2-20/3952-05 Про визнання банкрутом - Текст документа

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.05.2005р.у справі № 2-20/1947-2005 (2-20/3952-2005) (суддя Луцяк М.І.) визнано боржника - Управління житлово - комунального господарства м. Щолкіно банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру відносно боржника - Управління житлово - комунального господарства м. Щолкіно банкрутом.

Не погодившись з даною постановою Державний комітет України з державного матеріального резерву подав апеляційну скаргу в якій просив постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.05.2005р. по даній справі скасувати.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.08.2005р. у справі № 2-20/1947-2005 (2-20/3952-2005) (судді: Котлярова О.Л.; Латиніна О.А.; Волкова К.В.) апеляційну скаргу Державного комітету України з державного матеріального резерву задоволено. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.05.2005р. по даній справі передано на розгляд господарського суду Автономної Республіки Крим.

Не погоджуючись з даною постановою Ліквідатор Управління житлово - комунального господарства м. Щолкіно подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.08.2005р. по даній справі, як прийняту з порушенням норм права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді Яценко О.В., розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального та матеріального права дійшла висновку, про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, 26.01.2004 року до господарського суду Автономної Республіки Крим Державна податкова інспекція в Ленінському районі Автономної республіки Крим та Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі Автономної Республіки Крим звернулися з заявою про визнання банкрутом Управління житлово-комунального господарства міста Щолкіно, у зв'язку з наявністю заборгованості у сумі 1573983,38 грн.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.01.2004 року порушено провадження у справі.

Оголошення про порушення справи про банкротство боржника опубліковано в газеті “Голос України“ № 73 від 20.04.2004 року. Ухвалою попереднього засідання від 25.01.2005 року було затверджено реєстр вимог кредиторів.

Судом попередньої інстанції досліджено, що ухвалою від 25.01.2005 року у зв'язку з реорганізацією Державна податкова інспекція в Ленінському районі була замінена на Керченську міжрайонну державну податкову інспекцію.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом” (2343-12) господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриває ліквідаційну процедуру у випадках, передбачених Законом, (2343-12) зокрема, за клопотанням комітету кредиторів про введення процедури ліквідації відповідно до частини 8 статті 16 Закону (2343-12) . Судом апеляційної інстанції досліджено, що комітетом кредиторів Управління житлово-комунального господарства міста Щолкіно від 09.03.2005 року було прийнято рішення клопотати перед господарським судом про введення процедури ліквідації стосовно боржника (а.с.79-82 том 4).

Апеляційним судом правомірно зазначено, що відповідно до пункту 8 статті Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) положення Закону не застосовуються до юридичних осіб --підприємств, що є об'єктами права комунальної власності, якщо стосовно них виключно на пленарному засіданні відповідної ради органів місцевого самоврядування прийняті рішення щодо цього.

Як встановлено судом попередньої інстанції, 05.02.2004 року на засіданні Щолкінська Рада прийняла рішення, яким встановила звернутися до суду з клопотанням не застосовувати положення закону згідно пункту 8 статті 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) (а.с.209 том 1).

Згідно пункту 5 статті 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” (280/97-ВР) від 21.05.1997 року змінами органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

Управління житлово-комунального господарства м. Щолкіно засновано на міської комунальної власності.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що рішення Щолкінської Ради прийнято в межах встановленої компетенції.

Відповідно до абзацу 4 статті 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (2343-12) суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом у разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів через застосування ліквідаційної процедури.

Судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що судом першої інстанції не встановлено чи приймалось рішення ради на пленарному засіданні згідно чинному законодавству.

Також суд апеляційної інстанції правомірно зазначив, що приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом господарський суд повинен з'ясувати як актив, так і пасив боржника, розмір якого підлягає визначенню відповідно до затвердженого судом реєстру вимог кредиторів.

Суд попередньої інстанції дійшов до вірного висновку, що право кредитора - Державного комітету України з державного матеріального резерву, який має найбільшу кількість голосів, висловити свою думку стосовно винесення рішення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури було порушено, у зв'язку з не належним повідомленням про день проведення засідання комітету кредиторів.

Апеляційний суд обґрунтовано не прийняв до уваги посилання ліквідатора на те, що кредитору повідомлення було направлено 02.03.2005 року, оскільки на ксерокопії квитанції № 8/6-9 дата відправлення у штампі пошти не видна. Також, ліквідатором стосовно таблиці нормативів пересилання простих поштових переказів між обласними центрами України не враховано, що контрольні строки пробігу переказів вказані без врахування вихідних та святкових днів з 02.03.2005 року по 09.03.2005 року та строків проходження по місту Києву.

Таким чином, суд попередньої інстанції у повному обсязі з'ясував матеріали справи та вірно застосував чинне законодавство.

За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що Севастопольським апеляційним господарським судом вірно застосовані норми матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим підстав для скасування постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.08.2005р. не вбачається.

Зважаючи на вищевикладене та, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9-111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

1.Касаційну скаргу Ліквідатора Управління житлово - комунального господарства м. Щолкіно на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.08.2005р. у справі № 2-20/1947-2005 (2-20/3952-2005) залишити без задоволення.