ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.04.2005 Справа N 5/2114-19/270
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 23.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Кривди Д.С.,
суддів: Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.
розглянувши касаційну скаргу ДПІ у Галицькому районі
м. Львова
на постанову від 24.11.2004 Львівського апеляційного
господарського суду
та на рішення від 27.08.2004
у справі N 5/2114-19/270 господарського суду Львівської
області
за позовом ТОВ "Фарматон"
до ДПІ у Галицькому районі м. Львова
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
за участю представників сторін
від позивача: Лебідко Ю.І., дов.
від відповідача: у засідання не прибули
В С Т А Н О В И В:
ТОВ "Фарматон" звернулось до господарського суду Львівської
області з позовом до ДПІ у Галицькому районі м. Львова про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 09.03.2004
N 0001802333/0/04-33-1/30994230/5769 про застосування штрафу на
суму 9250 грн. за порушення позивачем пп. 2.10 п. 2 Положення про
ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого
постановою Правління НБУ від 19.02.2001 N 72 ( z0237-01 ) (z0237-01)
(далі -
Положення).
Рішенням від 27.08.2004 господарський суд Львівської області
(суддя Левицька Н.Г.) позов задовольнив, встановивши відсутність
відповідних порушень.
Постановою від 24.11.2004 Львівський апеляційний
господарський суд (колегія суддів у складі: Бобеляка О.М. -
головуючого, Дубник О.П., Орищин Г.В.) рішення суду першої
інстанції залишив без змін.
Ухвалою від 09.03.2005 Вищий господарський суд України
порушив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача,
яка мотивована неврахуванням судами доводів відповідача про
правомірність застосування до позивача штрафних санкцій.
Заслухавши суддю-доповідача Уліцького А.М., перевіривши
матеріали справи, Вищий господарський суд України вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами, спірне податкове повідомлення-рішення
від 09.03.2004 N 0001802333/0/04-33-1/30994230/5769 було прийнято
відповідачем через виявлення згідно акту перевірки позивача з
приводу дотримання ведення операцій з готівкою N 815/333-1 від
19.02.2004 порушення пп. 2.10 п. 2 Положення ( z0237-01 ) (z0237-01)
щодо
несвоєчасного оприбуткування готівки 03.10.2003 в сумі 1850 грн.
Згідно з п. 1.9 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
податкове повідомлення - це
письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника
податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену
контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.
Податкове зобов'язання та податковий борг згідно п.п. 1.2,
1.3 ст. 1 цього ж Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
є зобов'язання платника
податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів
відповідну суму коштів узгоджене самостійно платником податків або
узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене
у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим
Законом або іншими законами України.
Відповідно до пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
визначення
податкового зобов'язання контролюючим органом самостійно
передбачено за вичерпним переліком обставин визначених законом.
Як вбачається з обставин встановлених судами першої та
апеляційної інстанцій, підставами для видання оспореного позивачем
податкового повідомлення-рішення були не податкові зобов'язання,
податковий борг, засновані на обов'язкових платежах до бюджетів
або державних фондів, а санкції за порушення певних правил
здійснення касових операцій, які на момент винесення цих
повідомлень-рішень не було визнано у судовому або
адміністративному порядку обґрунтованими і такими, що підлягають
примусовому стягненню, а також не визнані платником податків.
З наведених підстав судова колегія дійшла висновку, що
застосовані оспорюваним податковим повідомленням-рішенням штрафні
санкції не є податковими зобов'язаннями та не можуть стягуватись
за процедурою, передбаченою Законом України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, тому оспорюване податкове
повідомлення-рішення не відповідає встановленому законодавством
порядку притягнення до відповідальності за відповідні порушення.
Разом з тим, суди першої та апеляційної інстанцій встановили
відсутність порушення, яке стало підставою для видання
оспорюваного податкового повідомлення-рішення. При цьому суди
врахували наступні обставини.
Згідно з пп. 2.10 п. 2 Положення ( z0237-01 ) (z0237-01)
уся готівка, що
надходить до кас підприємств, має своєчасно та в повній сумі
оприбутковуватися в їх касах. Оприбуткуванням готівки в касах
підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх
касовими ордерами і веденням касової книги згідно з пунктом 4.2
цього Положення, є здійснення такими підприємствами обліку готівки
в повній сумі її фактичних надходжень з оформленням цих операцій у
встановленому порядку прибутковим касовим ордером з видачею
відповідної квитанції та відображенням у касовій книзі в день
одержання підприємством готівкових коштів.
Згідно рецепту неврологічного відділення Львівської обласної
дитячої спеціалізованої клінічної лікарні 29.09.2003 громадянкою
Ковальчук Н.Р. було зроблено замовлення препарату "Церебкрокурін"
р-н д/і N 10" ціною 1850 грн. на 03.10.2003 і був внесений
завдаток в сумі 150 грн., який був оприбуткований в касі
підприємства, про що свідчить фіскальний чек N 3861 від
29.09.2003. 03.10.2003 аптекою ТОВ "Фарматон" вказаний препарат
був отриманий і переданий для хворої дитини до неврологічного
відділення без оплати у зв'язку з важким матеріальним становищем
громадянки Ковальчук Н.Р. На письмове прохання громадянки
Ковальчук Н.Р. про відстрочку остаточного розрахунку між ТОВ
"Фарматон" та громадянкою було укладено письмовий договір
купівлі-продажу товарів від 03.10.2003.
Остаточну оплату вказаного препарату було здійснено
28.11.2003 та оприбутковано в касі підприємства 28.11.2003 згідно
фіскального чеку N 8224 на суму 1700 грн.
На підставі викладеного суди дійшли висновку про відсутність
з боку позивача порушення пп. 2.10 п. 2 Положення ( z0237-01 ) (z0237-01)
щодо оприбуткування готівки 03.10.2003 в сумі 1850 грн., оскільки
відповідні суми готівки були оприбутковані позивачем саме в день
їх одержання.
Зважаючи на встановлені обставини та межі перегляду справи в
касаційній інстанції, судова колегія не вбачає підстав для
скасування рішення суду першої інстанції, а доводи скаржника
відхиляє як такі, що не спростовують висновків, викладених у
рішенні і постанові, та не відповідають встановленим судами
обставинам.
Керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
24.11.2004 у справі N 5/2114-19/270 залишити без змін, а касаційну
скаргу без задоволення.