ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.04.2005 Справа N 2-10/11019-04
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 09.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя - Першиков Є.В.
судді: Савенко Г.В., Ходаківська І.П.
розглянувши касаційні скарги Євпаторійської об'єднаної
державної податкової інспекції
на постанову від 09.11.2004 р. Севастопольського апеляційного
господарського суду
у справі N 2-10/11019-04 господарського суду Автономної
Республіки Крим
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи
Ш.А.О.
до Євпаторійської ОДПІ
про Визнання недійсним рішення
За участю представників сторін: не з'явилися
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
27.08.2004 р. у справі N 2-10/11019-04, яке залишене без змін
постановою від 09.11.2004 р. Севастопольського апеляційного
господарського суду позов задоволено, визнано недійсним спірне
рішення Євпаторійської ОДПІ.
Відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову від
09.11.2004 р. Севастопольського апеляційного господарського суду
та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
27.08.2004 р. у справі N 2-10/11019-04 і прийняти нове рішення про
відмову в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи
правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки N 002908
від 14.06.04 р. встановлено факт реалізації тютюнових виробів без
декларацій про встановлені виробником максимальні роздрібні ціни
на тютюнові вироби, а також реалізація тютюнових виробів за цінами
вище максимальних.
В позовній заяві позивач вказує, що при проведенні перевірки
посадовим особам податкової інспекції була надана декларація про
максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби N 1900/6 від
22.04.2004 р., яка знаходилася на місці торгівлі в ящику робочого
столу, що податковим органом не заперечується ні у відзиві на
позов, ні в апеляційній та касаційній скаргах.
Спірне податкове повідомлення-рішення N 0002372330/0 від
24.06.2004 р. про застосування до позивача фінансових санкцій в
розмірі 1700 грн. прийняте, як зазначено в ньому, за відсутність
на видному місці торгівлі завіреної виробником чи імпортером копії
декларації про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби.
Місцевим та апеляційним господарськими судами спірне
податкове повідомлення рішення визнано недійсним з тих підстав, що
порушення вказане в спірному рішенні за яке і застосовані
фінансові санкції не передбачено статтею 17 Закону України "Про
державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим,
коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами"
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає,
що відповідно до абзацу 5 статті 17 Закону України "Про державне
регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і
плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами"
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
до суб'єктів підприємницької діяльності
застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової
(включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом,
алкогольними напоями та тютюновими виробами за відсутності у місці
торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинних
декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, які
продаються у такому місці торгівлі, - 200 відсотків вартості
отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.
Отже, вказана норма чітко визначає застосування штрафної
санкції саме за відсутність в місці торгівлі декларацій про
максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, які продаються у
такому місці торгівлі, а не за порушення правил щодо розміщення їх
на видному місці.
Таким чином, місцевим та апеляційним судами обґрунтовано
відхилено посилання податкового органу на ст. 6 Декрету КМУ "Про
акцизний збір" ( 18-92 ) (18-92)
, оскільки вона не визначає підстави
застосування вказаної штрафної санкції.
Щодо твердження відповідача про неправомірне покладення на
нього витрат по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ст. 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
стороні, на користь
якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за
рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена
від сплати державного мита. Витрати на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу покладаються при задоволенні
позову - на відповідача.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що
оскаржувана постанова апеляційного господарського суду прийнята у
відповідності до вимог чинного законодавства і підстави для її
зміни або скасування відсутні.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Євпаторійської об'єднаної державної
податкової інспекції залишити без задоволення.
Постанову від 09.11.2004 р. Севастопольського апеляційного
господарського суду та рішення господарського суду Автономної
Республіки Крим від 27.08.2004 р. у справі N 2-10/11019-04
залишити без змін.