ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.04.2005 Справа N 2-3/4034.1-2004
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 30.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Яценко О.В. (доповідач у справі)
суддів: Кривди Д.С., Кравчука Г.А.
розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства
"Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі
Південно-Західної електроенергетичної системи, м. Вінниця
на постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 17.12.2004 р.
у справі N 2-3/4034.1-2004 господарського суду Автономної
Республіки Крим
за позовом Державного підприємства "Національна енергетична
компанія "Укренерго" в особі Південно-Західної електроенергетичної
системи, м. Вінниця
до Акціонерного товариства закритого типу "Аспект"
про стягнення 97584,29 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники сторін
від позивача
Лучніков В.А. дов. N 34 від 05.04.2005 р. та
Петрова І.В. дов. N 16 від 15.02.2005 р.
від відповідача
Філіпенко Т.В. дов. N 33/04 від 04.04.2005 р.
Пунтус Л.Я. дов. N 2/01 від 12.01.2005 р.
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2002 р. позивач - ДП "Національна енергетична
компанія "Укренерго" в особі Південно-Західної електроенергетичної
системи, м. Вінниця звернулося до суду з позовом про стягнення з
відповідача АТЗТ "Аспект", м. Сімферополь 97584,29 грн. по графіку
погашення заборгованості за період 1999 р. - 2001 р., який
затверджений у процесі санації ВАТ "Вінницький ламповий завод" на
підставі ухвали арбітражного суду Вінницької області від
17.03.1999 р.
У січні 2003 р. від позивача надійшла заява про збільшення
позовних вимог на суму 340000 грн. за 2002 р. згідно зазначеного
вище графіку погашення заборгованості, у зв'язку з чим позивач
просив стягнути з відповідача 437279,65 грн.
У червні 2004 р. від позивача поступила ще одна заява про
збільшення позовних вимог на суму 840000 грн. за 2003 р.
відповідно до графіку погашення заборгованості, передбаченого
Програмою санації ВАТ "Вінницький ламповий завод", а всього
позивач просив стягнути з відповідача 1277249,65 грн. за період з
1999 р. по 2003 р.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
05.10-27.10.2004 р. у справі N 2-3/4034.1-2004
(суддя Соколова І.А.) у задоволені позову Державного підприємства
"Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі
Південно-Західної електроенергетичної системи, м. Вінниця до
Акціонерного товариства закритого типу "Аспект" про стягнення
97584,29 грн. відмовлено.
Рішенням мотивоване тим, що при розгляді господарським судом
Автономної Республіки Крим у справі N 25-8/5307-2003 за позовом
АТЗТ "Аспект" до ВАТ "Вінницький ламповий завод" були внесені
зміни до умов договору санації від 16.02.1999 р. Під час розгляду
вказаної справи сторонами був змінений графік погашення
кредиторської заборгованості ВАТ Вінницький ламповий завод" -
строк погашення заборгованості склав з 1999 р. по 2006 р.
Господарський суд Автономної Республіки Крим при розгляді даної
справи також взяв до уваги, що матеріалами справи підтверджений
факт погашення відповідачем заборгованості у сумі 292415,71 грн.
Не погодившись з цим рішенням Державне підприємство
"Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі
Південно-Західної електроенергетичної системи, м. Вінниця подало
апеляційну скаргу, у якій просило рішення господарського суду
Автономної Республіки Крим від 05.10- 27.10.2004 р. у справі
N 2-3/4034.1-2004 скасувати.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 17.12.2004 р. у справі N 2-3/4034.1-2004 (судді: Плута В.М.;
Гонтарь В.І.; Щепанський О.А.) рішення господарського суду
Автономної Республіки Крим від 05.10-27.10.2004 р. по даній справі
залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Не погоджуючись з цією постановою Державне підприємство
"Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі
Південно-Західної електроенергетичної системи, м. Вінниця, подало
до Вищого господарського суду касаційну скаргу, в якій просить
скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 17.12.2004 р. по даній справі, як прийняту з порушенням
норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді Яценко О.В.,
розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної
скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, дослідивши правильність застосування судами
попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права
дійшла висновку, про наявність правових підстав для часткового
задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
В судовому засіданні 05.04.2005 р. було оголошено перерву до
12.04.2005 р.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд оцінює докази за своїм
внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і
об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх
сукупності, керуючись законом.
