ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 13.04.2005                                         Справа N 2/24а
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
           Верховного Суду України від 26.05.2005 року
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський суд  України  у  складі  колегії  суддів:
головуючого  Кравчука  Г.А.,  суддів  Першикова Є.В.,  Грейц К.В.,
розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  касаційну  скаргу
Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва на
ухвалу Донецького    апеляційного    господарського    суду    від
28.01.2005 р.  у  справі  N  2/24а  господарського  суду Донецької
області за позовом Закритого  акціонерного  товариства  "Виробниче
об'єднання  "Київ-Конті"  до  Спеціалізованої державної податкової
інспекції по роботі з великими платниками податків у м.  Донецьку,
Державної  податкової  інспекції у Солом'янському районі м.  Києва
про визнання недійсними актів ненормативного характеру; в судовому
засіданні  взяли  участь  представники:  позивача:  не  з'явились;
відповідача: Кравцова   Е.В.,   дов.   N   10117/10/13-35-2    від
06.04.2005 р.,   Лобкова   Ю.В.,   дов.   N  10116/10/13-35-2  від
06.04.2005 р.,  Курдалевська О.В.,  дов.  N б/н від 10.07.2004 р.;
В С Т А Н О В И В:
 
     В січні  2005  р.  позивач  -  Закрите  акціонерне товариство
"Виробниче об'єднання "Київ-Конті" (далі -  Товариство)  звернувся
до   господарського   суду   Донецької   області   з   позовом  до
Спеціалізованої  державної  податкової  інспекції  по   роботі   з
великими платниками податків у м.  Донецьку (далі - Спеціалізована
інспекція)  і  Державної  податкової  інспекції  у  Солом'янському
районі  м.  Києва (далі - Інспекція) про визнання недійсними актів
ненормативного характеру.
 
     Господарський суд Донецької області ухвалою від 12.01.2005 р.
порушив провадження у справі та прийняв позовну заяву до розгляду,
призначивши її розгляд на 02.02.2005 р.  о  10  год.  00  хв.  Суд
зобов'язав  сторони вчинити визначені в ухвалі певні дії та надати
окремі документи.
 
     Інспекція не  погодилась  з   ухвалою   господарського   суду
Донецької  області  від 12.01.2005 р.  про порушення провадження у
справі N 2/24а та подала до Донецького апеляційного господарського
суду апеляційну скаргу.
 
     Донецький апеляційний    господарський    суд   ухвалою   від
28.01.2005 р.  відмовив Інспекції в прийнятті апеляційної скарги і
повернув  матеріали  справи господарському суду Донецької області,
мотивуючи тим, що відповідно до частини першої ст. 106 ГПК України
( 1798-12  ) (1798-12)
          ухвали  місцевого  господарського  суду можуть бути
оскаржені в апеляційному  порядку  у  випадках,  передбачених  цим
Кодексом  та  Законом  України  "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
        . Оскільки ст. 64
ГПК   України  не  передбачено  можливості  оскарження  ухвал  про
порушення провадження  у  справі,  апеляційний  господарський  суд
прийшов  до  висновку про відмову у прийнятті апеляційної скарги і
винесення з цього приводу відповідної ухвали.
 
     Інспекція не  згодна  з   ухвалою   Донецького   апеляційного
господарського  суду від 28.01.2005 р.,  в зв'язку з чим подала до
Вищого  господарського  суду  України  касаційну  скаргу,  в  якій
просить  зазначену  ухвалу та ухвалу господарського суду Донецької
області  від  12.01.2005  р.   скасувати,   оскільки   вважає   їх
незаконними.  Скаржник  мотивує  свою  вимогу тим,  що апеляційний
господарський суд винесеною  ухвалою  від  28.01.2005  р.  порушив
вимоги частини другої ст.  101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , тому що не
виконав свого основного обов'язку  -  не  перевірив  законності  і
обґрунтованості винесення місцевим судом ухвали по справі N 2/24а,
чим порушив пункт 8 ст.  129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        , а
саме, конституційне право Інспекції на апеляційне оскарження.
 
     Позивач та  другий  відповідач відзив на касаційну скаргу,  в
порядку встановленому ст.  111-2  ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  не
надіслали,  що  не  перешкоджає  перегляду  постанови апеляційного
суду, що оскаржується.
 
     Розглянувши у  відкритому  судовому   засіданні   за   участю
представника  скаржника  матеріали  справи  та  доводи  Інспекції,
викладені   у   касаційній   скарзі,   перевіривши    правильність
застосування господарськими судами апеляційної та першої інстанцій
норм  матеріального  та  процесуального  права  в  ухвалених  ними
ухвалах, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає,
що касаційна скарга Інспекції не підлягає задоволенню,  враховуючи
наступне.
 
