ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.04.2005 Справа N 2/167
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 26.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
В. Овечкіна - головуючого, Є. Чернова, В. Цвігун за участю
представників: позивача - Якима Н.В., Логойда В.М., відповідача -
Євчинець Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу ДПІ у м. Ужгороді на постанову від 16.09.2004
Львівського апеляційного господарського суду у справі N 2/167 за
позовом ЗАТ "Закарпатмеблі" до ДПІ у м. Ужгороді про визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Закарпатської області від
09.07.2004 позов задоволено у зв'язку з необґрунтованістю
оспорюваного податкового повідомлення-рішення.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
16.09.2004 рішення залишено без змін з тих же підстав.
ДПІ у м. Ужгороді в поданій касаційній скарзі просить рішення
та постанову скасувати, прийняти нове рішення про відмову в
позові, оскільки вважає, що відповідно до п. 2.10 Положення про
ведення касових операцій у національній валюті в Україні,
затвердженого постановою НБУ від 19.02.2001 ( z0237-01 ) (z0237-01)
та
зареєстрованого в Мінюсті України 15.03.2001 за N 237/5428
(надалі - Положення), уся готівка, що надходить до кас
підприємств, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися в їх
касах, тобто йдеться про оприбуткування усієї готівки, яка
знаходиться в касі підприємства, в тому числі й суми службового
внеску (розмінної монети), а не суми виручки, як зазначено в
оскаржуваній постанові.
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на
предмет правильності їх юридичної оцінки судами попередніх
інстанцій та заслухавши пояснення присутніх у засіданні
представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга
підлягає відхиленню, а оскаржувані рішення та постанова -
залишенню без змін з наступних підстав.
Приймаючи рішення про задоволення позову суд виходив з того,
що позивачем в повному обсязі оприбутковувалася готівка, що
надходила в результаті здійснення касових операцій, тобто
розрахунків за продані товари (виконані роботи, надані послуги),
але перехідний залишок готівки, який використовувався в якості
розмінної монети для видачі здачі громадянам, не вибував з каси
підприємства при здійсненні операцій "службове внесення", а лише
переміщався з місця зберігання готівкових коштів на підприємстві
до місця проведення розрахунків через РРО, в зв'язку з чим вимоги
відповідача про повторне оприбуткування готівки, яка вже
знаходиться в касі підприємства, є необґрунтованими.
Колегія погоджується з такими висновками суду з огляду на
таке.
Згідно з п. 2.10 Положення ( z0237-01 ) (z0237-01)
оприбуткуванням
готівки в касі підприємства є здійснення підприємством обліку
готівки в повній сумі її фактичних надходжень з оформленням цієї
операції у встановленому порядку прибутковим касовим ордером та
відображенням у касовій книзі в день одержання підприємством
готівкових коштів.
Отже, оприбуткуванню підлягають лише готівкові кошти, в
повному обсязі, які фактично надійшли в касу підприємства
внаслідок розрахункових операцій протягом конкретного дня, але аж
ніяк не перехідний залишок готівки попереднього дня (в межах
ліміту залишку готівки в касі) у вигляді розмінної монети, який,
як встановлено судом, використовувався для видачі здачі громадянам
та реєструвався в реєстраторі розрахункових операцій в якості
операцій "службове внесення", не пов'язаної з проведенням
розрахункових операцій. Готівка - сума службового внеску вже
зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації
першої розрахункової операції. В зв'язку з цим колегія відхиляє
доводи скаржника про необхідність оприбуткування позивачем також
суми службового внеску (розмінної монети), яка не відноситься до
фактичних надходжень готівкових коштів в розумінні п. 2.10
Положення ( z0237-01 ) (z0237-01)
, одержаних підприємством протягом дня
внаслідок проведених розрахункових операцій.
Судами першої та апеляційної інстанцій на підставі ретельної
правової оцінки наявних у справі щоденних Z-звітів по РРО,
прибуткових касових ордерів, облікових регістрів, касової книги,
книги обліку грошей та інших доказів у справі з достовірністю
встановлено, а відповідачем не спростовано обставин своєчасного та
повного оприбуткування позивачем всієї суми готівки, яка фактично
надійшла в касу підприємства внаслідок здійснених розрахункових
операцій в охоплений перевіркою період (січень 2002 р. - квітень
2003 р.) та обумовлену цим неправомірність застосування до
позивача штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу
готівки.
Зважаючи на вищенаведене, колегія не вбачає підстав для
скасування оскаржуваних рішення та постанови, які прийнято судами
попередніх інстанцій без порушення норм матеріального та
процесуального права.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
16.09.2004 у справі N 2/167 залишити без змін, а касаційну скаргу
ДПІ у м. Ужгороді - без задоволення.