Згідно умов ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція використовує
процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки
юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у
рішенні чи постанові господарського суду.
Разом з тим, оскаржуване рішення прийняте за неповно
встановлених обставин справи, без здійснення належної юридичної
оцінки тих обставин справи, які встановлені судом.
Арбітражним судом порушена справа про визнання банкрутом ВАТ
"Вінницький ламповий завод".
Ухвалою про проведення санації боржника від 17.03.1999 р.
провадження у справі про банкрутство ВАТ "Вінницький ламповий
завод припинено. Затверджено узгоджені кредиторами і боржником
програму санації ВАТ "Вінницький ламповий завод", яка
запропонована АТЗТ "Аспект. Зобов'язано АТЗТ "Аспект погасити
заборгованість боржника перед кредиторами на суму 16723280,77 грн.
у відповідності з графіком погашення заборгованості.
Згідно договору санації від 16.02.1999 р. п. 2.5 графік
погашення "Санатором" "боргів", узгоджений з арбітражним судом і
"кредиторами", в наступному називається "графік".
Відповідно до графіку погашення кредиторської заборгованості
ВАТ "Вінницький ламповий завод", згідно якого санатор АТЗТ
"Аспект" повинен був погасити заборгованість перед кредиторами, у
тому числі Вінницьким Південно Західним регіональним
диспетчерським центром на загальну суму 2624137,91 грн., у тому
числі на 2000 р. - 130000 грн., 2001 р. - 260000 грн., 2002 р. -
340000 грн., 2003 р. - 840 000 грн., 2004 р. - 1054137,91 грн.
Як передбачено ч. 1, 4 ст. 12 Закону України "Про
банкрутство" ( 2343-12 ) (2343-12)
в редакції від 30.06.1999 р. N 784-XIV
( 784-14 ) (784-14)
яка була чинна на час порушена провадження у справі, що
після закінчення строку, зазначеного у статті 10 цього Закону,
арбітражний суд може винести ухвалу про проведення санації
боржника, якщо надійшли пропозиції від бажаючих задовольнити
вимоги кредиторів до боржника і виконати його зобов'язання перед
бюджетом, за умови зборів (комітету) кредиторів із строками
виконання цих зобов'язань і на переведення боргу.
У разі згоди кредиторів на переведення боргу та заміну
боржника у випадку, передбаченому частиною другою цієї статті,
арбітражний суд виносить ухвалу про припинення провадження у
справі. В ухвалі арбітражний суд затверджує узгоджені кредиторами,
санаторами і боржником у випадку, передбаченому частиною другою
цієї статті, умови санації юридичної особи боржника.
Згідно зі статтею 10 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
санаторами можуть
бути громадяни або юридичні особи, які виявили бажання
задовольнити вимоги кредиторів до боржника. Натомість вони
отримують право пропонувати на свою користь умови санації
юридичної особи боржника.
Громадяни і юридичні особи, які бажають набути статус
санаторів, подають заяви до арбітражного суду з письмовим
зобов'язанням про переведення на них боргу. В цій же заяві повинні
бути викладені запропоновані умови санації юридичної особи
боржника. До заяви повинні бути додані документи, що підтверджують
платоспроможність потенційного санатора і фінансову можливість
взяти участь у санації.
За змістом статті 12 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
санація є процедурою,
що складається з угод учасників цієї процедури, спрямованих на
врегулювання проблеми боргів і фінансового оздоровлення юридичної
особи боржника. Санацію становлять погоджені умови, а саме виплати
санатором боргу кредиторам (термін, послідовність тощо).
АТЗТ "Аспект" подало позов до ВАТ "Вінницький ламповий завод"
про внесення змін до умов договору санації від 16.02.1999 р.,
продовжив строк погашення заборгованості на два роки. Сторони
надали мирову угоду, яка була підписана ними 19.03.2003 р.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим
від 18.03.-21.03.2003 р. (суддя Чумаченко С.А.) у справі
N 2-8/5307-2003 затверджено мирову угоду від 19.03.2003 р., яка
була підписана між АТЗТ "Аспект" та ВАТ "Вінницький ламповий
завод" про внесення змін до графіку погашення кредиторської
заборгованості ВАТ "Вінницький ламповий завод". Провадження у
справі припинено.
