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 03.02.2005 р., а також про припинення
провадження у справі. В обґрунтування вимог касаційної скарги
зроблені посилання на порушення і неправильне застосування судами
норм матеріального та процесуального права, а також заявлено
клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для
подання касаційної скарги.
На підставі ст. 53 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд відновлює
строк для подання касаційної скарги на рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 27.01.2004 р.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши
матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши
правильність застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має
право залишити рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу
без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд
визнає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з
дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, за
результатами проведених торгів відповідачем визначений
переможець - позивач, з яким укладено договір поставки продуктів
харчування від 15.08.2003 р., відповідно до умов якого позивач
зобов'язався поставляти продукти харчування в номенклатурі,
обсягах і вартості на момент проведення тендерних торгів,
зазначених у специфікації. Умови договору відповідають
запропонованому відповідачем проекту договору поставки, доданому
до тендерної документації, поданій позивачем тендерній пропозиції.
В пунктах 4.2, 4.3 проекту договору в тендерній документації, в
пунктах 4.2, 4.3 укладеного сторонами договору поставки продуктів
харчування від 15.08.2003 р. передбачено, що позивач повинен
дотримуватися умов тендерної пропозиції протягом 60 календарних
днів з дня розкриття тендерних пропозицій. При зміні діючих
ринкових цін, внаслідок сезонних або економічних коливань, ціни
підлягають корегуванню додатковими угодами (договір,
специфікація).
Судом досліджено, що у відповідності з пунктами 4.2, 4.3
договору поставки продуктів харчування від 15.08.2003 р.,
враховуючи дані Дніпропетровського обласного управління статистики
щодо середніх цін на споживчому ринку Дніпропетровської області,
позивачем внесені пропозиції стосовно зміни обумовлених договором
цін на продукти харчування. Листом позивач на адресу відповідача
направив проект додатку N 1 від 13.10.2003 р. до договору поставки
продуктів харчування від 15.08.2003 р. про приведення викладених в
специфікації цін у відповідність до діючих середньоринкових цін на
продукти харчування. Однак, проект додатку N 1 від 13.10.2003 р.
було відхилено відповідачем із посиланням на недоцільність
підвищення існуючих цін. Разом з тим, пропозиції позивача містять
як збільшення цін на продукти, так і їх зменшення по деяких
позиціях. За даними довідки Дніпропетровського обласного
управління статистики середні ціни на споживчому ринку в жовтні
2003 р. значно змінилися в порівнянні із серпнем 2003 р.
Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія
суддів дійшла висновків про те, що місцевий господарський суд в
порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув
в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив
подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази;
належним чином проаналізував правовідносини сторін за договором
поставки продуктів харчування від 15.08.2003 р.; дійшов
мотивованих висновків про правомірність та обґрунтованість вимог
позивача щодо внесення змін до договору.
На підставі встановлених фактичних обставин місцевим
господарським судом з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та
правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні
правовідносини. Як наслідок, прийняте судом рішення відповідає
положенням ст. 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та вимогам, що викладені
в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. N 11
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
"Про судове рішення" зі змінами та доповненнями.
В свою чергу, виносячи ухвалу від 03.02.2005 р.,
Дніпропетровський апеляційний господарський суд виходив з того, що
оскарження ухвали про роз'яснення рішення Господарським
процесуальним кодексом України ( 1798-12 ) (1798-12)
не передбачено.
Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
основними засадами судочинства є, зокрема,
забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду,
крім випадків, встановлених законом.
Зокрема, такий випадок встановлений ч. 1 ст. 106 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, відповідно до положень якої ухвали місцевого
господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у
випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від
27.12.2004 р. в порядку ст.ст. 86, 89 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
роз'яснено рішення господарського суду Дніпропетровської області
від 27.01.2004 р.
Оскарження вказаної ухвали у встановленому порядку
Господарським процесуальним кодексом України ( 1798-12 ) (1798-12)
не
передбачено, а тому скарга на таку ухвалу не може бути прийнята до
розгляду, про що правильно вказано апеляційним господарським
судом.
Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються
колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 111-7 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
та з підстав їх суперечності матеріалам
справи.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне
застосування судами норм матеріального та процесуального права не
знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи
скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів
не вбачає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Обласного комунального закладу
"Нікопольський протитуберкульозний диспансер" залишити без
задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
27.01.2004 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 03.02.2005 р. у справі N 23/291 залишити
без змін.