ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.04.2005 Справа 29/710
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 16.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого, Бур'янової С.С., Костенко Т.Ф.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ДПІ у Деснянському
районі м. Києва
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
20.07.2004 р.
у справі господарського суду м. Києва
за позовом ТОВ "Селса"
до ДПІ у Деснянському районі м. Києва
про визнання недійсним повідомлення-рішення,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: Середюк О.П. (дов. від 03.02.05),
відповідачів: Лебедєва Т.Г. (дов. від 03.08.04
N 2434/9/10-007),
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 14.05.04 господарського суду м. Києва позов
задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у
Деснянському районі м. Києва N 502601/0 від 17.06.03 р. Цим же
рішенням з ДПІ на користь позивача стягнуто 203 грн. судових
витрат.
Постановою від 20.07.04 Київського апеляційного
господарського суду рішення від 14.05.04 господарського суду
м. Києва залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, ДПІ у Деснянському
районі м. Києва звернулась до Вищого господарського суду України
із касаційною скаргою і просить їх скасувати, прийняти нове
рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на те, що судом
неправильно застосовано пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 11.3.1 п. 11.3
ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від
28.12.94 N 334/94-ВР ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
(далі Закон N 334/94-ВР),
пп. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України
"Про податок на додану вартість" від 03.04.97 N 168/97-ВР
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(далі Закон N 168/97-ВР).
ТОВ "Селса" подало до суду відзив на касаційну скаргу, у
якому просить залишити без змін постанову Київського апеляційного
господарського суду.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм процесуального права при
винесенні оспорюваного судового акту, дійшла висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як було встановлено судовими інстанціями, які приймали
рішення у даній справі, за результатами позапланової
документальної перевірки дотримання вимог податкового
законодавства щодо правильності нарахування та сплати податку на
прибуток, податку на додану вартість ТОВ "Селса" за 2002 рік ДПІ у
Деснянському районі складено акт N 27/26/047/32105588 від
13.06.03, у якому вказано, що за результатами перевірки позивача
за 2002 рік встановлено порушення позивачем ст. 4 п. 4.1
пп. 4.1.6, ст. 11 п.11.3 пп. 11.3.1 Закону N 334/94-ВР
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
- фактична сума валового доходу за 2002 рік складала
292120 грн., що на 287820 грн. більше, ніж по звітним даним
підприємства. Зокрема, перевіркою встановлено, що на розрахунковий
рахунок позивача надійшли кошти від ПП "Бліц", ПП "Компанія
"Рона", ТОВ "Сток-ВМ", ТОВ "Виробниче підприємство "Нерудпром"
м. Жовті Води, ЗАТ "Київпромзв'язокбуд" як оплата за банківські
гарантії. До перевірки не надано документів, крім банківської
виписки, які б підтверджували взаємостосунки з даними
підприємствами. По бухгалтерському обліку отримані кошти проведені
бухгалтерською проводкою Дт 311 "Розрахунковий рахунок" Кт 35
"Поточні фінансові інвестиції". Відповідно до пояснення головного
бухгалтера, бухгалтерських та первинних документів, підприємство
банківських гарантій нікому не надавало. З даними підприємствами
угод не укладало. До перевірки надано контракт #SC - 8 07/10/02
від 01.10.02 р. про спільну фінансовуінвестиційну діяльність між
ТОВ "Селса" та Selsa capital LLC. Відповідно до контракту спільне
інвестування окремих проектів здійснюється сторонами на підставі
додаткових угод та договорів до цього контракту. Інвестиційна
діяльність нерезидентів регламентується Законом України "Про
інвестиційну діяльність" за N 1560-XII ( 1560-12 ) (1560-12)
від
18.09.91 р., Законом України "Про режим іноземного інвестування"
за N 93/96-ВР ( 93/96-ВР ) (93/96-ВР)
від 19.03.96 р. та Положенням про
порядок державної реєстрації іноземних інвестицій за N 928
( 928-96-п ) (928-96-п)
від 07.08.96 р. Статями 23, 24 Закону України "Про
режим іноземного інвестування" за N 93/96-ВР від 19.03.96 р.
