ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 14.04.2005                                Справа N 11/156-04-4118

         (ухвалою Судової палати у господарських справах

              Верховного Суду України від 16.06.2005

         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

     головуючого - Остапенка М.І.

     суддів: Борденюк Є.М., Харченка В.М.

     розглянувши касаційну скаргу Державної комісії з  регулювання
ринків фінансових послуг в Україні

     на постанову Одеського апеляційного господарського  суду  від
13.09.2004 року

     у справі за позовом Державної комісії  з  регулювання  ринків
фінансових послуг в Україні

     до АТЗТ  "Українсько-Російсько-Ірландська  страхова  компанія
"ІНТО"

     про стягнення коштів

     В С Т А Н О В И В:

     у червні  2004  року,  Державна  комісія з регулювання ринків
фінансових послуг в Україні звернулась до суду з  позовною  заявою
про  стягнення  з  АТЗТ  "Українсько-Російсько-Ірландська страхова
компанія "ІНТО" 8  500  грн.  штрафу  за  порушення  вимог  Закону
України  "Про  запобігання  та  протидію  легалізації (відмиванню)
доходів, одержаних   злочинним   шляхом"   ( 249-15    ) (249-15)
            від
28.11.2002 року.

     Рішенням господарського    суду    Одеської    області    від
01.07.2004 року,   залишеним   без   змін   постановою   Одеського
апеляційного господарського суду від 13.09.2004 року у задоволенні
позову відмовлено.

     У касаційній  скарзі  позивач  посилається  на   помилковість
висновків  суду,  неправильну  правову  оцінку  обставин  справи і
просить  постановлені  у  справі  судові  рішення   скасувати   та
постановити нове рішення про задоволення позову.

     Заслухавши суддю-доповідача,  пояснення представників сторін,
перевіривши матеріали  справи  та  обговоривши  доводи  касаційної
скарги  судова  колегія  вважає,  що  касаційна скарга не підлягає
задоволенню виходячи з наступного.

     Згідно Закону   України   "Про   запобігання   та    протидію
легалізації (відмиванню)   доходів,  одержаних  злочинним  шляхом"
( 249-15 ) (249-15)
         від 28.11.2002 року,  відповідач є суб'єктом первинного
фінансового моніторингу на якого покладено обов'язок по виявленню,
відповідно до цього закону,  фінансових операцій,  що можуть  бути
пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів.

     До таких  фінансових  операцій,  що  підлягають обов'язковому
фінансовому моніторингу,  ст.  11  Закону  ( 249-15  ) (249-15)
          відносить
фінансову  операцію,  якщо  сума дорівнює чи перевищує 80 000 грн.
або дорівнює чи перевищує суму у  іноземній  валюті,  еквівалентну
80 000  грн.,  та  має  одну  або  більше  ознак,  визначених цією
статтею,  зокрема   щодо   виплати   фізичній   особі   страхового
відшкодування або отримання страхової премії.

     Зазначене визначення   фінансової   операції,   що   підлягає
обов'язковому фінансовому моніторингу  слід  розуміти  як  виплату
фізичній особі  страхового  відшкодування  на  суму  не  меншу ніж
80 000  грн.  або  отримання  страховиком  страхової  премії   від
фізичної  особі  на  цю  суму,  а  тому  суд  першої  інстанції  і
апеляційний суд правильно визнали надуманими посилання позивача на
порушення відповідачем зазначеної норми при отриманні платежів від
юридичних осіб,  вказаних у акті від 15.01.2004 року, обґрунтовано
відмовили  у  позові  і  підстав  для  скасування судових рішень з
наведених у касаційній скарзі мотивів судова колегія не вбачає.

     Враховуючи наведене,   керуючись   ст.ст.    111-9,    111-11
ГПК України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський  суд України,  -
П О С Т А Н О В И В:

     Касаційну скаргу  залишити  без  задоволення,   а   постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2004 року,  -

без змін.