ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.04.2005 Справа N 27/214-04-5263
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 09.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді - Овечкіна В.Е.,
суддів: Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,
розглянув касаційну скаргу Акціонерного банку "Південний",
м. Одеса
на постанову від 23.12.04 Одеського апеляційного
господарського суду
у справі N 27/214-04-5263 господарського суду Одеської
області
за позовом Першого заступника прокурора Одеської області в
інтересах держави в особі Одеської обласної ради, м. Одеса
3-тя особа без самостійних вимог на стороні позивача АБ
"Південний"
до ЗАТ "Порто-Франко", м. Одеса
Овідіопольської райдержадміністрації
ТОВ "Юридичне агентство "Аграрно-правові технології"
про визнання недійсним договору купівлі-продажу та державного
акту
У справі взяли участь представники сторін:
від позивача: Спиридонова В.О., довір. у справі
від відповідача-2: Пашинський М.М., довір. у справі
3-тя особа: Афанас'єва М.П. довір. у справі
Рішенням господарського суду Одеської області від 25.10.2004
позов першого заступника прокурора Одеської області в інтересах
держави в особі Одеської обласної ради задоволено, визнано
недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений
13.03.03 між відповідачами та державний акт про право власності на
земельну ділянку, укладений 13.03.03, виданий Овідіопольською
райдержадміністрацією (суддя Семенюк Г.В.).
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
23.12.04 рішення господарського суду Одеської області від 25.10.04
скасовано, першому заступнику прокурора Одеської області в позові
відмовлено (колегія суддів М. Мирошниченко - головуючий,
В. Бєляновський, В. Шевченко).
Акціонерний банк "Південний" звернувся з касаційною скаргою,
в якій просить постанову апеляційної інстанції скасувати та
залишити в силі рішення господарського суду Одеської області від
25.10.04. Скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції
припустився порушення норм матеріального права, а саме,
ст.ст. 224, 225, 228 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, ст.ст. 132, 125, 126
Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
, ст.ст. 10, 23, 41 Закону
України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет
надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної
оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм
процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів дійшла
висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з
наступних підстав.
Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку судові
рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій
норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
Господарський суд має право визнати акт державного чи іншого
органу недійсним з підстав невідповідності його вимогам чинного
законодавства або визначений законом компетенції органу, який
видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також
порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом
інтересів підприємства-позивача у справі.
Попередні судові інстанції встановили наступне.
13.03.03 ТОВ "Юридичне агентство "Аграрно-правові технології"
та ЗАТ "Порто-Франко" уклали договір купівлі-продажу земельної
ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,13 га.
Вказаний договір було посвідчено приватним нотаріусом. На підставі
спірного договору 17.05.03 Овідіопольською районною державною
адміністрацією було видано ТОВ "Юридичне агентство
"Аграрно-правові технології" державний акт на право власності на
земельну ділянку.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 2 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд порушує справи за
позовами прокурорів та їх заступників в інтересах держави.
Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах
держави, у позовній заяві вказує орган, уповноважений державою
здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
При пред'явленні позову у даній справі першим заступником
прокурора області визначено позивачем Одеську обласну раду як
орган місцевого самоврядування, уповноважений державою здійснювати
відповідні функції у спірних земельних відносинах.
Рішення господарського суду та постанова апеляційного
господарського суду підлягають скасуванню з огляду на наступне.
Приймаючи рішення та постанову, суд першої та апеляційної
інстанції виходили з того, що позов було заявлено першим
заступником прокурора в інтересах держави в особі обласної ради,
на яку законом покладено обов'язок представляти відповідні
територіальні громади та здійснювати від їх імені та в їх
інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.
Однак, такі висновки суду касаційна інстанція визнає
помилковими з огляду на те, що стаття 10 Закону України "Про
самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
визначає сільські,
селищні, міські ради як представницькі органи місцевого
самоврядування, які здійснюють свої функції і повноваження від
імені та в інтересах відповідних територіальних громад.
Отже, Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
не надає міським радам права діяти в інтересах
держави в цілому.
Водночас згідно зі ст. 121 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
на прокуратуру покладається представництво в суді виключно
інтересів держави і громадянина у випадках, визначених законом.
Проте, найістотнішим є те, що згідно з п. 2 резолютивної
частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.99
N 3-рп/99 ( v003p710-99 ) (v003p710-99)
під поняттям "орган, уповноважений
державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах"
потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого
самоврядування, якому законом надано повноваження органу
виконавчої влади.
Відповідно до ст.ст. 13-17 Земельного кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
визначено повноваження органів виконавчої влади в
галузі земельних відносин і серед цих органів не зазначено
сільські, селищні, міські, обласні ради, які є лише
представницькими органами відповідних територіальних громад без
надання їм функцій виконавчих органів.
В зв'язку з цим касаційна інстанція вважає за необхідне на
підставі ст. 111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
доручити суду першої
інстанції ретельно дослідити наведені обставини та надати
прокуратурі можливість уточнити позовні вимоги.
Зазначеним обставинам, які безпосередньо стосуються предмета
даного господарського спору, судами першої та апеляційної
інстанції усупереч вимогам ст. 43 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
не надано ретельної правової оцінки, а
згідно імперативних вимог ч. 2 ст. 111-7 Господарського
процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні та постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над
іншими, збирати нові докази чи додатково перевіряти наявні у
справі докази.
Зважаючи на викладене, касаційна інстанція на підставі ч. 2
ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
дійшла висновку про неповне встановлення обставин
справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної
оцінки всім обставинам справи, в зв'язку з чим справа підлягає
направленню на новий розгляд для достовірного з'ясування інших
обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення
спору.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 -
111-12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Акціонерного банку "Південний" задовольнити
частково.
Рішення господарського суду Одеської області від 25.10.04 та
постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.12.04
у справі N 27/214-04-5263 скасувати з передачею справи на новий
розгляд до господарського суду Одеської області.