визначено, що Іноземні інвестори мають право укладати договори
(контракти) про спільну фінансово-інвестиційну діяльність, не
пов'язану із створенням юридичної особи, відповідно до
законодавства України. Господарська діяльність на підставі
договорів (контрактів) про спільну фінансово-інвестиційну
діяльність, не пов'язану із створенням юридичної особи,
регулюється законодавством України. Сторони за договорами повинні
вести окремий бухгалтерський облік та складати звітність про
операції, пов'язані з виконанням умов цих договорів, та відкрити
окремі рахунки в установах банків України. Контракти повинні бути
зареєстровані у терміни та в порядку, що встановлюються КМУ на
підставі Положення про порядок державної реєстрації іноземних
інвестицій за N 928 від 07.08.96 р.
Крім цього, згідно з п. 7.7 ст. 7 Закону N 334/94-ВР
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
спільна діяльність без створення юридичної особи з
метою оподаткування належить до діяльності особливого виду. Це
питання також регламентується Порядком ведення податкового обліку
та складання податкової звітності результатів спільної діяльності
на території України без створення юридичної особи, затвердженим
наказом ДПА України від 11.07.97 р. N 234 ( z0308-97 ) (z0308-97)
зі змінами
та доповненнями та Порядком складання Декларації про прибуток
підприємства, затвердженим наказом ДПА України від 08.07.97 р.
N 214 ( z0313-97 ) (z0313-97)
. На думку ДПІ, відповідно до зазначених
документів ТОВ "Селса", якому доручено вести облік результатів
спільної господарської діяльності, повинно було стати на облік у
ДПІ Деснянського району м. Києва, відкрити окремий банківський
рахунок, зареєструвати контракт про спільну фінансово-інвестиційну
діяльність. До перевірки не надано інформаційне повідомлення про
реєстрацію спільної фінансово-інвестиційної діяльності.
На запит N 1467/7/26-790 від 30.04.03 р. наданий ГВПМ ДПІ
Деснянського району м. Києва отримана відповідь за N 4 від
30.04.03 р. від ДПІ Деснянського району м. Києва, що ТОВ "Селса"
не зареєстровано Контракт #SC - 3 07/10/02 від 01.10.2002 про
спільну фінансово-інвестиційну діяльність. На запит за
N 1466/7/26-790 від 30.04.03 р. від АТ Кредит банк України"
отримана відповідь за N 05-603/03 від 06.05.03 р., що ТОВ "Селса"
окремого рахунка для здійснення спільної фінансово-інвестиційної
діяльності не відкривалось. На запит N 1999/10/26-790 наданого
ГВПМ ДПІ Деснянського району м. Києва, отримана відповідь від
Головного управління зовнішньоекономічних зв'язків та інвестицій
Київської міської державної адміністрації, що контракт від
01.10.02 р. не зареєстровано.
У зв'язку з викладеним ДПІ дійшла висновку, що кошти отримані
від вище перелічених підприємств, є ніщо інше, як безповоротна
фінансова допомога, яка підлягає оподаткуванню.
На підставі вказаного вище акту ДПІ у Деснянському районі
м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення N 502601/0 від
17.06.03 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання
з податку на прибуток підприємств та організацій у розмірі
129519,00 грн., у тому числі основний платіж - 86346,00 грн.,
штрафні санкції - 43173,00 грн.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає
обгрунтованим посилання судів, у цьому зв'язку, на Закон
N 334/94-ВР ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, згідно якого валовий доход - це
загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності,
отриманого нарахованого протягом звітного періоду. До валового
доходу належать: доходи від реалізації товарів (робіт, послуг)
(пп. 4.1.1 п. 4.1. ст. 4), доходи з інших джерел та від
позареалізаційних операцій, у тому числі у вигляді сум
безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податків у
звітному періоді, вартості товарів робіт, послуг, безоплатно
наданих платнику податків в звітному періоді, за винятком
випадків, коли така безповоротна фінансова допомога та безоплатні
товари (роботи, послуги) отримуються неприбутковими організаціями
у порядку, визначеному п. 7.11 цього Закону (пп. 4.1.6 п. 4.1
ст. 4).
