ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.04.2005 Справа N 20/1-5/17
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 16.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кочерової Н.О.,
суддів: Рибака В.В., Черкащенка М.М.,
за участю представників сторін:
від позивача - Піддубний Р.М. (дов. від 05.01.2005 р.);
від відповідача - не з'явилися;
розглянувши матеріали касаційної скарги ВАТ "ТММ-Банк"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
29.09.2004 р.
у справі N 20/1-5/17 господарського суду м. Києва
за позовом ВАТ "ТММ-Банк"
до Севастопольської міської державної адміністрації,
Севастопольської міської ради,
Управління у справах майна комунальної власності
Севастопольської міської державної адміністрації
про стягнення 5 111 062 грн.
за скаргою Севастопольської міської державної адміністрації
на дії ВДВС Ленінського районного управління юстиції
м. Севастополя
В С Т А Н О В И В:
Севастопольська міська державна адміністрація звернулась до
суду зі скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби
Ленінського районного управління юстиції м. Севастополя
(в подальшому - ВДВС Ленінського РУЮ м. Севастополя) щодо
накладення арешту на кошти Севастопольської
міськдержадміністрації, відкритих в Управлінні Державного
казначейства України в м. Севастополі.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.08.04 у справі
N 20/1-5/17 Севастопольській міській державній адміністрації
відмовлено у задоволенні скарги з мотивів її необґрунтованості.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
29.09.04 зазначена ухвала господарського суду м. Києва скасована з
підстав порушення господарським судом ч. 2 ст. 25 Бюджетного
кодексу України ( 2542-14 ) (2542-14)
; прийнято нове рішення, яким
задоволена касаційна скарга.
У поданій касаційній скарзі ВАТ - "ТММ-Банк" просить
скасувати цю постанову Київського апеляційного господарського суду
та залишити без зміни ухвалу місцевого господарського суду.
При цьому, скаржник зазначає невірне застосування ч. 2 ст. 25
Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ) (2542-14)
апеляційним судом до
спірних правовідносин та неповне дослідження ним обставин справи.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи,
вислухавши пояснення представника скаржника в судовому засіданні,
перевіривши юридичну оцінку судовими інстанціями обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
ними норм матеріального і процесуального права прийшла до висновку
про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги
виходячи з наступного.
Матеріалами справи підтверджується наступне.
10.02.02 господарським судом м. Києва видано наказ
N 20/1-5/17 про стягнення з Севастопольської
міськдержадміністрації на користь ВАТ "ТММ-Банк" 5111162 грн.
основного боргу та 1769 грн. судових витрат.
Постановою від 05.07.04 ВДВС Ленінського РУЮ м. Севастополя
накладено арешт на грошові кошти у сумі 5111162 грн., які
знаходяться на рахунках: N 3520008000100, N 35229010000100,
35216001000100, N 35226002000100, N 35224004000100 в Управлінні
ДКУ м. Севастополя.
Постановою Першого заступника начальника ВДВС Ленінського РУЮ
м. Севастополя від 07.07.04 знято арешт з рахунку боржника
N 35216001000100 в Управлінні ДКУ в м. Севастополі в зв'язку з
його приналежністю до захищених рахунків.
Ці дії вчинені до подання скарги Севастопольської
міськрдержадміністрації.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
вимоги державного виконавця щодо виконання
рішень господарських судів є обов'язковими для усіх органів,
організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на
території України.
Відповідно до п. 2.2. п. 2 Положення про єдиний казначейський
рахунок, затверджений наказом Державного казначейства України від
26.06.02 N 212 ( z0594-02 ) (z0594-02)
, зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 18.07.02 N 594/6882 в органах Державного казначейства
відкриваються рахунки розпорядникам та одержувачам бюджетних
коштів.
Отже, кошти бюджетних організацій зберігаються на рахунках,
відкритих в цих органах.
Відповідно до змісту першого речення ч.2 ст. 25 Бюджетного
кодексу України ( 2542-14 ) (2542-14)
списання коштів з реєстраційних
рахунків бюджетних установ, якою є скаржник, дозволяється.
Оскільки рішенням суду передбачено стягнення коштів з
рахунків Севастопольської міськдержадміністрації, а не з
Держказначейства чи з Державного бюджету, то дії виконавчої
служби, з урахуванням викладеного, є правомірними.
Зміст другого речення п. 2 ст. 25 Бюджетного кодексу України
( 2542-14 ) (2542-14)
свідчить лише про заборону погашення списаних з
бюджетних організацій коштів за рахунок Державного
бюджету України та місцевих бюджетів.
З урахуванням зазначеного, посилання апеляційного суду на цю
норму, як підставу для скасування ухвали місцевого господарського
суду м. Києва від 03.08.04, є помилковим.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ "ТММ-Банк" задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
29.09.04 у справі N 20/1-5/17 скасувати.
Ухвалу господарського суду м. Києва від 03.08.04 у справі
N 20/1-5-17 залишити без зміни.