ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.04.2005 Справа N 32/455
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 23.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України в складі колегії
головуючого - Усенко Є.А.
суддів: Бакуліної С.В., Глос О.І.
розглянувши касаційну скаргу ДПІ у Печерському районі
м. Києва
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
23.11.2004 р.
у справі N 32/455 господарського суду м. Києва
за позовом закритого акціонерного товариства "Електроспец"
до ДПІ у Печерському районі м. Києва
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
за участю представників сторін:
від позивача - Пирогової В.М., Корнієнко О.П.
від відповідача - Сороки Ю.Ю., Галій Ю.М.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 23.09.04 р. (суддя
О.О. Хрипун), залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 23.11.2004 р. (судді
О.В. Муравйов, О.В. Кот, С.В. Сотніков), позов задоволено: визнано
недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі
міста Києва:
- від 20.02.2004 р. N 29231/0, від 07.05.2004 р. N 292311,
від 06.07.2004 р. N 29231/2 про визначення суми податкового
зобов'язання за платежем з податку на прибуток в сумі
334752,00 грн., в тому числі 256800,00 грн. - основний платіж та
77952,00 грн. - штрафні санкції;
- від 20.02.2004 р. N 302301/0, від 07.05.2004 р. N 302311 та
від 06.07.2004 р. N 30231/2 про визначення суми податкового
зобов'язання за платежем з податку на додану вартість в сумі
256822,00 грн., в тому числі 171215,00 грн. - основний платіж та
85607,00 грн. - штрафні санкції;
- від 13.09.2004 р. N 111231/3 про визначення суми
податкового зобов'язання за платежем з податку на прибуток в сумі
128400,00 грн. штрафних санкцій.
Судові рішення вмотивовані відсутністю порушення позивачем
пункту 5.1 та підпункту 5.2.1. ст.5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2
ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
та підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, оскільки позивачем
правомірно віднесено суму витрат по договорах субпідряду,
укладених з ТОВ "Спецбудсервіс", до складу валових витрат, а до
податкового кредиту - суми податку на додану вартість, сплачені у
зв'язку з придбанням робіт за вказаними договорами.
В касаційній скарзі ДПІ у Печерському районі м. Києва просить
скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове
рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення та
неправильне застосування судами попередніх інстанцій пункту 5.1,
підпункту 5.2.1 пункту 5.2 ст. 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2
ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 ст. 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просив залишити
касаційну скаргу без задоволення як необґрунтовану.
В судовому засіданні, призначеному на 31.03.2005 р.
о 10 год. 45 хв., оголошувалась перерва до 09 год. 15 хв.
14.04.2005 р.
Заслухавши представників сторін, перевіривши повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
постанові суду апеляційної інстанції, колегія суддів Вищого
господарського суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у
Святошинському районі м. Києва проведено перевірку ЗАТ
"Електроспец" з питань фінансово-господарської діяльності на
підтвердження взаємовідносин та стану розрахунків з підприємством
ТОВ "Спецбудсервіс" за період з 01.01.2003 р. по 01.01.2004 р.,
про що складний акт від 17.02.2004 р. N 7/26-08/24364184, на
підставі якого ДПІ у Печерському районі м. Києва прийняті
податкові повідомлення-рішення від 20.02.2004 р. N 29231/0 про
визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на
прибуток в сумі 334752,00 грн., в тому числі 256800,00 грн. -
основний платіж та 77952,00 грн. - штрафні санкції; та від
20.02.2004 р. N 302301/0 про визначення позивачу суми податкового
зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 256822,00 грн., в
тому числі 171215,00 грн. - основний платіж та 85607,00 грн. -
штрафні санкції.
При оскарженні позивачем зазначених податкових
повідомлень-рішень в адміністративному порядку рішенням ДПІ у
Печерському районі м. Києва від 28.04.2004 р. N 13654/10/25/011,
залишеним без змін рішеннями ДПА у м. Києві від 30.06.2004 р.