Безповоротна фінансова допомога це: сума коштів, передана
платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними
договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи
повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і
субсидій), або без укладення таких угод; сума заборгованості
платника податків перед іншою юридичною чи фізичної особою, що
залишилась нестягнутою після закінчення строку позовної давності;
кредит або депозит, наданий платнику податку без встановлення
строків повернення його основної суми, за винятком кредитів,
наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у
банківських установах (п. 1.22 ст. 1 ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
В той же час, судами було встановлено, що протягом
III-IV кварталів 2002 року на розрахунковий рахунок ТОВ "Селса"
надійшли кошти від ПП "Бліц", ПП "Компанія Рона", ТОВ "Сток-ВМ",
ТОВ "Виробниче підприємство "Нерудбудпром", ЗАТ
"Київпромзв'язокбуд" на загальну суму 288710 грн., з них за
маркетингові послуги від ПП "Бліц" - 5340 грн., в т.ч. ПДВ
890 грн. та решта як оплата за банківські гарантії в
сумі 283370 грн.
При цьому відповідно до актів звірки між ТОВ "Селса" та
підприємствами (з ТОВ "Бліц" від 26.01.2004 р., з ПП "Компанія
Рона" від 26.01.2004 р., з ЗАТ "Київпромзв'язокбуд" від
02.01.2004 р, які сплатили кошти ТОВ "Селса" за банківські
гарантії встановлено наявність заборгованості останнього. Судами
також враховано вимоги вказаних підприємств згідно листів про
повернення коштів (ТОВ "Бліц" - лист від 27.01.2004 N 4,
ПП "Компанія Рона" - лист від 28.01.2004 р. N 42, претензія ЗАТ
"Київпромзв'язокбуд" від 27.08.2003 р. N 116, та від 14.01.2004 р.
N 3)) та те, що строк позовної давності по цим зобов'язанням не
закінчився.
За таких обставин обгрунтованим вбачається висновок судів про
те, що, вказані операції з отримання коштів від третіх осіб є
операціями з борговими вимогами та зобов'язаннями і повинні
розглядатися у відповідності з п. 7.9.1 п. 7.9 ст. 7 абз. 1, 4
Закону N 334/94-ВР ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, згідно якого не включаються до
валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно,
залучені платником податку у зв'язку з: залученням платником
податку майна (коштів) згідно з іншими цивільно-правовими
договорами, що не передбачають передачі права власності на таке
майно (кошти).
Відповідно до пп. 17.1.6 ст. 17 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" N 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
від
21.12.2000 р. у разі коли платника податків (посадову особу
платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від
сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або
недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження
податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник
податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за
наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі
п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк
недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
При цьому судами враховано, що відносно головного бухгалтера
ІОВ "Селса" Пижикової Т.В. порушено кримінальну справу за ознаками
злочину, передбаченого ч.2 ст. 366 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Зазначену кримінальну справу об'єднано з кримінальною справою
N 73-00068. Постановою Деснянського районного суду міста Києва від
20.02.2004 р. у справі N 1-6272004 р. кримінальну справу по
обвинуваченню Пижикової Т.В. за ст. 212 ч. 3, ст. 266 ч. 2 КК
України направлено прокурору Деснянського району м. Києва для
організації проведення додаткового розслідування, що дало підставу
попереднім інстанціям для обгрунтованого висновку про
недоведеність інспекцією факту ухилення від сплати податків.
Крім того, судами прийнято до уваги висновок
судово-бухгалтерської експертизи N 784 від 11.02.2004 р.р. по
господарській справі N 29/710, відповідно до якого документально
не підтверджуються висновки ДПІ у Деснянському районі м. Києва,
викладені в акті N 27/26/047/32105588 від 13.06.2003 р., щодо
заниження позивачем суми оподатковуваного прибутку на
287820,00 грн., у тому числі за III кв. 2002 року - 95830,00 грн.,
за IV кв. 2002 р. - 191990,00 грн. підтверджуються частково в сумі
4450,00 грн., в т.ч. за III квартал 2002 р. - 4450,00 грн., та
щодо донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток за
2002 рік на загальну суму 86346,00 грн.
Зважаючи на вказане вище, колегія суддів зазначає, що
господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам
справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству,
обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
Керуючись ст. 111-5, ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 20.07.04 Київського апеляційного господарського
суду у справі N 29/710 залишити без змін.