ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 14.04.2005                                        Справа N 35/172

         (ухвалою Судової палати у господарських справах

              Верховного Суду України від 02.06.2005

         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

     Головуючого Кочерової Н.О.

     суддів: Рибака В.В., Черкащенко М.М.

     розглянув касаційну     скаргу     Державне      підприємство
"Енергоринок"

     на ухвалу    від    07.02.2005    Київського     апеляційного
господарського суду

     у справі N 35/172 господарського суду міста Києва

     за позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго"
     до Державного підприємства "Енергоринок"

     про стягнення 17 105 773 грн. 32 коп.

     за участю представників сторін:

     від позивача Бойко Р.В. дов. N 10/1180-46 від 01.03.05

     від відповідача не з'явилися

     В С Т А Н О В И В:

     Ухвалою Київського   апеляційного   господарського  суду  від
07.02.2005  (судді:  Брайко  А.І.  -  головуючий,  Бившева   Л.І.,
Розваляєва  Т.С.) Державному підприємству "Енергоринок" відмовлено
у прийнятті апеляційної скарги.

     Не погоджуючись з винесеною  ухвалою,  Державне  підприємство
звернулося  до  Вищого  господарського  суду  України з касаційною
скаргою,  в якій просить її скасувати,  посилаючись  на  порушення
норм Конституції ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         та процесуального права.

     Заслухавши пояснення   представника   позивача,   розглянувши
матеріали справи,  оцінивши доводи касаційної скарги,  перевіривши
правильність  застосування судом норм процесуального права,  Вищий
господарський суд України прийшов до висновку, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

     Припис статті   129   Конституції   України  ( 254к/96-ВР  ) (254к/96-ВР)
        
встановлює  основні  засади  судочинства,   до   якого   віднесено
забезпечення  апеляційного та касаційного оскарження рішення суду,
крім випадків, встановлених законом.

     Зазначена конституційна норма конкретизована  законодавцем  в
статті  12  Закону  України  "Про судоустрій України" ( 3018-14 ) (3018-14)
        ,
згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадку  і
порядку,   передбачених  процесуальним  законом,  мають  право  на
апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

     Отже, реалізація  конституційного  права  на  апеляційне   та
касаційне оскарження судового рішення названим Законом ( 3018-14 ) (3018-14)
        
ставиться в залежність від положень процесуального закону.

     Таким чином,  Господарський процесуальний кодекс ( 1798-12  ) (1798-12)
        
повинен містити імперативні норми про те,  в яких випадках учасник
судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи
касаційному порядку.

     Як вбачається,  ухвалою  від  18.01.2005  господарським судом
м. Києва було призначено розгляд справи.

     Відповідно до ч.  1 ст.  106 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  ухвали
місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному
порядку у випадках,  передбачених Кодексом та Законом України "Про
відновлення   платоспроможності   боржника   або   визнання   його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
        .

     Оскарження вказаних    ухвал    в    апеляційному     порядку
Господарським   процесуальним  кодексом  не  передбачено,  а  тому
апеляційна скарга на ухвалу про  призначення  розгляду  справи  не
може бути прийнята до розгляду, про що правильно вказано Київським
апеляційним господарським судом.

     З урахуванням наведеного підстав для  задоволення  касаційної
скарги не вбачається.

     Разом з тим,  касаційна інстанція зазначає,  що відповідно до
статті 22 ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  якою  закріплені  права  і
обов'язки сторін,  сторони зобов'язанні добросовісно користуватися
належними їм процесуальними правами,  виявляти взаємну  повагу  до
прав  і  охоронюваних  законом  інтересів другої сторони,  вживати
заходів до всебічного,  повного та об'єктивного  дослідження  всіх
обставин справи.

     Враховуючи наведене,  скаржнику  не  слід  зловживати  своїми
процесуальними правами і затягувати судовий процес.

     Керуючись ст.ст.  111-5,   111-7,   111-9,   111-11,   111-13
Господарського  процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий
господарський суд України П О С Т А Н О В И В:

     Касаційну скаргу   Державного   підприємства    "Енергоринок"
залишити без   задоволення,   а  ухвалу  від  07.02.05  Київського

апеляційного господарського суду у справі N 35/172 без змін.