N 3737/10/35-014 та від 08.09.2004 р. N 7770/6/25-1115, податкові
повідомлення-рішення від 20.02.04 р. N 292301/0 та N 30231/0
залишені без змін та збільшено розмір податкового зобов'язання з
податку на прибуток на 128400,00 грн. штрафних санкцій, накладених
відповідно до підпункту 17.1.6 пункту 17.1 ст. 17 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р.
N 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Крім того ДПІ у Печерському районі м. Києва прийняті
податкові повідомлення-рішення від 07.05.2004 р. N 30231/1 та
N 29231/1, а також від 06.07.2004 р. N 30231/2 та N 29231/2, якими
встановлені нові строки сплати донарахованих сум податкових
зобов'язань.
Рішення контролюючого органу вмотивоване тим, що оскільки
документи, надані позивачем на підтвердження валових витрат, не
підтверджують виконання робіт за договорами субпідряду
підприємством ТОВ "Спецбудсервіс", то позивачем в порушення
пункту 5.1 та підпункту 5.2.1. ст. 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2
ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
безпідставно віднесена сума витрат по договорах
підряду до складу валових витрат, що й призвело до заниження
податку на прибуток за: I кв. 2003 р. на 37,59 тис. грн.; II кв.
2003 р. на 190,68 тис. грн.; III кв. 2003 р. на 28,56 тис. грн.
За висновком контролюючого органу позивачем в порушення
підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
сума податку на додану вартість,
нарахована на вартість робіт по договорах субпідряду, вартість
яких не відноситься до складу валових витрат, включена до складу
податкового кредиту, що призвело до заниження податку на додану
вартість у лютому 2003 р. на 15000,00 грн., у березні 2003 р. на
3803,00 грн., у квітні 2003 р. на 30183,20 грн., у травні 2003 р.
на 50099,00 грн., у червні 2003 р. на 53080,80 грн.,
у липні 2003 р. на 9080,60 грн. та в серпні 2003 р. на
9967,60 грн.
Апеляційною інстанцією встановлено, що 25.02.2003 року між
позивачем та ТОВ "Основа Солстрой" укладено договір підряду
N 21/02 на проведення електромонтажних робіт по тимчасовому
електропостачанню будівництва торгівельного центру "Метро "Кеш енд
Кери". Згідно договору загальна вартість виконаних робіт становить
111378 грн.
14 травня 2003 року між позивачем та ТОВ "Основа Солстрой"
укладено договір підряду N 18/6 на прокладення кабельної лінії,
поставці, встановлення та монтажу обладнання, зовнішнього
освітлення на об'єкті будівництва торгівельного центру "Метро "Кеш
енд Кери". Договірна ціна робіт по даному договору становила
1347942 грн.
13 червня 2003 року між позивачем та ДП "Квіза-Трейд"
укладено договір підряду N 13/06-03 на виконання комплексу
електромонтажних та пусконаналагоджувальних робіт по укріпленню
схеми електропостачання універсаму по вул. Васильківський, 8
в м. Києві вартістю 39565 грн.
22 липня 2003 року між позивачем та ДП "Квіза-Трейд" укладено
договір підряду N 13/06-03 на виконання електромонтажних робіт по
магістральним мережам електропостачання супермаркету по
вул. Кудряшова, 1 в м. Києві вартістю 8766 грн.
14 вересня 2003 року між позивачем та ДП "Квіза-Трейд"
укладено договір підряду N 4/09-03 на виконання електромонтажних
робіт по зовнішньому освітленню автостоянки універсаму N 3 за
адресою пл. Дружби Народів, 6 в м. Києві вартістю 29824,80 грн.
28 жовтня 2003 року між позивачем та ДП "Квіза-Трейд"
укладено договір підряду N 28/10-03 на виконання робіт по
зовнішньому освітленню універсаму "Велика Кишеня" по
вул. Васильківській, 8 в м. Києві. Договірна ціна робіт по даному
договору становила 33 711,20 грн.
