Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко

В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою

відповідальністю “Агро-Лан”, смт Куликів Жовківського району

Львівської області (далі –ТОВ “Агро-Лан”)

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від

06.09.2005

зі справи № 3/216-13/233

за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального

захисту інвалідів (далі –відділення Фонду)

до ТОВ “Агро-Лан”

про стягнення штрафних санкцій у сумі 23 697 грн. за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2004 році.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача –не з’яв.,

відповідача –Олексин Т.Т.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський

суд України

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Львівської області від 21.06.2005 (суддя Станько Л.Л.) у позові в частині стягнення 15 798 грн. штрафних санкцій відмовлено, а у частині стягнення 7 899 грн. штрафних санкцій позов залишено без розгляду. Рішення суду першої інстанції з посиланням на приписи статей 19 – 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (875-12) (далі –Закон (875-12) ) мотивовано працевлаштуванням ТОВ “Агро-Лан” у 2004 році трьох інвалідів, незважаючи на те, що ці інваліди працювали у відповідача не протягом усього звітного періоду.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.09.2005 (колегія суддів у складі: суддя Скрутовський П. Д. - головуючий, судді Онишкевич В.В., Слука М.Г.) задоволено апеляційну скаргу відділення Фонду, рішення господарського суду Львівської області від 21.06.2005 скасовано, позов задоволено: стягнуто з ТОВ “Агро-Лан” на користь відділення Фонду 23 697 грн. штрафних санкцій. Постанову суду апеляційної інстанції з посиланням на приписи статей 19-20 Закону (875-12) , пункту 5 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 № 314 (314-95-п) (далі –Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів (314-95-п) ), Інструкції із статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 07.07.1995 № 171 (z0287-95) , мотивовано тим, що, по-перше, у звітному періоді ТОВ “Агро-Лан працевлаштовано лише одного інваліда, а, по-друге, ТОВ “Агро-Лан” не доведено повідомлення у звітному періоді органів працевлаштування про наявність на його підприємстві вільних робочих місць, на яких могла використовуватися праця інвалідів.

У касаційній скарзі від 14.09.2005 до Вищого господарського суду України ТОВ “Агро-Лан” просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.09.2005 і залишити в силі рішення господарського суду Львівської області від 21.06.2005. Скаргу з посиланням на приписи статті 20 Закону (875-12) мотивовано тим, що судом апеляційної інстанції неправильно обчислено кількість працюючих інвалідів на ТОВ “Агро-Лан” у 2004 році, оскільки фактично у звітному періоді на підприємстві відповідача працювало три інваліда.

У відзиві на касаційну каргу відділення Фонду заперечує проти доводів скарги і просить оскаржувану постанову залишити без змін, а касаційну скаргу відповідача –без задоволення.

Сторони відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі –ГПК (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги. Представники позивача у судове засідання не з’явилися.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що відповідно до звіту ТОВ “Агро-Лан” за формою державної статистичної звітності № 10-ПІ поштова - річна “Звіт про зайнятість інвалідів” на підприємстві відповідача у 2004 році норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів становив 4 особи.

Судові інстанції розійшлися у висновках про кількість працевлаштованих інвалідів на ТОВ “Агро-Лан” у звітному періоді. Суд першої інстанції вважає, що у 2004 році на підприємстві відповідача працювали, хоча й не протягом усього звітного періоду, три інваліда, а суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з урахуванням вимог Інструкції із статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 07.07.1995 № 171 (z0287-95) , у відповідача працював лише один інвалід у звітному періоді.

Крім того, судом апеляційної інстанції додатково встановлено, що:

- за розрахунком відділення Фонду відповідач має сплатити 23 697 грн. штрафних санкцій за трьох непрацевлаштованих інвалідів у звітному періоді відповідно до встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів;

- ТОВ “Агро-Лан” не доведено повідомлення органів працевлаштування інвалідів у звітному періоді про наявність на його підприємстві вільних робочих місць, на яких могла використовуватися праця інвалідів.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання про правомірність стягнення з ТОВ “Агро-Лан” штрафних санкцій, передбачених статтею 20 Закону (875-12) .

Відповідно до вимог чинного законодавства встановлено певні вимоги до створення робочих місць інвалідів на підприємствах, порядку працевлаштування інвалідів на підприємствах, а також визначено порядок їх обчислення.

Обґрунтованими є доводи скаржника про порушення судовими інстанціями зі справи норм матеріального права в обчисленні кількості працевлаштованих інвалідів ТОВ “Агро-Лан” у звітному періоді з огляду на плинність цих кадрів.

Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про необхідність обчислення кількості працевлаштованих інвалідів на ТОВ “Агро-Лан” відповідно до вимог Інструкції із статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 07.07.1995 № 171 (z0287-95) . У Звіті про зайнятість інвалідів за формою державної статистичної звітності № 10-ПІ поштова - річна, затвердженого наказом Мінпраці України від 29.12.2004 № 338 (z1671-04) , що був чинним на час спірних правовідносин сторін зі справи, передбачено, що чисельність штатних працівників, яким за висновками медико-соціальних експертних комісій встановлена інвалідність, визначається в особах за правилами пунктів 3.3.1 –3.3.3 Інструкції із статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 07.07.1995 № 171 (z0287-95) . Згідно з підпунктом 3.3.3 розділу ІІІ цієї Інструкції середньооблікова чисельність працівників за період з початку року (в тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули, тобто відповідно на 2,3,4...12. Проте апеляційною інстанцією, як і судом першої інстанції, не перевірено середньооблікову чисельність інвалідів, що працювали на ТОВ “Агро-Лан” у звітному періоді, за правилами цієї Інструкції. Тому попередніми судовими інстанціями зі справи порушено правила статті 43 ГПК (1798-12) у встановленні даних про цю чисельність.

З огляду на викладені вимоги нормативно-правових актів касаційна інстанція не вважає коректною обчислену попередніми судовими інстанціями середньооблікову чисельність інвалідів, що працювали на підприємстві відповідача у 2004 році.

Касаційна інстанція відповідно до частини другої статті 111-7 ГПК (1798-12) не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Тому рішення попередніх судових інстанцій зі справи підлягають скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд до суду першої інстанції. За новим розглядом справи суд має з’ясувати фактичні дані про середньооблікову чисельність інвалідів, що працювали на ТОВ “Агро-Лан” у 2004 році.

За змістом приписів пунктів 8 та 9 статті 3, пункту 4 частини 1 статті 17, частини 4 статті 50, статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) до компетенції адміністративних судів не віднесено спори, де позивачами є відділення Фонду соціального захисту інвалідів. На даний час статтею 50 цього Кодексу (2747-15) встановлено вичерпний перелік позовів, за якими юридичні та фізичні особи, що не є суб’єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами у справі за позовами суб’єктів владних повноважень. Отже спір з цієї справи відноситься до підвідомчості господарських судів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111-7 - 111-12 ГПК (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Лан” задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 21.06.2005 і постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.09.2005 з цієї справи скасувати.

Справу № 3/216-13/233 передати на новий розгляд до господарського суду Львівської області.