ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.04.2005 Справа N 31/320
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 26.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кравчука Г.А., суддів: Грейц К.В., Першикова Є.В., за
участю представників: позивача не з'явилися; відповідача -
Кузнєцова О.В., розглянувши матеріали касаційної скарги Державної
податкової інспекції у м. Макіївці на постанову від 08.02.2005
Донецького апеляційного господарського суду у справі
господарського суду Донецької області N 31/320 за позовом
Державної податкової інспекції у м. Макіївці, 3 особа на стороні
позивача без самостійних вимог до ВАТ "Макіївський комбінат
хлібопродуктів" - Відділення державного казначейства у
м. Макіївці, про стягнення 875900 грн., В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області (суддя
Кододова О.В.) від 09.12.2004, залишеним без змін постановою
Донецького апеляційного господарського суду (колегія у складі:
Алєєва І.В. - головуючий, суддів Величко Н.Л., М'ясищев А.М.) від
08.02.2005 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Судові рішення
мотивовані тим, що позивачем не надано доказів перерахування та
отримання відповідачем бюджетних позичок у 1995-1997 рр., які
фактично були надані сільськогосподарським товаровиробникам, а не
відповідачеві.
ДПІ у м. Макіївці, не погоджуючись з такими рішеннями,
звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить скасувати рішення першої інстанції та
постанову апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким
стягнути з ВАТ "Макіївський комбінат хлібопродуктів"
заборгованість перед Державним бюджетом у сумі 875900 грн.
Касатор вважає, що судами попередніх інстанцій не враховано
вимоги діючих на той час нормативних актів, якими передбачено
обов'язок заготівельних підприємств здійснювати облік грошових
коштів та зерна, отриманих від товаровиробників, що
підтверджується наданими відповідачем реєстром заборгованості
товаровиробників перед бюджетом, звітом про використання та
повернення бюджетної позички та довідкою про надання та повернення
бюджетної позички станом на 01.03.2004.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу проти її задоволення
заперечив, посилаючись на те, що товарно-матеріальні цінності за
рахунок бюджетних позичок одержували сільгосптоваровиробники, а
заготівельне підприємство, яким є відповідач, тільки здійснювало
облік заборгованості і не було ні отримувачем, ані розпорядником
бюджетних коштів. Первинні документи бухгалтерського обліку, які б
підтверджували надання бюджетної позички, відсутні, в т.ч. і у
відділенні державного казначейства у м. Макіївці.
Позивач своїм процесуальним правом на участь у судовому
засіданні касаційної інстанції не скористався.
Перевіривши у відкритому судовому засідання повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій,
ВАТ "Макіївський комбінат хлібопродуктів" здійснювало облік
бюджетної заборгованості товаровиробників перед бюджетом, а саме:
суми заборгованості по бюджетній позичці, наданої для фінансування
держконтракту 1995 р. - 9,8 тис. грн., суми заборгованості по
бюджетній позичці, наданої для закупівлі зерна, елітного і
сортового насіння за державним замовленням 1996 р. -
293,1 тис. грн., суми заборгованості по бюджетній позичці, наданої
на закупівлю продовольчого зерна сортового насіння за державним
замовленням 1997 р. - 573 тис. грн., а всього на загальну суму
875,9 тис. грн.
В 1995-1997 рр. закупівля зерна і сортового насіння у
сільгоспвиробників для держконтракту і держзамовлення проводились
за рахунок наданих державою бюджетних позичок. Зазначені
правовідносини врегульовані постановою Кабінету Міністрів "Про
стан підготовки до збиральних робіт і формування державного
контракту на закупівлю зерна у 1995 році" від 31.05.95 р. N 370
( 370-95-п ) (370-95-п)
, постановою Кабінету Міністрів України від
12.03.96 р. N 323 ( 323-96-п ) (323-96-п)
"Про задоволення державних потреб у
сільськогосподарській продукції на 1996 рік", постановою Кабінету
Міністрів України від 04.02.97 р. N 124 ( 124-97-п ) (124-97-п)
"Про
задоволення державних потреб у зерні в 1997 році".
З метою виконання зазначених постанов були затверджені
відповідні Порядки, а саме: спільним наказом Міністерства фінансів
України, Міністерства економіки України, Міністерства сільського
господарства і продовольства України від 12.07.95 р. N 119/109/193
( z0334-95 ) (z0334-95)
, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України
14.09.95 р. за N 334/870, затверджено Порядок надання і повернення
державної позички для фінансування державного контракту 1995 р. на
поставку до державних ресурсів зерна, сортового і гібридного
насіння зернових культур; спільним наказом Міністерства фінансів
України та Міністерства сільського господарства і продовольства
України від 11.04.96 N 72/113 ( z0265-96 ) (z0265-96)
, зареєстрованим в
Міністерстві юстиції України 04.06.96 за N 265/1290, затверджено
Порядок надання і повернення бюджетної позички на закупівлю
продовольчого зерна, елітного і сортового насіння за державним
замовленням 1996 року; спільним наказом Міністерства сільського
господарства і продовольства України, Міністерства фінансів
України та Державної акціонерної компанії "Хліб України" від
04.03.97 N 70/54/18 ( z0212-97 ) (z0212-97)
, зареєстрованим в Міністерстві
юстиції України 06.06.97 за N 212/2016, затверджено Порядок
надання бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна і
сортового насіння за державним замовленням 1997 року.
