ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.04.2005 Справа N 31/360
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 26.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Шульги О.Ф. - головуючого, Козир Т.П., Семчука В.В., за участю
представників сторін: позивача - Духовникової М.А., дов. N 5 від
25.01.2005 р. та Завгороднього Б.В., дов. N 6 від 30.08.2004,
відповідача - Абідіної В.М., дов. від 08.04.2005 р., розглянувши
касаційну скаргу ТОВ "Крайзи" на рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 3 лютого 2005 року у справі за
позовом ТОВ "Крайзи" до ТОВ "КласикБанк" про зобов'язання виконати
платіжне доручення, В С Т А Н О В И В:
В листопаді 2004 року ТОВ "Крайзи" звернулося до
господарського суду з позовом до ТОВ "КласикБанк" про зобов'язання
виконати платіжне доручення від 22 вересня 2004 року N 18 по
перерахуванню грошових коштів в розмірі 1399980 грн. з поточного
рахунку N 26009900215002, відкритого на підставі договору N 536
від 24 грудня 2003 року, на рахунок ТОВ "Анирам" N 26006300001274,
відкритий у ВАТ "Банк" Демарк", МФО 353575.
У позові зазначив, що у зв'язку з ухиленням відповідача від
прийняття зазначеного платіжного доручення через операційний зал
направив його поштою разом з комплектом документів, необхідних для
ідентифікації клієнта. Разом з тим, відповідач необґрунтовано його
не виконав по теперішній час.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
3 лютого 2005 року в позові відмовлено.
В касаційній скарзі ТОВ "Крайзи", посилаючись на порушення
судом норм матеріального права, просить скасувати рішення
господарського суду і задовольнити позов.
Вважає, що судом невірно застосовано норми ст. 64 Закону
України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) (2121-14)
, ст. 7,
11, 12 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" ( 249-15 ) (249-15)
та
п. 2.6, 2.16, 2.17 Інструкції про безготівкові розрахунки в
Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку
України від 21 січня 2004 року N 22 ( z0377-04 ) (z0377-04)
.
Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено матеріалами справи, між ТОВ "КласикБанк" та
ТОВ "Крайзи" 24 грудня 2003 року укладено договір на
розрахунково-касове обслуговування N 536, у відповідності до умов
якого відповідач прийняв на себе, зокрема, зобов'язання виконувати
розпорядження позивача про перерахування коштів з його рахунку
N 26009900215002.
ТОВ "Крайзи" 23 вересня 2004 року поштою направив
ТОВ "КласикБанк" комплект документів для ідентифікації клієнта та
платіжне доручення N 18 від 22 вересня 2004 року, згідно якого
доручив списати зі свого рахунку кошти в сумі 1399980 грн. та
перерахувати їх на рахунок ТОВ "Анірам".
Телеграмою від 4 жовтня 2004 року відповідач витребував від
позивача з метою ідентифікації клієнта додатково до наданих
останнім документів документи щодо фінансового стану позивача, а
також завірені належним чином копії протоколу N 1 від 5 грудня
2003 року про створення товариства та наказу N 1-лс від 16 грудня
2003 року про призначення на посаду директора.
Судом встановлено, що 6 жовтня 2004 року платіжне доручення
повернене ТОВ "Крайзи" без виконання. Підставою для повернення
платіжного доручення було ненадання позивачем документів та
відомостей, витребуваних банком на підставі п. 2.16 Інструкції про
безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті,
затвердженої постановою Правління Національного банку України
21 січня 2004 року N 22 ( z0377-04 ) (z0377-04)
.
Відповідно до ч. 3 ст. 64 Закону України "Про банки і
банківську діяльність" ( 2121-14 ) (2121-14)
на банк покладається обов'язок
по ідентифікації відповідно до законодавства України клієнтів, які
здійснюють операції, що підлягають фінансовому моніторингу. За
приписами ч. 4 та 5 вказаної статті зазначені операції
здійснюються лише після проведення ідентифікації особи клієнтів та
вжиття заходів відповідно до законодавства, яке регулює відносини
у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних
злочинним шляхом.