     Частина перша ст.  111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         визначає, що
переглядаючи  у  касаційному  порядку  судові  рішення,  касаційна
інстанція  на  підставі  встановлених  фактичних  обставин  справи
перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції  норм
матеріального і процесуального права.
 
     Відповідно до  ст.  61 та частин першої і третьої ст.  64 ГПК
України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          питання  про  прийняття   позовної   заяви
вирішується  суддею.  Суддя,  прийнявши позовну заяву,  не пізніше
п'яти днів з дня її  надходження  виносить  і  надсилає  сторонам,
прокурору,  якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження
у  справі,  в  якій  вказується  про  прийняття  позовної   заяви,
призначення  справи  до  розгляду в засіданні господарського суду,
про час і місце його проведення,  необхідні  дії  щодо  підготовки
справи до розгляду в засіданні. Ця ухвала виноситься з додержанням
вимог статті 86 цього Кодексу.
 
     Як вбачається з наведених норм  і  інших  статей  розділу  IX
"Порушення  провадження  у  справі  та  підготовка  матеріалів  до
розгляду у першій інстанції" ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          вони  не
надають  право  учасникам судового процесу оскаржувати ухвалу суду
про порушення провадження у справі.
 
     Частина перша ст.  106 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         визначає, що в
апеляційному   порядку  можуть  бути  оскаржені  ухвали  місцевого
господарського суду  у  випадках,  передбачених  цим  Кодексом  та
Законом  України  "Про  відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
        .
 
     Оскільки ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          не  надає  право  учасникам
судового  процесу  оскаржувати ухвалу місцевого суду про порушення
провадження у справі в апеляційному порядку, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає,  що апеляційний суд правомірно
відмовив скаржнику в прийнятті його апеляційної скарги  на  ухвалу
господарського  суду  Донецької  області  від  12.01.2005  р.  про
порушення провадження у справі N 2/24а.
 
     Відносно твердження  скаржника  про   порушення   апеляційним
господарським  судом пункту 8 частини третьої ст.  129 Конституції
України   ( 254к/96-ВР   ) (254к/96-ВР)
        ,   якою   гарантується   забезпечення
апеляційного   та   касаційного   оскарження  рішення  суду.  Дане
твердження  є  помилковим,   оскільки   вказана   норма   гарантує
забезпечення  апеляційного та касаційного оскарження рішення суду,
крім випадків,  встановлених   законом.   Оскільки   ГПК   України
( 1798-12  ) (1798-12)
          не  надає  сторонам  господарського процесу права на
оскарження  в  апеляційному  порядку  ухвали  місцевого  суду  про
порушення   провадження  у  справі,  то  скаржник  неправомірно  і
безпідставно стверджує про порушення апеляційною  інстанцією  його
права на оскарження вищевказаної ухвали.
 
     Колегія суддів  Вищого  господарського суду України вважає за
необхідне також зауважити,  що  вимога  Інспекції  про  скасування
ухвали господарського суду Донецької області від 12.01.2005 р. про
порушення   провадження   у   справі   N   2/24а   є    порушенням
конституційного  права  Товариства  на судовий захист його прав та
інтересів,  який гарантується ст. ст. 124, 129 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         та ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Враховуючи вищезазначене,      колегія      суддів     Вищого
господарського суду  України  вважає,  що  наведені  в  касаційній
скарзі  доводи  скаржника  не ґрунтуються на чинному законодавстві
України,  а ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від
28.01.2005  р.  у  справі  N  2/24а  господарського суду Донецької
області такою, що прийнята у відповідності з нормами матеріального
та процесуального права,  і підстав для її зміни або скасування не
вбачає.
 
     За згодою представників сторін,  відповідно до частини другої
ст.  85  та  частини першої ст.  111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  в
судовому засіданні оголошена лише вступна та  резолютивна  частини
постанови Вищого господарського суду України.
 
     Керуючись ст.ст.   111-5,  111-7,  111-9,  111-11  та  111-13
ГПК України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  Вищий   господарський   суд   України
П О С Т А Н О В И В:
 
     Касаційну скаргу    Державної    податкової    інспекції    у
Солом'янському районі м.  Києва на ухвалу Донецького  апеляційного
господарського   суду   від   28.01.2005   р.  у  справі  N  2/24а
господарського суду Донецької області залишити без задоволення,  а
вказану  ухвалу  Донецького апеляційного господарського суду у цій
справі - без змін.