Відповідно до вищенаведених Порядків безвідсоткова бюджетна
позичка надавалась фінансовим органом (рай (міськ) фінвідділом в
1995 р., відділенням державного казначейства в 1996-1997 рр.) за
трьохсторонніми угодами, укладеними цими органами з заготівельним
(переробним) підприємством та сільгосптоваровиробником. Державним
замовником на поставку продовольчого зерна до державних ресурсів
був Мінсільгосппрод і ДАК "Хліб України", заготівельні та
переробні підприємства і організації якого мали укладати з
товаровиробниками (виконавцями державного замовлення) державний
контракт на закупівлю зерна. При цьому надання бюджетної позички
рай(міськ)фінвідділами чи органами державного казначейства
здійснювалось або шляхом авансування оплати витрат
сільгоспотоваровиробників на закупівлю пально-мастильних
матеріалів, насіння, міндобрив, засобів захисту рослин, запчастин,
сільгосптехніки, витрат на капремонт техніки та погашення
установам банків заборгованості по кредитах тощо на підставі
поданих товаровиробниками документів (рахунків-фактур,
товаротранспортних накладних та ін.), або шляхом надання позички у
вигляді матеріально-технічних ресурсів, в т.ч. зерно- і
кормозбиральних комбайнів. Фіноргани забезпечували облік укладених
контрактів та надання авансів в розрізі товаровиробників та
заготівельних організацій, а останні забезпечували окремий облік
зерна, прийнятого від товаровиробників, і проводили остаточні
розрахунки з ними за поставлене зерно після відшкодування
товаровиробниками суми авансу.
Контроль за виконанням держконтракту (держзамовлення)
покладався на Мінсільгосппрод, ДАК "Хліб України" і заготівельні
організації, а за наданням та поверненням бюджетних позичок - на
Мінфін, фінансові органи, органи держказначейства.
Відповідальність перед фінорганами за підсумками проведених
ними документальних перевірок несли товаровиробники (за
недопоставку зерна на суму отриманого авансу) та заготівельні
організації (за неповернення бюджетних позичок).
З матеріалів справи вбачається, що ВАТ "Макіївський комбінат
хлібопродуктів" є правонаступником Орендного підприємства
"Макіївський комбінат хлібопродуктів", яке було заготівельним
підприємством та здійснювало облік грошових коштів, отриманих
сільськогосподарськими товаровиробниками у вигляді авансів, та
облік зерна, отриманого від останніх у виконання держконтракту
(держзамовлення), чим пояснюється наявність у відділення
державного казначейства звітів та довідок про використання та
повернення бюджетної позички, наданої заготівельним організаціям
для фінансування державного контракту (державного замовлення) на
зерно 1995-1997 рр., відповідно до яких ВАТ "Макіївський комбінат
хлібопродуктів" обліковує заборгованість по бюджетній позичці
станом на 01.03.2004 в сумі 875900 грн. і на підставі яких
податковим органом подано цей позов.
Судами попередніх інстанції встановлено, що будь-яких
бухгалтерських та/або банківських документів на підтвердження
перерахування відповідачеві і отримання ним спірної суми бюджетної
позички ні позивачем, ані органом держказначейства не надано.
Додатково подані відділенням державного казначейства у
м. Макіївці до суду апеляційної інстанції копії частини з
договорів за 1997 рік, зокрема, про надання бюджетної позички для
авансування закупівлі зерна та про закупівлю за державним
замовленням, без документального підтвердження їх виконання
правомірно не прийняті судом як докази реального виконання
сторонами зобов'язань за цими договорами і, відповідно, отримання
заготівельним підприємством, тобто відповідачем, бюджетної позички
на суму позову.
Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський
облік та фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ) (996-14)
підставою для
бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні
документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Первинні документи повинні складатись під час здійснення
господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після
її закінчення.
Нормою ст. 1 зазначеного Закону ( 996-14 ) (996-14)
встановлено, що
первинний документ - це документ, який містить відомості про
господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Як встановлено судами попередніх інстанцій і свідчать
матеріали справи, первинні документи, які фіксували отримання
державної позички сільськогосподарськими товаровиробниками, були
за строками зберігання знищені ВАТ "Макіївський комбінат
хлібопродуктів" відповідно до наказу Головного архівного
управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.98 р. N 41
після здійснення перевірок ДПІ у м. Макіївці, що підтверджується
актами перевірок від 27.08.97 р. N 23-1/1798, від 05.07.2000 р.
N 725/23-2, від 22.04.2002 р. N 444/23-011-1, від 10.06.2003 р.
N 663/23, актами здачі документальних матеріалів по ВАТ
"Макіївський комбінат хлібопродуктів", які не підлягали подальшому
зберіганню від 08.09.99 р., від 19.11.2002 р. При цьому
проведеними податковим органом перевірками не були встановлені
факти наявності за відповідачем простроченої заборгованості по
бюджетним позичкам.
Відділення Державного казначейства у м. Макіївці підтверджує,
що знищення платіжних документів за спірний період здійснювалось
на підставі наказу відділення Державного казначейства у м.
Макіївці від 16.09.2004 р. N 73А-О "Про створення експертної
комісії ВДК у м. Макіївці з питань знищення документів тимчасового
терміну зберігання", що правовою підставою знищення є наказ
Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від
20.07.98 р. N 41 ( z0576-98 ) (z0576-98)
"Про Перелік типових документів, які
створюються у діяльності органів державної влади і місцевого
самоврядування, інших установ, організацій, підприємств".
Таким чином, встановлена господарськими судами першої та
апеляційної інстанцій відсутність доказів фактичного перерахування
та отримання відповідачем бюджетних позичок за рахунок державного
бюджету у 1995-1997 рр. унеможливлює задоволення позову про
стягнення заборгованості за такими позичками.
Зважаючи на викладене, виходячи з обставин, встановлених
судами першої та апеляційної інстанцій, а також предмету позову,
судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для
скасування прийнятої у справі постанови.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
08.02.2005 р. у справі N 31/320 господарського суду Донецької
області залишити без змін, а касаційну скаргу державної податкової
інспекції у м. Макіївці без задоволення.