На виконання вищевказаних договорів підряду між позивачем та
ТОВ "Спецбудсервіс" укладено п'ять договорів підряду, а саме:
N 109 від 21 лютого 2003 року на виконання
загальнобудівельних, електромонтажних та пусконалагоджувальних
робіт при переобладнанні універсаму, розташованого на пл. Дружби
Народів, 6 в м. Києві;
N 108 від 20 лютого 2003 року на виконання
загальнобудівельних, електромонтажних та пусконалагоджувальних
робіт при переобладнанні універсаму, розташованого по
вул. Васильківській, 8 в м. Києві;
N 113 від 27 лютого 2003 року на виконання
загальонобудівельних, електромонтажних робіт при тимчасовому
електропостачанні будівельного об'єкту - торгівельного центру
"Метро "Кеш енд Кери", розташованого по вул. Кільцева дорога, 1 в
м. Києві;
N 118 від 10 березні 2003 року на виконання
загальнобудівельних, електромонтажних та пусконалагоджувальних
робіт при переобладнанні універсаму, розташованого по
вул. Кудряшова, 1 в м. Києві;
N 126 від 19 травня 2003 року на виконання
загальнобудівельних, електромонтажних робіт по проведенню
кабельної лінії на будівництві об'єкту торгівельного центру "Метро
"Кеш енд Кери", розташованого по вул. Кільцева дорога, 1 в
м. Києві.
На виконання умов вищевказаних договорів підряду між
позивачем та ТОВ "Спецбудсервіс" за період з 01.01.2003 р. по
01.01.2004 р. були підписані акти виконаних робіт, згідно яких
загальна вартість виконаних робіт складає 1027287,60 грн., у т.ч.
ПДВ - 171214,60 грн.
ТОВ "Спецбудсервіс" були надані позивачу податкові накладні,
які позивачем відображені в книзі придбання товарів (робіт,
послуг) та на підставі яких позивач суми податку на додану
вартість включив до складу податкового кредиту в податкових
деклараціях з податку на додану вартість у відповідних періодах, а
вартість придбаних робіт включена до складу валових витрат у
відповідних періодах.
Позивачем проведений розрахунок з ТОВ "Спецбудсервіс" на
загальну суму 1027287,60 грн., у т.ч. ПДВ 171214,60 грн., що
підтверджується виписками банку по рахунку позивача.
Договори підряду між позивачем та ТОВ "Спецбудсервіс"
сторонами виконані в повному обсязі та недійсними в установленому
законом порядку не визнані.
Відповідно до пункту 5.1 ст. 5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
валові витрати
виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у
грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як
компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються
(виготовлюються) таким платником податку для їх подальшого
використання у власній господарській діяльності.
Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 ст. 5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
визначено, що до
складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених
(нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою,
організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт,
послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, встановлених
пунктами 5.3-5.8 ст. 5 цього Закону.
Згідно пункту 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
господарська діяльність - це
будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в
грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли
безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є
регулярною, постійною та суттєвою.
Апеляційна інстанція прийшла до обгрунтованого висновку, що
оскільки придбані у ТОВ "Спецбудсервіс" роботи були використані
позивачем у власній господарській діяльності шляхом продажу
результатів цих робіт замовникам за договорами підряду (ТОВ
"Основа Солстрой" та ДП "Квіза-Трейд") і позивачем внаслідок цього
отриманий прибуток, то витрати, пов'язані з придбанням вказаних
робіт відносяться до валових витрат згідно пункту 5.1 ст. 5 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Обгрунтованість такого висновку суду апеляційної інстанції
підтверджується наявними у справі доказами: копіями вищезазначених
договорів підряду, актів виконаних робіт, виписками банку по
рахунку позивача, копіями податкових накладних.
Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
встановлено, що
не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не
підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими
документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачені
правилами ведення податкового обліку.
