ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.04.2005 Справа N 13/268
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 26.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд у складі колегії суддів: <...>,
розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємця П.В.В. на
постанову від 06.12.2004 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду у справі N 13/268 господарського суду
Кіровоградської області за позовом Приватного підприємця П.В.В. до
Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради; 3-ті особи
Кіровоградське міське управління земельних ресурсів, Комунальне
ремонтно-експлуатаційне підприємство N 14, про визнання недійсним
договору оренди земельної ділянки, за участю представників сторін:
позивача - Шпак Ю.В. (дов. N 5118 від 19.08.2004), відповідача -
Гора І.Ю. (дов. N 23/11 від 04.01.2005), 3-ої особи
Кіровоградського міського управління земельних ресурсів -
Нікішов Г.І. (дов. N 97 від 12.01.2005).
За згодою сторін відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні від 14.04.2005 були оголошені лише вступна та
резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського
суду України.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від
10.09.2004 р. (суддя <...>) у задоволенні позову суб'єкта
підприємницької діяльності - фізичної особи приватного підприємця
П.В.В. відмовлено з посиланням на необґрунтованість позовних
вимог.
Постановою колегії суддів Дніпропетровського апеляційного
господарського суду у складі: <...> від 06.12.2004 рішення
місцевого господарського суду залишено без змін.
Приватний підприємець П.В.В. звернувся до Вищого
господарського суду України із касаційною скаргою на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду, вважаючи, що
дана постанова прийнята внаслідок неправильного застосування норм
матеріального права, а тому просить постанову апеляційного
господарського суду та рішення місцевого господарського суду у
даній справі скасувати, позов задовольнити.
Колегія суддів Вищого господарського суду України,
розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємця П.В.В. на
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду,
заслухавши представників сторін та перевіривши наявні матеріали
справи на предмет правильності їх оцінки судом, а також
правильність застосування норм матеріального і процесуального
відзначає наступне:
Господарськими судами при розгляді справи було встановлено,
що між виконкомом Кіровоградської міської ради і приватним
підприємцем П.В.В. був укладений договір оренди земельної ділянки
від 20.01.2000 р. N 783949, відповідно до якого "Орендодавець" на
підставі рішення дванадцятої сесії Кіровоградської міської ради
23 скликання N 402 від 23.11.99 р. надає, а "Орендар" приймає в
тимчасове довгострокове користування на умовах оренди користування
строком на 25 років земельну ділянку площею 72,2 кв. м під
розміщення стоматологічного кабінету, роздрібну торгівлю і
комерційні послуги за адресою: <...>.
Приватний підприємець П.В.В., посилаючись на те, що
вищевказаний договір між сторонами укладений всупереч чинному
законодавству, звернувся до господарського суду з позовом про
визнання договору N 783949 від 20.01.2000 р. недійсним. В
обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що земельна
ділянка закріплена і перебуває в постійному користуванні третьої
юридичної особи - комунального ремонтно-експлуатаційного
підприємства N 14, що має державний акт на право постійного
користування цією ділянкою. На думку позивача, відповідач при
укладенні договору оренди земельної ділянки з ПП П.В.В. не
повідомив останнього про наявні обмеження і утруднення в
користуванні земельною ділянкою, яка передана позивачу в оренду, і
правах інших осіб, що мають відношення до даної ділянки.
Господарськими судами також було встановлено, що посилання
ПП П.В.В. на те, що на момент підписання договору оренди на
земельну ділянку відповідач не повідомив його про те, що на цю
ділянку малися права інших осіб (комунальне
ремонтно-експлуатаційне підприємство N 14 р. Кіровоград і
об'єднання власників багатоквартирного будинку), не обґрунтоване,
тому що документів на право власності земельної ділянки будинку
N ... по вул. ... суду представлено не було. За даними
відповідача - виконкому Кіровоградської міської ради, і управління
земельних ресурсів землі під житловим будинком перебувають у
веденні Кіровоградської міської ради, тому регулювання земельних
відносин на території міст відноситься до компетенції міських рад
(ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
, ст. 10 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
, що
діяли на момент підписання договору).
Позивач придбав житлове приміщення в будинку N ... по
вул. ... з метою функціонування стоматологічного кабінету, але
оскільки не можна здійснювати підприємницьку діяльність у нежилому
приміщенні без права користування земельною ділянкою, позивач
звернувся до відповідача про укладення договору оренди земельної
ділянки, що був підписаний сторонами після прийняття
Кіровоградською міською радою рішення N 402 від 23.11.99 р. "Про
узгодження матеріалів інвентаризації земель".
Посилання касатора на наказ Державного комітету України по
земельних ресурсах, Державного комітету зі справ містобудування й
архітектури, Державного комітету України по житлово-комунальному
господарству і Фонду державного майна N 31/30/53/396 ( z0203-96 ) (z0203-96)
від 05.04.96 р. "Про затвердження Положення про порядок
встановлення і закріплення границь прибудинкових територій діючого
житлового фонду..." не приймається до уваги, оскільки п. 2
зазначеного Положення регламентує встановлення і закріплення меж
прибудинкових територій діючого житлового фонду і передачі їх у
спільне користування членам об'єднань багатоквартирних будинків, а
таке об'єднання, як встановлено судами, не створювалось і позивач
не є членом такого об'єднання.
Що стосується посилання Приватного підприємця на те, що
земельна ділянка площею ... кв. м знаходиться в спільній власності
всіх мешканців, у тому числі і власників квартир N ... і ..., не
приймається до уваги і не може служити підставою для визнання
договору N 783949 від 20.01.2000 р., тому що єдиним користувачем
земельної ділянки є позивач. Іншим мешканцям земельні ділянки не
належать по вищевказаній адресі (документів про оренду земельної
ділянки чи придбання її у власність позивачем не надано).
Згідно імперативних вимог ст.ст. 111-5, 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція на
підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє
рішення місцевого господарського суду чи постанову апеляційного
господарського суду виключно на предмет правильності застосування
згаданими господарськими судами норм матеріального і
процесуального права, тобто, в межах юридичної оцінки фактичних
обставин справи.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова
апеляційного господарського суду України відповідає нормам чинного
законодавства і має бути залишена без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого
Господарського суду України П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу Приватного підприємця П.В.В. залишити без
задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 06.12.2004 у справі N 13/268 господарського суду
Кіровоградської області залишити без змін.