При прийнятті оскаржуваних рішення та постанови судові
інстанції виходили з того, що ухвалою господарського суду
Автономної Республіки Крим від 18.03.-21.03.2003 р. у справі
N 2-8/5307-2003 було затверджено мирову угоду між АТЗТ "Аспект" та
ВАТ "Вінницький ламповий завод" у справі про банкрутство, що
розглядалась господарським судом Вінницької області. Вказана
мирова угода містить новий графік погашення заборгованості АТЗТ
"Аспект" перед Державним підприємством "Національна енергетична
компанія "Укренерго" в особі Південно-Західної електроенергетичної
системи.
Проте такий висновок не відповідає матеріалам справи та
положенням закону.
Умови санації боржника затверджуються арбітражним судом лише
у разі погодження учасниками усіх трьох її складових елементів.
Якщо пропозиція про санацію прийнята і затверджена, вважається, що
мета провадження у справі про банкрутство досягнута, оскільки
вимоги кредиторів реально задоволені. Тому ухвалою про
затвердження умов санації арбітражний суд окремим пунктом
одночасно припиняє провадження у справі.
У разі порушення будь-якої з угод, що є предметом санації,
учасник цієї угоди, права або інтереси якого постраждали внаслідок
цього порушення, має право на захист свого цивільного права згідно
зі статтею 6 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
. Захист порушеного права, що виникло
із санаційної угоди, здійснюється, поза межами провадження у
справі про банкрутство шляхом подання позову.
Отже, діючим законодавством не передбачено внесення змін до
умов санації, після припинення провадження у справі.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначила,
що ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим від
18.03-21.03.2003 р. у справі N 2-8/5307-03, яка містить новий
графік погашення заборгованості АТЗТ "Аспект" перед Державним
підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" в
особі Південно-Західної електроенергетичної системи, не може мати
значення для вирішення справи N 2-3/4034.1-2004, зважаючи на
наступне.
Розділами XII та XII-1 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачені підстави, процедура та порядок
зміни рішень господарських судів першої інстанції. Вказаними
нормами регламентується порядок зміни або скасування рішень
місцевого господарського суду судом апеляційної та касаційної
інстанції відповідно. Інших підстав для зміни рішення місцевого
господарського суду (в тому числі і рішенням (ухвалою) іншого
місцевого господарського суду) Господарський процесуальний кодекс
не передбачає.
Таким чином, ухвалою господарського суду АРК від
18.03-21.03.2003 р. у справі N 2-8/5307-03 не могло бути внесено
та не було внесено змін до графіку погашення заборгованості,
затвердженого ухвалою арбітражного суду Вінницької області від
17.03.99 р.
Отже, ухвала арбітражного суду Вінницької області від
17.03.1999 р. є єдиним процесуальним документом, що визначає
порядок погашення заборгованості АТЗТ "Аспект" перед Державним
підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" в
особі Південно-Західної електроенергетичної системи. При цьому
жодних змін до ухвали арбітражного суду Вінницької області від
17.03.99 р. внесено не було.
Відповідно до ст. 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, підставами для скасування або зміни
рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або
постанови апеляційного господарського суду є порушення або
неправильне застосування норм матеріального чи процесуального
права.
Згідно зі ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
Вищий господарський суд України не може прийняти нове рішення
по справі, оскільки судом першої інстанцій не було досліджено всіх
обставин справи та не надано їм оцінки.
За таких обставин, судова колегія суддів Вищого
господарського суду України дійшла до висновку, що постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від
17.12.2004 р. у справі N 2-3/4034.1-2004 та рішення господарського
суду Автономної Республіки Крим від 05.10-27.10.2004 р. у справі
N 2-3/4034.1-2004 необхідно скасувати.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7,
111-9 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна
енергетична компанія "Укренерго" в особі Південно-Західної
електроенергетичної системи, м. Вінниця на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від
17.12.2004 р. у справі N 2-3/4034.1-2004 задовольнити частково.
2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 17.12.2004 р. у справі N 2-3/4034.1-2004 та рішення
господарського суду Автономної Республіки Крим від
05.10-27.10.2004 р. у справі N 2-3/4034.1-2004 скасувати. Справу
передати на новий розгляд до господарського суду Автономної
Республіки Крим.