Пунктом 3.15 Положення про здійснення банками фінансового
моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного
банку України від 14 травня 2003 року N 189 ( z0381-03 ) (z0381-03)
,
передбачено, що банк має право витребувати, а клієнт зобов'язаний
надати документи і відомості, необхідні для з'ясування його особи,
суті діяльності, фінансового стану. У разі ненадання клієнтом
необхідних відомостей чи документів або умисного надання
неправдивих відомостей про себе банк відмовляє клієнту у відкритті
рахунка або його обслуговуванні.
Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України "Про запобігання та протидію
легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом"
( 249-15 ) (249-15)
суб'єкт первинного фінансового моніторингу, яким є банк
згідно положень ст. 4 зазначеного Закону, має право відмовитися
від забезпечення здійснення фінансової операції у разі
встановлення, що ця фінансова операція містить ознаки такої, що
згідно з цим Законом підлягає фінансовому моніторингу, та
зобов'язаний ідентифікувати і повідомити Уповноважений орган про
осіб, що здійснюють зазначену фінансову операцію, та її характер.
Відповідно до приписів ст. ст. 11, 12 Закону України "Про
запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом" ( 249-15 ) (249-15)
, у відповідності до
Положення про порядок здійснення фінансового моніторингу з метою
протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним
шляхом, затверджених правлінням ТОВ "КласикБанк" від 29 грудня
2003 року N 16, враховуючи інформацію щодо фіктивності ТОВ
"Крайзи", порушенням проти останнього кримінальної справи та
арешту грошових коштів, які знаходяться на розрахунковому рахунку
відповідача, за таких обставин фінансова операція позивача
підлягала фінансовому моніторингу.
У відповідності до п. 2.16 Інструкції про безготівкові
розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої
постановою Правління Національного банку України від 21 січня
2004 року N 22 ( z0377-04 ) (z0377-04)
, якщо на вимогу банку клієнт не
надасть документи і відомості, що потрібні для з'ясування його
особи, суті діяльності, фінансового стану, або умисно подасть
неправдиві відомості про себе, то банк повертає йому платіжне
доручення без виконання. Банк, повертаючи таке платіжне доручення
в день надходження, має зробити на його зворотному боці напис про
причину повернення документа без виконання (з обов'язковим
посиланням на ч. 2 ст. 64 Закону України "Про банки і банківську
діяльність" ( 2121-14 ) (2121-14)
та на цей пункт) та зазначити дату його
повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і
працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком
штампа банку).
Пунктом 2.17 зазначеної Інструкції ( z0377-04 ) (z0377-04)
встановлено,
якщо банк відмовляє клієнту у виконанні платіжного доручення за
операцією, яка містить ознаки такої, що підлягає фінансовому
моніторингу, то таке платіжне доручення клієнта банк повертає йому
без виконання. Банк, повертаючи таке платіжне доручення в день
надходження, має зробити на його зворотному боці напис про причину
повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на
ч. 2 ст. 7 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" ( 249-15 ) (249-15)
та на
цей пункт) та зазначити дату його повернення (це засвідчується
підписами відповідального виконавця, відповідального працівника,
який приймає рішення щодо віднесення операції клієнта до операцій,
які підлягають фінансовому моніторингу, та відбитком штампа
банку).
Підставою для повернення платіжного доручення позивача без
виконання стали наявність інформації про порушення відносно ТОВ
"Крайзи" кримінальної справи та підозру щодо фіктивності позивача,
а також ненадання витребуваних банком документів і відомостей для
з'ясування фінансового стану позивача та проведення фінансового
моніторингу.
Перерахування коштів клієнта банком можливо за умови подання
клієнтом у належному порядку та належно оформлених розрахункових
документів. У відповідності до п. 2.6 Інструкції про безготівкові
розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої
постановою Правління Національного банку України від 21 січня
2004 року N 22 ( z0377-04 ) (z0377-04)
, розрахунковий документ виписується в
кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових
розрахунків (але не менше ніж два).
Як встановлено судом, згідно опису вкладення у конверт ТОВ
"КласикБанк" було надіслано один примірник платіжного доручення
N 18 від 22 вересня 2004 року.
Невиконання вимог глави II зазначеної Інструкції
( z0377-04 ) (z0377-04)
, у тому числі п. 2.6, є підставою для повернення без
виконання розрахункового документа.
За таких обставин рішення господарського суду
Дніпропетровської області відповідає вимогам закону, тому підстав
для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення
господарського суду Дніпропетровської області від 3 лютого
2005 року - без змін.