Статтею 11 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
встановлено правила ведення податкового
обліку. Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 Закону датою
збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка
припадає на податковий період протягом якого відбувається одна із
подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських
рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в
разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси підприємства
податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для
робіт (послуг) дата фактично отримання платником податків
результатів робіт (послуг).
Відповідно до частин 2, 3 ст. 9 Закону України "Про
бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ) (996-14)
підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є
первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських
операцій. Первинні документи повинні бути складені під час
здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -
безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування
оброблених даних на підставі первинних документів можуть
складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені
на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові
реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву
підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг
господарської операції, одиницю виміру господарської операції:
посади осіб відповідальних за здійсненням господарської операції і
правильність її оформлення особистий підпис або інші дані, що
дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні
господарської операції.
Судом апеляційної інстанції дана правильна оцінка
вищезначеним документам бухгалтерського і податкового обліку,
наданими позивачем, як доказам, що підтверджують характер витрат
позивача з придбання робіт у ТОВ "Спецбудсервіс" як валових
витрат.
Відтворення цих витрат в податковому обліку здійснено
позивачем з дотриманням правила підпункту 11.2.1 пункту 11.2
ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податковий кредит
звітного періоду складається із сум податків сплачених
(нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з
придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до
складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи
нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 цієї статті
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
датою виникнення права платника податку на
податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або
дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в
оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової
накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів
(робіт, послуг).
Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не дозволяється
включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті
податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними
деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку
податковим органом суми податку, попередньо включені до складу
податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим
пунктом документами, платник податку несе відповідальність у
вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством,
нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену
зазначеними цим підпунктом документами.
Апеляційна інстанція встановила, що податкові накладні, на
підставі яких позивач сформував податковий кредит, з приводу якого
виник спір, мають всі обов'язкові реквізити, передбачені
підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 ст.7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, та скріплені печаткою продавця -
ТОВ "Спецбудсервіс", що відповідає пункту 18 Указу Президента "Про
деякі зміни в оподаткуванні" від 07.08.98 N 857/98 ( 857/98 ) (857/98)
.
Наявність у ТОВ "Спецбудсервіс" статусу платника ПДВ
відповідачем не оспорюється.
Відповідно до ст. 34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
обставини
справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені
певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими
засобами доказування.
За змістом ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та
фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ) (996-14)
, підпункту 5.3.9
пункту 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
допустимими доказами правомірності включення платником грошових
сум валових витрат та податкового кредиту є відповідні документи
бухгалтерського та податкового обліку.
З врахуванням цього, а також положень ст. 32 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
щодо поняття доказів та засобів доказування в
господарському процесі суд апеляційної інстанції обгрунтовано
вважав доведеним позивачем факт наявності у нього валових витрат в
сумі 856073,00 грн. та податкового кредиту в сумі 171214,60 грн.
та дав правильну оцінку акту перевірки від 17.02.2004 р.
N 7/26-08/24364184, в частині посилань на пояснення громадян
Сироти Д.В., Сушка О.П., Скакуна В.М.
Таким чином, висновок апеляційного господарського суду про
визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від
20.02.2004 р. N 29231/0, від 07.05.2004 р. N 292311, від
06.07.2004 р. N 29231/2 про визначення суми податкового
зобов'язання за платежем з податку на прибуток в сумі
334752,00 грн., від 20.02.2004 р. N 302301/0, від 07.05.2004 р.
N 302311 та від 06.07.2004 р. N 30231/2 про визначення суми
податкового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість
в сумі 256822,00 грн., від 13.09.2004 р. N 111231/3 про визначення
суми податкового зобов'язання за платежем з податку на прибуток в
сумі 128400,00 грн. штрафних санкцій є обгрунтованим та
відповідаючим чинному законодавству.
Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги про
порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва залишити
без задоволення, а постанову Київського апеляційного
господарського суду від 23.11.2004 р. - без змін.