ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.04.2005 Справа N 47/311-04
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 26.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І., суддів: Борденюк Є.М., Харченка В.М.,
розглянувши касаційну скаргу ВАТ "Крюковський вагонобудівний
завод" на постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 25.01.2005 року у справі за позовом ВАТ "Крюковський
вагонобудівний завод" до Міжнародного консорціуму
"Енергозберігання" про стягнення коштів за зустрічним позовом
Міжнародного консорціуму "Енергозберігання" до ВАТ "Крюковський
вагонобудівний завод" про стягнення коштів, В С Т А Н О В И В:
У липні 2004 року ВАТ "Крюковський вагонобудівний завод"
звернулось в суд з позовом, посилаючись у якому на невиконання
Міжнародним консорціумом "Енергозберігання" умов договору на
виготовлення і поставку продукції N 03-20/17-77юр від
19.08.2003 року, просило стягнути на свою користь 124200 грн., що
перераховані відповідачу у якості попередньої оплати, 6210 грн.
пені та 1020,82 грн. відсотків.
1 листопада 2004 р. позивач подав доповнення до позову, у
якому просив визнати договір на виготовлення і поставку продукції
N 03-20/17-77юр від 19.08.2003 року неукладеним та стягнути з
відповідача 124200 грн., як отримані без додаткових правових
підстав.
Заявою від 19.11.2004 року позивач змінив позов і просив
задовольнити свої вимоги у визначених при подачі позову обсягах.
У зустрічному позові відповідач просив стягнути з позивача
6210 грн. штрафу за несвоєчасну сплату авансу за договором на
виготовлення і поставку продукції N 03-20/17-77юр від
19.08.2003 року та 949,40 грн. річних.
Рішенням господарського суду Харківської області від
29.11.2004 року, залишеним без змін постановою Харківського
апеляційного господарського суду від 25.01.2005 р., в задоволенні
первісного позову відмовлено. Провадження по справі за зустрічним
позовом припинено у зв'язку з відмовою МК "Енергозберігання" від
позову.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне
застосування місцевим та апеляційним господарським судом норм
матеріального і процесуального права, неповне з'ясування судами
дійсних обставин справи, просить судові рішення скасувати та
постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін,
перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, судова
колегія вважає, що постановлені у справі судові рішення не можуть
залишатись без змін, виходячи з наступного.
Постановляючи про відмову в задоволенні позову, місцевий
господарський суд виходив з того, що позивач прострочив сплату
авансу і не надав відповідачу технічне завдання, чим порушив умови
договору на виготовлення і поставку продукції N 03-20/17-77 юр від
19.08.2003 року, а тому у відповідача не виникло зобов'язань за
договором і відсутні умови, які є необхідними для настання
цивільно-правової відповідальності.
Проте погодитись з наведеними мотивами відмови у позові, які
покладені в основу і постанови апеляційного суду, не можна.
Із наявних у справі матеріалів вбачається, що 19.08.2003 року
сторони уклали договір N 03/20/17-77юр, за умовами якого
відповідач зобов'язався виготовити відповідно до технічного
завдання та поставити позивачу на протязі чотирьох місяців з часу
отримання авансу, що складає половину вартості замовлення,
високовольтний статичний перетворювач типу СПЕП-3000-4-У1 для
електроживлення пасажирського вагону (пп. 1.1, 1.2, 4.2, 5.2.1
договору).
Цей договір був направлений відповідачу після його підписання
позивачем 27.11.2003 року.
До цього, як свідчить листування, сторони узгоджували
технічні умови виконання робіт, які були надані позивачем
24.11.2003 року, що представником відповідача у судовому засіданні
не оспорювалось.
Проте у визначений договором чотиримісячний строк з часу
здійснення позивачем 01.12.2003 року авансового платежу відповідач
продукцію не виготовив, і не міг її виготовити відповідно до
технічного завдання без внесення запропонованих ним змін
конструктивних елементів виробу, про що зазначив у своїх листах
від 07.02.2004 року, 17.04.2004 року (а.с. 37, 40 т. 2).
Згоди на ці зміни виробу з боку позивача не було, а
невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань відповідно
до технічного завдання і в обумовлений строк надає позивачу право
відмовитись від договору підряду (ст. 849 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
) та
вимагати відшкодування понесених ним витрат по оплаті підрядних
робіт, а тому висновки суду першої інстанції і апеляційного суду
про те, що договір може виконуватись у подальшому і права на
односторонню відмову від договору позивач немає, безпідставні.
За таких обставин та враховуючи, що обставини справи
встановлені судами з достатньою повнотою, але їм дана помилкова
правова оцінка, Вищий господарський суд України вважає можливим не
передавати справу на новий судовий розгляд, а постановлені судові
рішення у частині відмови у позові скасувати та постановити нове
рішення, яким позов задовольнити у обсязі 124200 грн.
Керуючись ст.ст. 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України, П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від
29.11.2004 року, постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 25.01.2005 року у частині відмови у позові скасувати.
Стягнути з Міжнародного консорціуму "Енергозберігання"
(код 23753877) на користь ВАТ "Крюковський вагонобудівний завод"
(код 057638814) 124200 грн. попередньої оплати, 1242 грн. мита та
118 грн. на відшкодування витрат по сплаті інформаційно-технічного
забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду Харківської області від
29.11.2004 року та постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 25.01.2005 року у іншій частині залишити без змін.